
Коротко:
- Влада Гренландії не має наміру продавати острів
- Європейські лідери стурбовані планами США
Несподівана операція США у Венесуелі із затримання президента Ніколаса Мадуро і його дружини викликала у європейських лідерів серйозне занепокоєння. У Європі тепер дедалі частіше думають, чи не стане Гренландія наступною. Про це пише Politico.
Видання зазначає, що президент США Дональд Трамп відкрито заявив, що "США потребують Гренландії". Він пояснив, що острів оточений російськими та китайськими кораблями, тому контроль над ним є питанням національної безпеки США.
У статті вказується, що Гренландія є самоврядною територією, але формально вона входить до складу Королівства Данія.
Напруга зросла після того, як дружина радника Білого дому Стівена Міллера Кеті опублікувала в соцмережах карту Гренландії з накладеним американським прапором і підписом: "Скоро".
На це відреагувала прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен і заявила, що США не мають жодного права анексувати будь-яку з трьох країн, що входять до складу Данського королівства, включно з Гренландією і Фарерськими островами.
Ба більше, глава уряду Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен наголосив, що острів не продається.
Експерти, яких опитало видання, припускають, що Вашингтон може спробувати скористатися політично вигідним моментом найближчими місяцями. Це може статися напередодні проміжних виборів у США та 250-річчя американської незалежності, яке відзначатимуть 4 липня.
Прогнозується, що це може бути не військова операція, як у випадку з Венесуелою, а масштабна кампанія з політичного впливу.
Керівник європейського напрямку Eurasia Group Муджтаба Рахман не виключає, що США можуть застосувати широкий арсенал інструментів - від тиску до спроб впливу на місцеві еліти.
Про джерело: Politico
Politico (спочатку відома як The Politico) - американська медіа-організація в галузі політичної журналістики, що базується в Арлінгтоні, штат Вірджинія.
Заснована американським банкіром та медіаменеджером Робертом Оллбріттоном у 2007 році. Висвітлює політику у Сполучених Штатах та на міжнародному рівні, публікуючи статті, присвячені політиці у США, Європейському союзі, Великій Британії та Канаді, пише Вікіпедія.
Ідеологічно висвітлення Politico було описано як центристське щодо американської політики та атлантистське щодо міжнародної політики.
2021 року за 1 мільярд доларів США Politico придбала німецька медіакомпанія Axel Springer SE.
Axel Springer є найбільшим у Європі видавцем газет і раніше придбала Business Insider.
Також існує англомовний тижневик Politico Europe. Цей проект – спільне дітище американського журналу Politico та німецького видавництва Axel Springer.
Видання Politico Europe розпочало свою роботу на європейському ринку ЗМІ у 2015 році. У фокусі видання – події у Європі та політика ЄС. Вважається одним із найвпливовіших засобів масової інформації, що працюють у сегменті висвітлення європейської політики. Крім того, з ініціативи Politico регулярно проводяться конференції та дискусії щодо актуальних питань європейської політики.
Тим часом прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен заявила: якщо США спробують захопити Гренландію, особливо військовим шляхом, це фактично поставить хрест на НАТО, як на військовому альянсі і на системі безпеки, яка встановилася після завершення Другої світової війни. Про це пише Bloomberg.
"Я вважаю, що слід серйозно ставитися до американського президента, коли він каже, що хоче Гренландію... Але я також чітко поясню, що якщо США вирішать атакувати військовим шляхом іншу країну НАТО, тоді все обвалиться, включно з НАТО, а отже, і безпека, яка була встановлена з кінця Другої світової війни", - сказала вона.
Своєю чергою президент Фінляндії Александер Стубб і прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон висловили підтримку Данії та Гренландії після того, як Дональд Трамп виступив із новими заявами про необхідність контролю США над островом.
Зокрема, фінський лідер Стубб написав у соцмережі Х, що ніхто не може ухвалювати рішення за Гренландію і Данію, окрім самих Гренландії і Данії.
"Наш нордичний друг і прем'єр Данії Метте Фредеріксен мають нашу повну підтримку", - написав президент Фінляндії.
Шведський прем'єр Крістерссон також наголосив, що тільки Данія і Гренландія мають право ухвалювати рішення з питань, які їх стосуються.
"Швеція повністю підтримує сусідню країну", - наголосив глава шведського уряду в Х.

Заяви Дональда Трампа про Гренландію - що про це відомо
Як повідомляв Главред, Трамп ще в грудні 2024 року натякнув на можливість "приєднання" до США Гренландії, Канади і Панамського каналу. Що стосується Гренландії, Трамп акцентував увагу на важливості острова для американської національної безпеки.
Трамп хоче заволодіти Гренландією, щоб розширити історичну спадщину США, написали журналісти Reuters у 2025 році.
На початку 2026 року Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати можуть розширити перелік країн, де розглядають можливість військових операцій. Серед потенційних напрямків він назвав Гренландію, підкресливши її стратегічне значення для американської оборони.
Інші новини:
- "Російські човни - всюди": Трамп сказав, навіщо хоче купити Гренландію
- У НАТО запропонують Трампу план щодо Гренландії: ЗМІ дізналися деталі
- Після Венесуели - Гренландія? Трамп заговорив про нові можливі вторгнення США
Гренландія - що про неї відомо
Гренландія стала данською колонією 1814 року, а 1953-го була визнана частиною Королівства Данія. Через 20 років вона навіть вступила до Європейського економічного співтовариства (прообраз нинішнього Євросоюзу), але пізніше покинула його. Після референдуму 1979 року Данія передала острову право самоврядування, а 2009-го - ще більше влади.
Зараз Гренландія - це автономна територія і по суті окрема країна. Поряд із Данією та Фарерськими островами є однією з трьох країн, які входять до складу королівства. За Копенгагеном залишаються сфера міжнародних відносин, оборона і контроль за валютною політикою. Усі внутрішні політичні та економічні питання Гренландія вирішує самостійно.
Площа Гренландії перевищує 2 млн квадратних кілометрів, і це найбільший острів на Землі, який омивають води Атлантичного та Північно-Льодовитого океану. Розташований на північному сході Північної Америки і з точки зору географії належить до неї. Але політично досі вважається Європою.
США зробили щонайменше дві серйозні спроби отримати контроль над Гренландією.
Перша спроба була в другій половині XIX століття. Тоді держсекретар США Вільям Сьюард (прихильник територіальної експансії) також робив ставку на спроби вирвати Канаду з рук Британської імперії, а його політика призвела до купівлі Аляски у Російської імперії. Але вона також включала намір придбати Гренландію та Ісландію.
Колишній міністр фінансів Роберт Дж. Вокер 1867 року дізнався, що Данію можуть схилити продати обидва острови, коли вів перемовини щодо купівлі данських колоній у Карибському морі у Вест-Індії. Сьюард доручив підготувати звіт про ресурси Гренландії та Ісландії, але його надії зруйнувалися, коли в Сенаті провалилося голосування за угоду щодо данської Вест-Індії. Через 50 років ці колонії все ж будуть викуплені і стануть Віргінськими островами США.
Другу спробу було зроблено після Другої світової війни, коли нацистська Німеччина окупувала Данію під час шестигодинної операції в березні 1940 року. Рік потому данський посол у США, який не підпорядковувався окупаційному уряду, підписав угоду про розміщення американських баз на Гренландії.
За час військової окупації США побудували на острові кілька об'єктів. А після війни ідею купівлі обговорювали настільки серйозно, що, згідно з опитуванням Gallup, 1946 року 33% американців підтримали варіант із придбанням за 1 млрд доларів. У підсумку Данія відхилила заявку і запропонувала Гренландії статус повноправного члена королівства, а не колонії.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред