Коротко:
- У РФ прогриміли вибухи
- Метою атаки дронів став "ЛУКОЙЛ-КГПЗ"
- На території підприємства спалахнула пожежа
У ніч на 9 жовтня безпілотники атакували місто Котове Волгоградської області РФ. На території підприємства "ЛУКОЙЛ-Коробківський газопереробний завод" виникли пожежі.
Як повідомив губернатор Волгоградської області Андрій Бочаров, у Котовському районі внаслідок "падіння уламків збитих БпЛА сталося загоряння на об'єктах паливно-енергетичного комплексу".
Місцеві пабліки та очевидці повідомляють, що метою атаки став "ЛУКОЙЛ-КГПЗ".
Дивіться відео - На Волгоградському НПЗ спалахнула пожежа:
Супутникові знімки NASA FIRMS (Fire Information for Resource Management System) підтверджують пожежу на території підприємства.
Удари по російських НПЗ - останні новини
Як писав Главред, 6 жовтня в Тюмені прогриміли потужні вибухи - місто розташоване за 2000 кілометрів від українського кордону. Таким чином було встановлено новий рекорд дальності польоту. Відомо, що в РФ пошкоджено нафтопереробний завод.
3 жовтня ударні безпілотники атакували НПЗ "Орскнефтеоргсинтез", розташований у місті Орськ Оренбурзької області країни-агресора Росії. Щонайменше 2 дрони влетіли в НПЗ.
Увечері 2 жовтня в Пермському краї РФ прогриміли потужні вибухи. Імовірно, був атакований хімзавод "Азот" - найбільший виробник азотних добрив, який також використовується для виробництва вибухівки.
26 вересня дрони атакували Афіпський НПЗ у Краснодарському краї.
Енергетична блокада Москви має стати ціллю: думка експерта
Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", експерт з міжнародних енергетичних питань і безпеки Михайло Гончар вважає, що Україні потрібно розширювати коло об'єктів ураження на території РФ.
"З 2023 року ми завдавали ударів переважно по нафтопереробних потужностях РФ, зараз б'ємо частково і по нафтотранспорт. Було завдано буквально кілька ударів по енергосистемі, але це були локально чутливі удари, не більше того. І це при тому, що Росія системно атакувала й атакує наші об'єкти генерації та енергосистеми. Ми ж росіян тільки пощипали", - сказав Гончар в інтерв'ю Главреду.
Гончар упевнений, що варіант енергетичної блокади столичного регіону РФ, тобто Москви та області, має стояти на порядку денному.
"Тому що територія Росії величезна, всю її ми не можемо охопити, та й у цьому немає необхідності. Усі "виплодки пекла" сидять у Москві, тому треба просто погасити столицю РФ", - упевнений експерт.
Інші новини:
- Атака РФ по Україні: Путін сміється над Заходом, упевнений Зеленський
- Майже два десятки дронів: Харків під масованою атакою дронів, є постраждалі
- Росіяни заявили про атаку дрона по Нововоронезькій АЕС - що відомо
Про персону: Михайло Гончар
Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) — український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин. Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", головний редактор часопису "Чорноморська безпека", пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.
З 2007 року працює в неурядовому секторі — спочатку очолював енергетичні програми і київське представництво "Номос-Енергія" аналітичного центру "Номос", а у 2009 році заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики "Стратегія ХХІ". Головний редактор часопису "Чорноморська безпека" (з 2017 року). Автор, співавтор та редактор низки книг та публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і у Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року — член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
