Орбан прийме Нетаньягу в Угорщині, незважаючи на ордер Гааги

Коротко:

• Нетаньягу під час візиту до Угорщини планує зустрітися з Орбаном
• Рішення МКС викликало різку реакцію з боку уряду Ізраїлю

Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху наступного тижня відвідає Угорщину, де його мали б заарештувати за ордером Міжнародного кримінального суду в Гаазі. Однак угорський прем'єр Віктор Орбан вирішив не виконувати це зобов'язання. Про це повідомляє The Times of Israel.

Як зазначається, Нетаньягу під час візиту до Угорщини планує зустрітися з Орбаном, який і запросив його відвідати країну з офіційним візитом після рішення суду Гааги.

21 листопада 2024 року Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт Нетаньягу і колишнього ізраїльського міністра оборони Йоава Галланта. Їх підозрюють у скоєнні воєнних злочинів і злочинів проти людяності під час конфлікту з ХАМАС у Секторі Газа.

Рішення МКС викликало різку реакцію з боку уряду Ізраїлю, який засудив ці ордери і звинуватив суд в упередженості. Крім того, президент США Дональд Трамп у лютому 2025 року підписав указ про введення санкцій проти МКС, звинувативши його в "незаконному переслідуванні США та їхніх союзників", зокрема через ордери на арешт ізраїльських посадовців.

Рекомендуємо:

Офіційно: Нетаньяху підтвердив підписання угоди Ізраїлю з ХАМАС

Угорщина, як держава-учасниця Римського статуту Міжнародного кримінального суду, юридично зобов'язана виконувати ордери на арешт, видані цим судом. Тому зобов'язана заарештувати Нетаньягу під час його візиту, але Орбан запевнив, що не буде цього робити.

Це вже не перший випадок, коли країни-учасниці Римського статуту відмовлялися виконувати рішення МКС. Зокрема, Монголія не заарештувала російського диктатора Володимира Путіна, коли той приїхав з офіційним візитом до країни. Ордер на Путіна було видано 2023 року за незаконну депортацію українських дітей до Росії.

Війна за Сектор Гази - що відомо

Нагадаємо, наприкінці жовтня 2023 року ізраїльські військові увійшли в Сектор Гази після інтенсивного обстрілу артилерією та ракетами, випущеними з військових літаків. Напади сталися за три тижні після атак ХАМАС, унаслідок яких в Ізраїлі загинуло 1400 осіб.

Після цього іранський президент Ібрагім Раїсі звинуватив Ізраїль у "перетині червоних ліній" і заявив про "злочини сіоністського режиму". Він пригрозив втручанням Тегерана у війну між Ізраїлем і ХАМАС і розкритикував США за підтримку Єрусалима.

Уже в листопаді, як писав Главред, ізраїльська армія взяла контроль над Сектором Газа, після чого терористи повністю втратили контроль і намагалися втекти на південь.

15 січня 2025 року ЗМІ повідомили, що Ізраїль і ХАМАС підписали угоду про припинення вогню в секторі Газа.

Інші новини:

• "Шантаж" США від України: у The New York Times розкрили деталі Курської операції
• РФ готується атакувати НАТО: ЗМІ назвали першу мету Путіна
• На Україну летіло понад тисячу дронів: Зеленський очікує реакції США на терор РФ

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред