Про що сказав Гончар:
- Україна може влаштувати блекаут у Москві
- Важливо йти шляхом накопичення ударів по російській енергосистемі
Блекаут у Москві — реальна, але не миттєва перспектива. За умови правильної постановки завдання, накопичення ресурсів і системної кампанії по енергетичній та паливній інфраструктурі Україна технічно здатна змусити столицю жити за графіками світла або залишити її без електропостачання. Про це в інтерв'ю Главреду розповів президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", експерт з міжнародних енергетичних питань і безпеки Михайло Гончар.
За його словами, вже видно результат системної роботи України щодо ударів по російських нафтопереробних підприємствах. У 2023 і 2024 роках ці атаки проводилися регулярно, але тоді не вистачало необхідних ресурсів і засобів дальнього ураження. Раніше українські сили могли діставати лише цілі на відстані кількох сотень кілометрів, зокрема, Новошахтинський завод у Ростовській області, Туапсинський, Афіпський та Ільський НПЗ у Краснодарському краї.
Він зазначив, що ситуація змінилася, коли з’явилися більш далекобійні засоби. Тепер удари можуть досягати цілей по всій території Росії, від Балтики до Чорного моря. Так само, за його словами, слід діяти і щодо енергетичного сектору.
"З технічної точки зору це завдання ми точно можемо вирішити. Так, звичайно, Москва завжди мала і має більш серйозний захист – як з точки зору ППО, так і з точки зору резервування джерел постачання електроенергії. Так чи інакше все це прораховується, і при належному підході блекауту в Москві можна досягти. Але це не може бути швидким ефектом – треба йти шляхом накопичення, як і щодо нафтопереробки", - вказує він.
Експерт також підкреслив, що ключові об’єкти атомної енергетики РФ розташовані в її європейській частині, забезпечуючи близько 20% загальної енергосистеми країни. Тому необхідно діяти комплексно, зокрема, щодо інфраструктури "Газпрому" та енергосистеми центральної Росії. За належного підходу, наголосив він, це цілком можливо реалізувати.
Що може змусити Росію змінити позицію щодо війни - думка експерта
Як писав Главред, політолог і директор Центру аналізу та стратегії Ігор Чаленко зазначив, що Україна посилила удари по стратегічним цілям у Росії. За його словами, якщо ці атаки стануть масовими, це може змінити позицію кремлівського лідера Володимира Путіна. За його словами, цьому є підстава, адже удари спрямовані на об’єкти, пов’язані безпосередньо з оточенням Путіна — олігархами, які нині зазнають значних втрат.
"Така ситуація точно не йде шляхом виправлення, адже Російська Федерація не здатна захиститися від такої широкої географії застосування як українських дронів, так і вже частково українських ракет", - наголосив він.
Удари по Росії - останні новини за темою
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, Україна активізує співпрацю з НАТО у сфері розвідки, щоб посилити можливості для завдання далекобійних ударів по території держави-агресора. За інформацією Financial Times, Вашингтон закликає союзників по Альянсу розширити розвідувальну підтримку Києва, а Велика Британія вже допомагає Україні здійснювати окремі удари на великі відстані по Росії.
США також розглядають варіант посилення військової допомоги Україні, однак питання передачі далекобійних ракет поки що залишається невирішеним. Як зазначають аналітики, проблема полягає не лише в обмежених запасах високотехнологічного озброєння, а й у ризику подальшої ескалації конфлікту, повідомляє Reuters.
Водночас енергетичний сектор Росії перебуває у критичному становищі. Країна-агресорка стикається із системним провалом та дефіцитом енергопотужностей, який уже сягнув 25 ГВт. Про це заявив керівник Центру протидії дезінформації РНБО, лейтенант Андрій Коваленко.
Інші новини:
- У США бояться, що Україна вийде з поля контролю, якщо дадуть їй "Томагавки" - Axios
- Ешелон "знесло" з рейок: ГУР провели зухвалу операцію в Ленінградській області РФ
- РФ змінила стратегію ударів по енергетиці: які регіони України під загрозою
Про персону: Михайло Гончар
Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) — український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин. Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", головний редактор часопису "Чорноморська безпека", пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.
З 2007 року працює в неурядовому секторі — спочатку очолював енергетичні програми і київське представництво "Номос-Енергія" аналітичного центру "Номос", а у 2009 році заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики "Стратегія ХХІ". Головний редактор часопису "Чорноморська безпека" (з 2017 року). Автор, співавтор та редактор низки книг та публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і у Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року — член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
