
Про що сказав Гончар:
- Росія ще з 2022 року почала знищувати паливну галузь України
- Удари росіян відповідають логіці війни
- Питання захисту об'єктів газової та паливної галузей не обговорювалось
Російські окупаційні війська будуть намагатись завдавати ударів не лише безпосередньо по об'єктах електроенергетики, а й по всьому "енергетичному сектору", який включає в себе також газову та паливну галузі. Про це в інтерв'ю Главреду розповів президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", експерт з міжнародних енергетичних відносин і безпеки Михайло Гончар, відповідаючи на питання про найгірші сценарії для українців взимку.
За його словами, паливна інфраструктура включає об’єкти, які Росія почала системно нищити ще у 2022 році. Йдеться про нафтобази та нафтопереробні підприємства, зокрема завод у Кременчуці. Нафтобази забезпечують зберігання нафти, тоді як нафтопродукти — це вже готове пальне.
Експерт із міжнародних енергетичних відносин і безпеки Михайло Гончар зауважив, що такі удари відповідають логіці війни. Він наголосив, що противник прагне позбавити Україну боєприпасів, енергоресурсів, пального та зв’язку. Саме це Росія робить майже чотири роки, ведучи війну не лише на фронті, а й по тиловій інфраструктурі.
За його словами, можна покладатися на інженерні засоби захисту, але цілком очевидно, що багато необхідних рішень досі не було реалізовано.
"Так, певна робота проводилася тільки по лінії "Укренерго". Якби в повній мірі були реалізовані заходи по створенню інженерного захисту, особливо другого рівня на підстанціях, ситуація сьогодні була б значно кращою. А ось в газовому секторі або в секторі генерації електроенергії питання захисту критичної інфраструктури фактично не опрацьовувалися. Але це вже окрема тема", - вказав він.

Чи може Україна залишитись без газу взимку - думка експерта
Як писав Главред, росіяни завдають ударів переважно по українському газовидобутку, намагаючись уражати сховища, але значного успіху не досягають, повідомив директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко.Ворог концентрує увагу на компресорних станціях та газоочисних підприємствах.
Через це Україна, за словами експерта, втратила значну частину власного видобутку газу, що є серйозною проблемою. Саме тому потрібно не лише збільшити імпорт газу зараз, а й заздалегідь спланувати постачання на лютий-березень — період найнижчого тиску в системі та мінімальних обсягів видачі зі сховищ.
Удари по Україні - останні новини за темою
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, у ніч проти 16 листопада Росія знову здійснила атаку по Україні. У кількох областях пролунали вибухи, постраждали цивільні об’єкти. Під ударом опинилися Одеська, Дніпропетровська та Сумська області.
Ворожі безпілотники цілеспрямовано били по енергетичній інфраструктурі Одещини, повідомили в Міненерго. Через ці атаки регіон зазнав серйозних перебоїв із електропостачанням.
У ніч на 14 листопада російські війська здійснили потужний комбінований удар ракетами та дронами по території України. Внаслідок атаки є десятки поранених, серед яких діти та вагітна жінка, також є загиблі. За словами президента Володимира Зеленського, ворог випустив близько 430 дронів і 18 ракет, включно з балістичними та аеробалістичними.
Інші новини:
- Помер після матчу: перестало битись серце легенди збірної України з футболу
- У передінфарктному стані: популярний український рок-музикант загримів до лікарні
- Влупить 5-градусний мороз та почнуться снігопади: названа дата різкого похолодання
Про персону: Михайло Гончар
Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) — український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин. Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", головний редактор часопису "Чорноморська безпека", пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.
З 2007 року працює в неурядовому секторі — спочатку очолював енергетичні програми і київське представництво "Номос-Енергія" аналітичного центру "Номос", а у 2009 році заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики "Стратегія ХХІ". Головний редактор часопису "Чорноморська безпека" (з 2017 року). Автор, співавтор та редактор низки книг та публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і у Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року — член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред