Нетаньягу та Галланта під арешт: Міжнародний кримінальний суд видав ордер

Головне:

• МКС видав ордер на арешт прем'єра та колишнього міністра оборони Ізраїлю
• Нетаньягу та Галланта підозрюють у причетності до воєнних злочинів
• Керівництво Ізраїлю, ймовірно, намірено погіршували ситуацію в Газі

У четвер, 21 листопада, Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордери на арешт прем'єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу та колишнього міністра оборони країни Йоава Галланта.

Як йдеться на офіційній сторінці суду, палата попереднього провадження МКС відхилила оскарження Ізраїлю щодо юрисдикції суду і ухвалила рішення про видачу ордерів.

"Палата видала ордери на арешт двох осіб, Беньяміна Нетаньягу та Йоава Галланта, за злочини проти людяності та воєнні злочини, скоєні щонайменше з 8 жовтня 2023 року до щонайменше 20 травня 2024 року, дня, коли прокуратура подала клопотання про ордери на арешт", - йдеться у повідомленні.

Рекомендуємо:

"Абсолютно точно": в Пентагоні назвали ціль ракетного удару Ірану по Ізраїлю

Суд вважає, що є достатньо підстав припускати причетність Нетаньягу і Галланта до воєнних злочинів, зокрема використання голоду як методу ведення війни, а також до злочинів проти людяності, включаючи вбивства, переслідування та негуманні дії.

За даними суду, ізраїльські високопосадовці могли навмисно позбавляти цивільне населення Сектора Гази необхідних ресурсів, таких як їжа, вода, пальне та медична допомога. Такі дії, за твердженнями МКС, порушують міжнародне гуманітарне право.

Це призвело до створення небезпечних умов для життя, які спричинили загибель мирного населення від голоду та зневоднення, а також важкі страждання через нестачу медикаментів. Зокрема, були зафіксовані випадки, коли хірургічні операції проводилися без анестезії через брак необхідних засобів.

МКС також зазначив, що гуманітарна допомога, яка дозволялася ізраїльською стороною, була недостатньою та умовною, що не полегшувало критичну ситуацію в Газі. Передбачувані дії керівництва Ізраїлю були частиною систематичного нападу на цивільне населення, незважаючи на численні міжнародні попередження, зазначив суд.

Війна за Сектор Гази - що відомо

Нагадаємо, наприкінці жовтня 2023 року ізраїльські військові увійшли в Сектор Гази після інтенсивного обстрілу артилерією та ракетами, випущеними з військових літаків. Напади відбулися через три тижні після атак ХАМАС, внаслідок яких в Ізраїлі загинули 1400 людей.

Після цього іранський президент Ібрагім Раїсі звинуватив Ізраїль у "перетині червоних ліній" і заявив про "злочини сіоністського режиму". Він пригрозив втручанням Тегерана у війну між Ізраїлем і ХАМАС та розкритикував США за підтримку Єрусалиму.

Вже у листопаді, як писав Главред, ізраїльська армія взяла контроль над Сектором Гази, після чого терористи повністю втратили контроль і намагалися втекти на південь.

Читайте також:

• Наказали мовчати: Захарова оконфузилась через удар РФ міжконтинентальною ракетою
• Військам КНДР буде несолодко: удари вглиб РФ перепишуть "ситуацію на землі"
• Зеленський прокоментував удар РФ міжконтинентальною балістичною ракетою

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред