Біля кордонів України знаходяться близько 130 тисяч російських військ, якщо рахувати з військовими підрозділами в окупованих Крим, Донбасі і військами до Кавказу. Однак у росіян теж дуже великі проблеми з армією – не вистачає боєздатних частин, вони їдуть з Далекого Сходу. У них немає цілих бригад, готових до військових дій. Загроза військового вторгнення зберігається з 2014 року і змінюється в залежності від умов. Найбільша небезпека - ймовірність точкової ескалації. Про це заявив секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко.
У ефірі Радіо НВ він розповів про те, що заяви про дислокацію біля українських кордонів 150 тисяч військ РФ є перебільшенням. Орієнтовна цифра - 130 тисяч військ, включаючи окуповані Крим, Донбас і територію аж до Кавказу.
читайте такожРФ може напасти найближчими днями: Байден розкрив новий сценарій вторгнення в Україну"150 (тисяч російських військових біля кордонів) немає, я впевнений. Можливо, 130 (тисяч), якщо ми візьмемо разом з (що знаходяться на території окупованих) Кримом, так званими "Л/ДНР" і військами аж до Кавказу. Може бути, буде 130 тисяч разом з флотом...У РФ - дивізійна система. Там дивізії воюють і бригади... коли вони не готові до бойових дій, беруть з одного підрозділу що-небудь боєздатне, з іншого, з третього, і ліплять з цього батальйонно-тактичну групу чисельністю тільки по 500-600-700 людей. Зібрали все хороше і відправляють куди-небудь на Захід, до наших кордонів", - сказав парламентарій.
За його словами, у Росії є серйозні проблеми в армії. Йдеться про брак боєздатних частин, тому їх направляють до кордонів з Далекого Сходу. Така ситуація свідчить про те, що готових до війни бригад у росіян немає.
"У них теж дуже великі проблеми в армії: немає боєздатних частин, вони їдуть з Далекого Сходу. Це (свідчить) про те, що цілих бригад, готових до війни, у них просто немає", - зазначив Костенко.
Депутат також уточнив, що ймовірність загрози військового вторгнення Росії залишається високою з 2014 року. Вона змінюється в залежності від ситуації. Однак наразі головною небезпекою є точкова ескалація, на яку можуть піти росіяни.
"Загроза у нас залишається з 2014 року. Кожен раз, як графік: то зростає, то зменшується, залежно від стабільності ситуації або всередині країни, або політичної ситуації навколо країни... тому загроза у нас була, є і буде... найбільша загроза — це точкова ескалація", - підкреслив Роман Костенко.
Загроза військового вторгнення РФ в Україну
Журналісти німецького видання Spiegel 12 лютого повідомили про те, що Росія готується напасти на Україну 16 лютого. Вони посилалися на дані американських спецслужб, які нібито були відправлені розвідкою союзникам з НАТО.
Президент України Володимир Зеленський звернувся до нації і сказав, що панікувати не потрібно. За його словами, проти української держави ведуть війну в усіх напрямках, серед іншого і в сфері інформації.
Президент Штатів Байден 15 лютого під час свого звернення заявив, що у кордонів України вже 150 тисяч військ РФ, можливе військове вторгнення. При цьому він запевнив у готовності Вашингтона впровадити санкції проти Москви у разі інтервенції і зупинити Північний потік-2.
Постпред Росії в Євросоюзі Володимир Чижов зазначив, що Росія в найближчому майбутньому не збирається проводити нову військову операцію проти України.
Журналісти американського видання Politico назвали 20 лютого новою датою військового вторгнення РФ в Україну. Аналітики вважають, що це пов'язано із завершенням російсько-білоруських військових навчань, Мюнхенської конференції з безпеки і Олімпіади у Пекіні. При цьому вони підкреслили, що дати можуть змінюватися.
Главред рекомендує:
- Вторгнення Росії: британський таблоїд, який назвав час атаки, пояснив, чому Путін не наважився
- Велика війна Росії та України: Гармаш спрогнозував, чи зважиться Путін на вторгнення
- Чому повномастабного вторгнення Росії не буде
- Загроза вторгнення в Україну і виклик Заходу: Британія попередила про сценарій РФ
- Повномасштабне вторгнення Росії: скільки українців вірять, що "Путін нападе"
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
