"Головоріз" промахнувся, його слабкість зростає: Путін потрапив на обкладинку The Economist

30 червня 2023, 12:06
Заколот Пригожина показав, наскільки прогнила російська держава. Але "реальність така, що деспоти, навіть слабкі, можуть вижити довгий час".
Володимир Путін
Слабкість Путіна зростає, пишуть журналісти The Economist / Колаж: Главред, фото: скріншот

Російський диктатор Володимир Путін потрапив на обкладинку британського видання The Economist. Стаття вийшла під заголовком "Приниження Володимира Путіна" (The humbling of Vladimir Putin). Обкладинка з "приниженим Путіним" була опублікована і в Twitter видання.

У статті йдеться про недавній заколот найманців ПВК "Вагнер" в Росії. Журналісти порівняли Путіна з "головорізом, який промахнувся в гангстерській організації, на яку він перетворив Росію", і зазначили, що слабкість Путіна зростає.

"Тепер він (Путін, - ред.) показав, що не може виконати навіть перший і найголовніший обов'язок лідера — забезпечити безпеку держави", - йдеться у статті.

відео дня

Журналісти зазначають, що заколот "вагнерівців" показав, наскільки прогнила російська держава.

"Ще більш шокує те, що Пригожин викрив, наскільки Путін відірваний від реальності. Заколот, схоже, застав Кремль зненацька — настільки роз'єднані спецслужби під керівництвом колишнього шпигуна. Вранці 24 червня вражений Путін засудив свого ставленика як зрадника і поклявся, що той буде покараний. Однак всього за кілька годин він погодився відпустити Пригожина безкарно в Білорусь, взявши з собою війська ПВК "Вагнера", - йдеться у статті.

Путін потрапив на обкладинку The Economist
Путін потрапив на обкладинку The Economist / Фото twitter.com/TheEconomist

Зазначається, що, за прогнозами оптимістів, слабкість Путіна є доказом того, що його правління приречене. Однак "реальність полягає в тому, що деспоти, навіть слабкі, можуть вижити довгий час, якщо немає очевидної альтернативи, і якщо вони все ще мають багато зброї та безжальність".

При цьому проти Путіна працюють два додаткові фактори.

"По-перше, це сама війна. Контрнаступ України триває. Хоча це відбувається повільніше, ніж очікувалося, він зводить нанівець територіальні завоювання, яких Росія домоглася з лютого 2022 року, а в деяких місцях навіть повертає позиції, які Росія захопила під час свого першого вторгнення в 2014 році", - пише The Economist.

Журналісти нагадують, що теорія перемоги Путіна полягає в тому, що Росія може перечекати, і Захід перестане підтримувати Україну, якщо Україна не зможе домогтися прориву на фронті.

"Але версія Путіна виглядає все менш правдоподібною. Так, Росії вдалося нашкодити Україні. Але вона далеко не переможена, вона сформувалася як нація та перебуває на шляху до членства в Європейському Союзі та, можливо, в НАТО", - пишуть журналісти.

Друга проблема Путіна - це економіка. У минулому році він протримався завдяки різкому зростанню цін на нафту й газ, коли почалася війна.

"Поставки нафти тривають, і у держави, як і раніше, багато грошей. Хоча темпи зростання знижуються, повномасштабна економічна криза виглядає малоймовірною, принаймні цього року. Однак у Путіна немає ресурсів для нового великого наступу. Доходи Росії від газу різко впали, світові ціни на нафту теж впали. Розрив між державними витратами (включаючи величезні витрати на війну) та надходженнями збільшується, що змушує Росію здійснювати набіги на свій суверенний фонд. За останній рік рубль втратив майже 40% своєї вартості", - нагадали журналісти.

"Путін зараз, схоже, має намір відновити свою владу за допомогою жорстоких репресій та чисток. Але рано чи пізно його здатність перечекати неприємності покине його. Світ повинен бути до цього готовий (...) Путін показав, що корумповане одноосібне правління не здатне керувати наддержавою. Шлях до порядку та розсудливості для Росії буде небезпечним, але поки Путін носить корону, а його солдати мріють про імперське правління над Україною, шлях не може навіть початися", - резюмував автор статті.

Як відреагували в Україні

В Офісі президента України у відповідь на публікацію The Economist констатували, що приниження – це те, чого найбільше боїться російське керівництво.

"Це те, чого ворог боїться - приниження", - написав у Telegram голова ОП Андрій Єрмак.

Військовий заколот Пригожина і чистки в РФ

Увечері 23 червня ватажок ПВК "Вагнера" Євген Пригожин звинуватив російську регулярну армію у тому, що вона завдала ударів по тилових таборах його найманців.

Ватажок бойовиків назвав військове керівництво країни-агресора Росії злом і заявив, що воно "має бути зупинено".

Вранці 24 червня ПВК Вагнер взяла під свій контроль місто Ростов-на-Дону. Пізніше ПВК Вагнер захопила і Воронеж.

Далі Пригожин пішов зі своєю армією в наступ на Москву, але потім раптово вирішив зупинитися. Він виправдав це тим, що нібито "не хотів проливати російську кров".

За даними Telegram-каналу Генерал СВР, Пригожину допомагали друзі з Генштабу РФ.

26 червня Пригожин почав виправдовувати свої провальні спроби влаштувати бунт в РФ. За його словами, похід на Москву був організований, нібито щоб не допустити закриття ПВК, а диктатора Путіна він скидати не збирався.

27 червня стало відомо, що до Білорусі прилетів літак ватажка ПВК "Вагнера" Євгена Пригожина.

Тим часом глава Кремля Володимир Путін почав чистку в силових структурах і намагається відновити свій авторитет, який був підірваний в результаті першої за десятиліття спроби перевороту.

Командувач повітряно-космічними силами окупантів агресора Росії Сергій Суровікін затриманий. Поки незрозуміло, чи підозрюють Суровікіна в підтримці військового заколоту ПВК Вагнера і Євгена Пригожина.

Інші новини:

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред

Реклама

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
^
Ми використовуемо cookies
Прийняти