Про що йдеться в матеріалі The New York Times:
- Опонентами допомоги Україні стали Джей Ді Венс і призначені ним чиновники в Пентагоні
- Переломний момент настав 11 березня під час зустрічі в Джидді
У 2025 році у США тривала запекла внутрішня боротьба навколо політики щодо України, яка розгорталася між Білим домом, Пентагоном і спецслужбами на тлі спроб президента Дональда Трампа досягти мирної угоди з Росією. Про це йдеться в розслідуванні The New York Times.
Поки Трамп декларував прагнення до миру, а диктатор РФ Володимир Путін - до військової перемоги, частина його адміністрації фактично гальмувала або обмежувала військову підтримку України. Водночас команда колишнього президента Джо Байдена залишила Києву значні фінансові та збройні резерви, щоб країна могла протриматися в умовах невизначеного майбутнього.
Ключовими опонентами подальшої допомоги Україні стали віцепрезидент Джей Ді Венс і призначені ним посадовці в Пентагоні. Вони вважали, що США не можуть витрачати обмежені військові ресурси на Україну і мають зосередитися на протидії головній глобальній загрозі - Китаю.
Один із високопоставлених американських офіцерів охарактеризував атмосферу в Пентагоні як "фактично антиукраїнську політику".
"Холодний вітер пронісся Пентагоном... Знову і знову Піт Хегсет (глава Пентагону - ред.) і його радники підривали, відтісняли або змушували замовкнути генералів передової та посадовців адміністрації, які симпатизували Україні", - йдеться в повідомленні.
На цьому тлі Трамп надав Гегсету широкі повноваження в питаннях військової допомоги Києву. Деякі рішення - зокрема про постачання 18 тисяч артилерійських снарядів - скасовувалися лише після негативної реакції медіа та втручання коментаторів Fox News, які підтримували Україну.
Переломний момент
Незважаючи на жорстку риторику Трампа щодо президента України Володимира Зеленського, він уникав реального тиску на Росію. Хоча після нових бомбардувань українських міст Трамп публічно розмірковував про санкції проти російських банків чи енергетики, протягом місяців таких рішень не ухвалювали.
Водночас, за даними розслідування, таємно ЦРУ та американські військові з дозволу Трампа посилили українську кампанію ударів безпілотниками по російських нафтових об'єктах та танкерах, щоб послабити військову машину Кремля.
Переломний момент настав 11 березня під час зустрічі в Джидді (Саудівська Аравія). Державний секретар США Марко Рубіо запропонував українській делегації визначити мінімальні умови для виживання держави. Тодішній міністр оборони України Рустем Умеров, отримавши мапу, окреслив лінію фронту, Запорізьку АЕС і Кінбурнську косу, наголосивши на їхньому стратегічному значенні.
За словами американських чиновників, саме тоді вперше прозвучала готовність Києва піти на територіальні поступки. Один із чиновників США зазначив:
"Уперше Зеленський через своїх представників дав зрозуміти, що заради миру готовий відмовитися від близько 20% території".
Після цього, за словами радників Трампа, Україна "опинилася в зоні відповідальності" - момент, який у Вашингтоні розцінили як початок нового етапу переговорів.
Мирні переговори - останні новини
Як писав Главред, 28 грудня президенти України і США Володимир Зеленський і Дональд Трамп провели зустріч у Флориді, де обговорили мирний план.
Після цих переговорів обидва лідери вийшли до преси і зробили низку заяв. Зокрема, Зеленський сказав, що мирний план узгоджено на 90%, а гарантії безпеки від США - на всі сто. Трамп також відзначив досягнення прогресу.
Далі буде створено американську робочу групу, яка займатиметься досягненням миру в Україні. Переговорники почнуть працювати з Росією, і до них можуть долучитися українські чиновники.
На початку січня лідери країн "коаліції рішучих" зберуться в Парижі. На зустрічі планують визначити конкретний внесок кожної країни в забезпечення безпеки України.
29 грудня Зеленський розповів деталі переговорів з американським лідером Дональдом Трампом. Президенти обговорили мирний план із 20-ти пунктів і гарантії безпеки для України. Трамп розповів Зеленському, на які кроки готовий піти Путін.
Чим закінчилися переговори Трампа і Зеленського: думка експерта
Переговори у Флориді між Володимиром Зеленським і Дональдом Трампом не привели до дипломатичного прориву, вважає російсько-ізраїльський підприємець і громадський діяч Леонід Невзлін.
За його словами, неясною залишається і ситуація з гарантіями безпеки. Ймовірно, Вашингтон намагається перекласти більшу частину відповідальності за безпеку України на Європу.
"Показовими є і слова Трампа про те, що Путін, з яким він розмовляв перед переговорами, не хоче простого припинення вогню, а прагне угоди, яка завершить війну (...) Путін відмовився навіть від тимчасового припинення вогню, зокрема й для проведення референдуму щодо мирної угоди, який може ініціювати Зеленський", - зазначив Невзлін.
"Загалом Трамп підбив підсумок переговорів фразою: "Якщо нічого не вийде, доведеться воювати і вмирати". Це логічно, особливо з урахуванням повного небажання Москви погодитися ні на мир, ні на перемир'я. Питання лише в тому, чи готові США посилити тиск на Росію, чи Вашингтон продовжить обмежуватися констатацією сумних фактів", - додав він.
Інші новини:
- Без підтримки США Україна не зможе виграти війну - Зеленський
- Чи братимуть США участь у потенційній війні проти Ірану чи лише дозволять це Ізраїлю?
- Гарантії безпеки для України: Зеленський назвав ключові умови та роль США
Про джерело: The New York Times
The New York Times - американська щоденна газета, що базується в Нью-Йорку. The New York Times висвітлює внутрішні, національні та міжнародні новини, а також містить статті, звіти про розслідування та огляди. Як одна з найстаріших газет у Сполучених Штатах, вона є однією з головних газет країни. Станом на 2023 рік The New York Times отримала 137 Пулітцерівських премій, пише Вікіпедія.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
