
Головні тези:
- Україна вже створила РФ проблеми з паливом
- Потрібно розширити удари, зокрема по об'єктах "Газпрому"
- Енергетична блокада Москви має стати ціллю
Завдані Україною удари по російській паливній та енергетичній інфраструктурі призвели до серйозних проблем на внутрішньому ринку палива в РФ. Москва вже робить спроби зняти або обнулити імпортні мита, щоб завозити бензин, дизель та інші нафтопродукти з-за кордону - насамперед із Китаю та Індії. Про це в інтерв'ю Главреду розповів президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", експерт з міжнародних енергетичних питань і безпеки Михайло Гончар.
За його словами, Україні потрібно розширювати коло об'єктів ураження.
"З 2023 року ми завдавали ударів переважно по нафтопереробних потужностях РФ, зараз б'ємо частково і по нафтотранспорт. Було завдано буквально кілька ударів по енергосистемі, але це були локально чутливі удари, не більше того. І це при тому, що Росія системно атакувала й атакує наші об'єкти генерації та енергосистеми. Ми ж росіян тільки пощипали", - сказав Гончар.
Водночас Росія зруйнувала майже 40% газовидобутку України
"Зате ми бити по об'єктах Газпрому ще навіть не починали, а тут нам є де розгулятися", - зазначив експерт.
Гончар упевнений, що варіант енергетичної блокади столичного регіону РФ, тобто Москви та області, має стояти на порядку денному.
"Тому що територія Росії величезна, всю її ми не можемо охопити, та й у цьому немає необхідності. Усі "виплодки пекла" сидять у Москві, тому треба просто погасити столицю РФ", - упевнений експерт.

Удари по російських НПЗ - останні новини
Як писав Главред, 6 жовтня в Тюмені прогриміли потужні вибухи - місто розташоване за 2000 кілометрів від українського кордону. Таким чином було встановлено новий рекорд дальності польоту. Відомо, що в РФ пошкоджено нафтопереробний завод.
3 жовтня ударні безпілотники атакували НПЗ "Орскнефтеоргсинтез", розташований у місті Орськ Оренбурзької області країни-агресора Росії. Щонайменше 2 дрони влетіли в НПЗ.
Увечері 2 жовтня в Пермському краї РФ прогриміли потужні вибухи. Імовірно, був атакований хімзавод "Азот" - найбільший виробник азотних добрив, який також використовується для виробництва вибухівки.
26 вересня дрони атакували Афіпський НПЗ у Краснодарському краї.
Яких збитків завдано економіці РФ: думка експертів
Своїми ударами Україна завдала Росії збитків на близько 100 мільярдів доларів.
Експерт із військової розвідки Філіп Інгрем заявив у розмові з журналістами The Sun, що українська винахідливість завдає удару по "серцю" економіки РФ. За його словами, точні удари по об'єктах нафтової та газової промисловості спрямовані на дестабілізацію військової машини російського диктатора Володимира Путіна.
"Дрони дальнього радіусу дії, що пролітають 1000 км і більше, перетворюють велику нафтогазову імперію Росії на ланцюг пекельного полум'я", - сказав експерт.
Інгрем визнав, що хоча цей план є сміливою авантюрою, це геніальний хід, спрямований на те, щоб "донести реальність війни до росіян". Проте наслідки для РФ не обмежуються незручностями в повсякденному житті громадян.
Експерт поділився, що українські удари можуть викликати серйозний дефіцит палива. Він упевнений, що це може чинити величезний тиск на здатність Кремля продовжувати війну проти України.
Інші новини:
- Потужні удари ЗСУ: підірвано Рязанський НПЗ, ЗРК С-400 і склади БпЛА росіян
- Величезний стовп диму і пожежа: українські дрони зупинили роботу НПЗ у Росії
- Кремль намагається приховати: розкрито, скільки НПЗ змогла вразити Україна
Про персону: Михайло Гончар
Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) — український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин. Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", головний редактор часопису "Чорноморська безпека", пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.
З 2007 року працює в неурядовому секторі — спочатку очолював енергетичні програми і київське представництво "Номос-Енергія" аналітичного центру "Номос", а у 2009 році заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики "Стратегія ХХІ". Головний редактор часопису "Чорноморська безпека" (з 2017 року). Автор, співавтор та редактор низки книг та публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і у Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року — член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред