Чи справді українці рано одружувалися: архіви спростували поширений міф

Про що ви дізнаєтесь:

• Чи справді українці рано одружувалися
• Чи дозволялося брати другий шлюб

Архівні метричні книги та церковні записи — це

безцінне джерело інформації, яке дозволяє зануритися в життя наших предків, розкрити забуті сімейні таємниці та відтворити картину суспільного життя минулих століть. Кожен запис про народження, шлюб чи смерть може приховувати несподівані відкриття, які повністю змінюють уявлення про походження роду. Для дослідників історії та генеалогії це не просто сухі документи, а справжній ключ до розуміння соціальних закономірностей, культурних традицій та економічних реалій, з якими стикалися люди сторіччя тому. Детальніше про це розповість Главред.

Історія знахідки: шляхетське коріння, сховане в унійних метриках

На каналі "Хроніки генеалога" дослідник розповідає власну історію про те, як під час роботи з унійними метриками на Поділлі він виявив запис про шлюб свого далекого предка. На перший погляд це було звичайне вінчання, проте деталі виявилися несподіваними.

Запис свідчив, що наречена була родичкою дяка — шанованої, але простої посадової особи. Згодом досліднику вдалося встановити, що цей дяк, Аксентій Совінський, насправді походив із шляхетського роду. Це стало справжнім відкриттям та сенсацією, оскільки раніше вважалося, що ця гілка родоводу має суто селянське походження.

Причина декласації. Ймовірно, родина Совінських втратила шляхетний статус через економічну скруту та переселення. Щоб вижити, нащадки шляхти часто обирали духовну стезю (ставали дяками) або займалися ремеслами.

Споріднення. Знайдений шляхетний рід згодом тісно поріднився із селянською родиною, коли сам дяк одружився на племінниці свого швагра, остаточно поєднавши два соціальні прошарки. Ця гілка роду має зв’язки з відомими історичними діячами, включаючи письменника, який став першим перекладачем творів Тараса Шевченка польською мовою.

Рекомендуємо:

Як київська князівна змінила Францію: історія, яку не розповідають у школі

Соціальна картина XIX століття в метричних книгах

Щоб вийти за межі лише однієї історії, дослідник проаналізував записи про вінчання в одній типовій парафії Правобережжя за два десятиліття. Результати цього аналізу розкрили цікаві соціальні закономірності того часу.

У якому віці одружувалися українці

Дослідження розвінчало стереотип про дуже ранні шлюби. Середній вік хлопців, які вперше одружувалися, становив трохи більше двадцяти років. Дівчата йшли під вінець, як правило, на початку дорослого життя — ближче до двадцяти років.

Відео про те, чи дійсно українці рано одружували, можна переглянути тут:

Чи одружувалися українці двічі

Статистика показала, що вдівців було значно більше, ніж вдів. Середній вік чоловіків, які одружувалися вдруге чи втретє, становив близько сорока років, а жінок — трохи за тридцять. Це побічно вказує на вищу смертність серед жінок того часу, що призводило до більшої кількості вдівців. Існували навіть непоодинокі випадки шлюбів серед людей похилого віку.

Коли найчастіше гуляли весілля

Більшість весіль відбувалася восени — після збору врожаю і перед Різдвяним постом. Другий пік припадав на січень та лютий.

Чи траплялися змішані шлюби

Було зафіксовано вкрай малу кількість змішаних шлюбів між католиками та православними. Таке рідкісне явище було прямим наслідком указу російського імператора, який зобов’язував батьків хрестити дітей винятково у православній вірі. Католицьке духовенство, прагнучи запобігти втраті парафіян, активно переконувало вірян не вступати в союзи з православними.

Метричні книги виявилися не лише інструментом для відновлення родоводу, але й унікальним джерелом соціальної історії та демографії українського села кінця XIX століття.

Вас може зацікавити:

• Чому перші банкноти України отримали дивну назву "яєчня": відповідь здивує
• В Україні знайшли забуту криївку, яка схована під землею: як вона виглядає
• Переказати чи перевести гроші: помилка, яку роблять майже всі

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред