Чим загрожує Україні операція США у Венесуелі: у FT назвали найбільший ризик

6 січня 2026, 10:41
4877
У 2019 році російський уряд нібито "дуже наполегливо давав зрозуміти, що хоче укласти дуже дивну угоду, яка стосується Венесуели та України".
Путин, Трамп, Мадуро
Журналіст пояснив, чому політика Трампа вигідна Росії та Китаю / Колаж: Главред, фото: ОП, сайт Кремля

Головні тези:

  • США хочуть встановити американську гегемонію в Західній півкулі
  • Трамп прагне до світового порядку, заснованого на сферах впливу великих держав
  • РФ і Китай потенційно готові "обміняти" Венесуелу на свободу дій в Україні та навколо Тайваню

Операція у Венесуелі є наочною демонстрацією рішучості нинішньої адміністрації президента США встановити американську гегемонію в західній півкулі. У Дональда Трампа може з'явитися схильність до інтервенції на великій території, яку Америка вважає своїм "заднім двором". Про це пише британський журналіст Гідеон Рахман у статті для Financial Times.

За його словами, наслідки зміни режиму у Венесуелі мають воістину глобальний характер. Проголошення "доктрини Донро" - у поєднанні з кроками Трампа зі зближення з Росією та Китаєм - свідчать про те, що його приваблює світовий порядок, організований навколо сфер впливу великих держав.

відео дня

"І Росія, і Китай засудили повалення Мадуро. Але Сі Цзіньпін з радістю пожертвував би китайським впливом у Венесуелі, якби це означало, що Пекін отримає повну свободу дій щодо Тайваню. Росія пішла б на ту саму угоду і щодо України", - пише Рахман.

У 2019 році Фіона Гілл, яка працювала в першій адміністрації Трампа, заявила Конгресу, що російський уряд "дуже наполегливо давав зрозуміти, що хоче якимось чином укласти дуже дивну угоду про обмін, що стосується Венесуели та України".

Журналіст зазначає, що наразі основна увага буде приділена тому, чи зможуть США "управляти" Венесуелою, як і обіцяв Трамп, і якщо так, то як. В інтересах встановлення стабільності та швидкого доступу до величезних нафтових запасів країни адміністрація Трампа ясно дає зрозуміти, що має намір укласти угоду із залишками режиму Мадуро, а не підтримувати демократичну опозицію у вигнанні.

"Успіх або невдача цієї стратегії можуть визначити, наскільки амбітними будуть США в прагненні вплинути на решту Західної півкулі. Потенційний список цілей уже починає формуватися. У коментарях після захоплення Мадуро Трамп зробив завуальовані попередження Колумбії та Мексиці (...) У колах прихильників Трампа давно точаться дебати щодо того, чи слід США застосовувати силу проти мексиканських картелів усередині самої Мексики. Досі переважала обережність. Але азарт від повалення Мадуро може змінити розрахунки Трампа", - йдеться у статті.

Крім того, під прицілом Вашингтона знову опинився комуністичний режим на Кубі. Держсекретар США Марко Рубіо, чиї батьки залишили Кубу і переїхали до США, вже попередив Гавану, заявивши, що кубинський уряд являє собою "величезну проблему". Як зазначає Рахман, падіння Мадуро, безумовно, створить проблеми для кубинців, які стали залежати від венесуельської нафти і субсидій.

Також адміністрація Трампа поклала око на Гренландію, яка є автономною частиною Данії. Незабаром після операції у Венесуелі Кеті Міллер, дружина Стівена Міллера, заступника глави адміністрації Трампа, опублікувала мапу Гренландії, вкриту американським прапором, із написом "СКОРО" над нею.

"Анексія частини території союзника по НАТО була б набагато радикальнішим кроком, ніж повалення авторитарного лідера латиноамериканської держави. Але адміністрація Трампа вже деякий час готує риторичний ґрунт для дій щодо Гренландії, звинувачуючи данців у провалі в цьому питанні. З огляду на відкрите презирство адміністрації до своїх європейських союзників, спробу анексії з боку США не можна виключати", - вважає Рахман.

"Світ, у якому могутні держави й авторитарні правителі можуть робити практично все, що їм заманеться, у своїх найближчих околицях, дуже б підійшов Росії та Китаю", - підкреслив журналіст.

За словами Рахмана, ідея про те, що сфери впливу великих держав створюють стабільність, може здатися на перший погляд переконливою. Однак вона ігнорує погляди та інтереси малих країн, які вважаються занадто незначними, щоб самостійно вирішувати свою долю. А ці країни мають власну волю - і іноді можуть чинити опір, як це продемонструвала Україна.

Що таке "доктрина Донро"

"Доктрина Донро" (Donroe doctrine) не є офіційним або загальноприйнятим терміном. Так багато політичних оглядачів стали називати нову зовнішньополітичну концепцію США. По суті вона є трампівською інтерпретацією ідеї XIX століття - "Доктрини Монро".

Як пише CNN, термін "доктрина Донро" вперше з'явився на обкладинці одного з улюблених видань Трампа - The New York Post. Ці слова були поміщені на обкладинку 8 січня 2025 року, коли амбіції Трампа щодо Гренландії були в центрі уваги ЗМІ.

На першій шпальті січневого номера минулого року також згадувався указ Трампа про перейменування Мексиканської затоки на "Американську затоку" і його заяви про те, що Канада стане 51-м штатом.

Фраза "доктрина Донро" спочатку не набула широкого поширення. Але восени 2025 року вона почала циркулювати ширше, з'явившись у заголовках Financial Times, New York Times та інших видань. Її також кілька разів цитували на телеканалі Fox News.

"По суті, доповнення до заяви Трампа свідчить, що ми заявляємо про своє право вторгатися в будь-яку країну, внутрішні проблеми якої створюють для нас загрозу в регіоні. І це досить широкий мандат", - заявив головний кореспондент New York Times у Вашингтоні Девід Сангер в ефірі програми "Inside Politics" на CNN.

Увечері 4 січня 2026 року Трамп знову використав цю фразу, спілкуючись із журналістами на борту президентського літака, стверджуючи, що дії щодо Венесуели відрізняються від інтервенцій США в Іраку та Афганістані, тому що "це наша територія. Доктрина Донро".

"Доктрина Монро - це дуже важлива річ, але ми значно, дуже значно її перевершили. Тепер її називають "доктриною Донро", - заявив Дональд Трамп після того, як американські війська скинули Ніколаса Мадуро.

У The New York Post відмовилися коментувати, хто придумав термін "доктрина Донро" . Головний редактор Кіт Пул заявляє, що "всі наші заголовки - це результат колективної роботи".

Зазначимо, що Доктрина Монро - це одна з ключових зовнішньополітичних концепцій США, проголошена 2 грудня 1823 року п'ятим президентом США Джеймсом Монро в щорічному посланні Конгресу. Її принцип: "Америка для американців".

Згідно з доктриною:

  • Європейські держави не повинні втручатися у справи країн Північної та Південної Америки;
  • Нові колонії в Західній півкулі неприпустимі;
  • В обмін США не втручаються у внутрішні справи Європи.

Військова операція США у Венесуелі

3 січня США провели операцію у Венесуелі, під час якої президента Ніколаса Мадуро і його дружину Силію Флорес захопили і вивезли з країни.

За даними американських ЗМІ, сама військова операція тривала менше ніж 30 хвилин. Під час атаки прогриміли щонайменше сім вибухів. Жителі Каракаса виходили на вулиці, спостерігали за літаками, що летіли низько, і ділилися відео в соцмережах.

Президент США Дональд Трамп підтвердив проведення масштабної операції проти Венесуели. Він заявив, що під час цієї операції з країни вивезли президента Ніколаса Мадуро і його дружину. Він додав, що операція була проведена спільно з правоохоронними органами.

4 січня стало відомо, що віцепрезидентка Делсі Родрігес має обійняти посаду виконувачки обов'язків президента Венесуели. Таке постановив Верховний суд країни.

В інтерв'ю телеканалу NBC News Трамп заявив, що у Венесуелі найближчим часом не буде виборів, оскільки країна потребує тривалого відновлення під керівництвом Америки. За його словами, спостерігати за процесами у Венесуелі буде група високопоставлених чиновників, до якої ввійдуть держсекретар Марко Рубіо, міністр оборони Піт Гегсет, заступник глави адміністрації Білого дому Стівен Міллер і віцепрезидент Джей Ді Венс.

Трамп також попередив, що американські війська готові здійснити повторне вторгнення, якщо нинішня влада в Каракасі припинить співпрацювати з Вашингтоном.

Перспективи Трампа у Венесуелі

Російський соціолог Ігор Ейдман вважає, що хоча ЦРУ і військові показали вищий клас, захопивши Ніколаса Мадуро, скористатися цією удачею Трамп навряд чи зуміє.

"Він органічно нездатний проводити якийсь довгостроковий політичний курс, реалізовувати послідовну низку заходів щодо досягнення поставлених цілей. Він уміє тільки проголошувати свої хотілки. І думає, що далі вони мають реалізувати себе самі. "Венесуела наша!" А далі-то що? Він чекає, що чавесисти будуть йому служити? Але їхній господар - у Кремлі", заявив Еудман.

Інші новини:

Про персону: Ігор Ейдман

Ігор Віленович Ейдман (25 вересня 1968, Горький) — російський соціолог, один з найбільш публікованих дослідників путінізму як соціальної і політичної системи.

З 1995-го по 2002-й рік очолював піар-агенцію "Центр соціальних інновацій". Ігор Ейдман є автором антиолігархічної кампанії Бориса Нємцова.

З 2002-го по 2005-й рік Ігор Ейдман працював одночасно в центрі політконсалтингу "Ніколло М" і Всеросійському центрі вивчення громадської думки (він же ВЦВГД).

У 2010-му році виступив одним з підписантів опозиційного листа "Путін повинен піти".

У 2011-му році переїхав до Німеччини.
Ігор Ейдман в 2014-му році випустив книгу "Нова національна ідея Путіна". У 2016-му році була видана його книга "Система Путіна: Куди йде нова російська імперія?"
Ігор Ейдман - автор багатьох публікацій і статей, активно пише на своїх сторінках у соцмережах. У своїх матеріалах він детально розбирає сучасну російську політику, виступає проти війни в Україні, нещадно висміює Путіна, "духовні скрєпи" і "русский мир".

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред

Новини партнерів
Реклама

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Ми використовуемо cookies
Прийняти