Підпишіться 
Читайте в матеріалі:
- Понтонні мости в Києві обіцяють звести до лютого - березня 2027
- Вони приймуть щонайбільше половину зі 600 тисяч авто на добу
- Антидронові сітки на мостах нардеп назвав декорацією
Київ може фактично розділитися на дві частини - лівий та правий береги, якщо після системних ударів по столичних мостах ні міська влада, ні профільне міністерство не налагодять організацію роботи. Водночас запаси стійкості мостів, за оцінкою нардепа, поки що є. Про це в інтерв'ю Телеграфу заявив народний депутат від фракції "Слуга народу", заступник голови комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури Володимир Крейденко.
Нардеп коментував наслідки ударів армії країни-агресорки РФ по Північному і Південному мостах у столиці.
Відповідаючи на запитання про найгірший сценарій для столиці, Крейденко зазначив, що не хоче в нього вірити.
"Все ж таки запаси стійкості мостів у нас ще є. Тут головне питання - організація роботи. Якщо роботи не буде (зі сторони Києва і його очільників і зі сторони міністерства), то, в принципі, Київ може розділитися на дві частини. Але це такий негативний сценарій, який я точно не хочу, щоб відбувся і був реалізований ворогом", - сказав нардеп.
За його словами, місту й міністерствам давно варто було створити постійні експертні групи, які виїжджали б на місця влучань, оцінювали пошкодження і повідомляли киянам, коли і для якого транспорту відкриють міст. Натомість, наголосив депутат, досі невідомо, коли повноцінно запрацюють Північний і Південний мости.
"А зараз у нас відбувається хаотична організація дорожнього руху", - сказав Крейденко.
Коли в Києві з'являться понтонні мости
У столиці планують звести дві тимчасові мостові конструкції - часткову альтернативу шести мостам через Дніпро. Кабмін ухвалив постанову про спрощену процедуру будівництва. На понтонні мости виділено 1,2 млрд грн з державного бюджету, ще 1 млрд грн, за словами Крейденка, дає Київ. Підготовчі роботи щодо під'їзних шляхів уже розпочалися.
Нардеп розраховує, що з урахуванням 3-4 місяців на складання конструкцій і старту робіт наприкінці жовтня переправи можуть з'явитися в лютому - на початку березня 2027 року.
Водночас повністю замінити мости вони не зможуть. Через столичні мости щодня проходить близько 600 тисяч автомобілів, а завдання - пропустити понтонами хоча б половину цього потоку. На кожній переправі буде щонайменше по одній смузі в кожен бік, імовірно - по дві для легковиків.
"Я сумніваюся, що за допомогою двох мостів можна буде забезпечити 300 тисяч пропускної спроможності. Але як альтернатива і як план „Б", він має існувати, і має будуватися. Адже ми бачимо, що ці удари по мостам вже носять системний характер", - пояснив депутат.
Як захистити мости від ударів?
Захист мостів - зона відповідальності військових, нагадав Крейденко. Від дронів можуть допомогти автоматичні кулеметні установки, але проти балістики, за його словами, дієве лише посилення ППО. Антидронові сітки в нинішньому вигляді він вважає марними.
"Стосовно цих сіток, в такому форматі, який зараз ми бачили, це точно не працює і навряд чи може мати якийсь відчутний ефект. Тому я не бачу сенсу витрачатися на такі сітки для того, щоб просто вони висіли як декорація", - заявив нардеп.
Щоб розвантажити мости, депутат пропонує запустити човникові автобуси між хабами по обидва боки Дніпра, виділити окрему смугу для громадського транспорту й екстрених служб, а також ширше застосовувати реверсний рух - як на мосту Золоті ворота в Сан-Франциско. Ризик тривалої зупинки метро, яке нині є головною артерією між берегами, він назвав великим.
Чи можуть удари по мостах призвести до транспортного колапсу в Києві?
Транспортний експерт Дмитро Беспалов в інтерв'ю Главреду зазначив, що метою ворога може бути не стільки транспорт, скільки повсякденне життя міста та його економіка.
"На мою думку, початковий задум ворога може полягати в тому, щоб максимально ускладнити життя Києва та підірвати економіку", - наголосив фахівець.
Він також пояснив, чим загрожує місту погіршення транспортної доступності, коли поїздки через Дніпро затягуються на години.
"Як транспортний планувальник мирного часу я можу пояснити, до чого призводить погіршення транспортної доступності. Якщо люди втрачають можливість за розумний час дістатися з однієї точки до іншої, коли поїздка триває не 45 хвилин, як за державними будівельними нормами (ДБН), а півтори, дві, три чи чотири години, це передусім підриває економічну активність", - пояснив Беспалов.
З ним погоджується кандидат економічних наук, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень НІСД Іван Ус. У коментарі Фактам він звернув увагу на те, як розселені кияни.
"Мости - це зручна ціль для тиску на економіку. Щойно відбувається удар по мостах, одразу виникають панічні настрої у людей. Київ як побудований: люди здебільшого живуть на лівому березі, а на роботу їздять на правий. Тому удари по мостах мають розірвати зв'язок між працівниками та підприємствами", - пояснив економіст.
Удари по мостах Києва - новини
Як повідомляв Главред, у ніч на 7 листопада кілька російських ракет влучили в Північний міст у Києві. За даними мера Віталія Кличка, через атаку на Північний міст пошкоджено дорожнє полотно, контактну тролейбусну мережу та лінію електропередач. Рух мостом тоді перекрили в обох напрямках.
У ніч проти 27 жовтня окупанти вдарили по Південному мосту кількома балістичними ракетами. Як розповів речник Повітряних сил Юрій Ігнат, пошкодження мостового полотна можна відновити, але для цього потрібен час. Після удару рух Південним мостом закрили і для автомобілів, і для поїздів.
Ще 22 жовтня під час нічної атаки на столицю постраждали 15 людей. Тоді унаслідок обстрілу Києва було пошкоджено Південний міст, станцію швидкої допомоги та ресторан. Зелена гілка метро того дня працювала частково.
Більше новин про мости Києва:
- РФ завдала удару по Північному мосту в Києві та об'єктах енергетики: є постраждалі
- У Києві відновили рух Південним мостом: кому дозволили проїзд
- Мета - мости: Києву загрожує удар балістикою, названо можливі терміни атаки
Про особу: Володимир Крейденко
Крейденко Володимир Вікторович (нар. 8 травня 1987 року в Мелітополі Запорізької області) - народний депутат від партії "Слуга народу" IX скликання.
Заступник голови Комітету з питань транспорту та інфраструктури. З 2019 року – член партії "Слуга народу". Заступник голови молодіжного крила партії з питань роботи зі студентами, пише Вікіпедія.
Кандидат наук, доцент кафедри парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України. З 2021 по 2025 рік - асистент кафедри парламентаризму Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби КНУ ім. Т. Шевченка.
З 2022 року є послом добровольчого будівельного батальйону "Добробат". З березня 2026 року - засновник Міжнародної парламентської коаліції на підтримку волонтерів "Добробат".
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
