Коли безробіття шалено зростає: рецепти покращення на ринку праці

Попри значний рівень безробіття в Україні, є професії, які лишаються затребуваними й зараз.

Коли безробіття шалено зростає: рецепти покращення на ринку праці
В Україні безробіття шалено зростає / колаж УНІАН

Останніми тижнями українські та закордонні фахівці все частіше стали заявляти про те, якщо війна в Україні триватиме ще півроку, то Україна позбавиться до 45% своїх робочих місць. Такий висновок зроблено на основі даних Міжнародної організації праці (МОП). Зокрема, МОП повідомила, що внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну в нашій країні зникли майже 4,8 мільйона робочих місць, що становить 30% від довоєнної кількості.

Главред вирішив ретельніше розібратися в цій ситуації та прояснити всі ризики можливого становища, а також дізнався, як убезпечитися від такої негативної картини.

То чи така погана ситуація, як її малюють?

Провідний експерт соціальних і гендерних програм Центру імені О. Разумкова Ольга Піщуліна загалом згодна з такими прогнозами і зазначає, що зараз абсолютно очевидно, що війна ще триватиме довго, прийнявши затяжний характер.

"Ринок праці штормитиме і надалі. Так, сьогодні чимала кількість людей, які, тікаючи від війни, виїхавши за кордон, вже активно повертаються назад в Україну. А це додатковий "тягар" для дуже проблемного і без того українського ринку праці. Чому таке відбувається? Багато країн ЄС стали скорочувати соціальну допомогу таким біженцям. Основна частина з них – це представники середнього класу, яким не по кишені проживати у європейських країнах надалі", -- зазначає експерт.

Аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян вважає, що вже на сьогодні ми втратили до 25% трудових ресурсів і чимало робочих місць. "Інвестори йдуть з України. Коли стріляє зброя, то не можуть йти капіталовкладення. З такої країни гроші просто йдуть. Ми вже втратили десятки тисяч робочих місць на сході та півдні України, які були в індустріальному секторі економіки. Тому, безумовно, безробіття в нашій державі лише зростатиме", -- говорить він.

У свою чергу, голова правління громадської організації "Асоціація представників малого та середнього бізнесу міста Києва" Максим Тютюнников зазначає Главреду, що насправді реальна ситуація може виявитися не такою жахливою, як показує МОП.

"Справа в тому, що МОП використовує методику підрахунку рівня безробіття, який охоплює здебільшого легальний ринок праці. У свою чергу, в Україні завжди був традиційно високий відсоток сірого сегменту (нелегальної чи напівлегальної зайнятості). Тобто, МОП часто показує у кілька разів більше безробітних, ніж їх є насправді", -- зазначає він.

Дійсно, зараз ситуація на українському ринку праці загострилася, оскільки з початком війни частка цього сірого сегмента зросла. Це пояснюється тим, що деякі роботодавці, опинившись у кризовій ситуації, хочуть заощадити на податках. Інші просто не знають, як оформляти співробітників, оскільки трудове законодавство з початком війни остаточно заплуталося, тож простіше взагалі не оформляти.

Таким чином, наразі МОП фіксує припинення виплати майже по 5 млн робочих місць, але скільки з них насправді закрилося, а скільки просто пішло в тінь – питання відкрите.

Щоправда, Максим Тютюнников не заперечує, що проблема з робочими місцями в Україні є. "Кризу на ринку праці спричинило не лише масове закриття підприємств на територіях, де тривають бойові дії, а й відтік іноземних компаній, які не готові вести бізнес в Україні під час війни. Зараз попит на роботу в рази вищий за пропозицію - на одну вакансію можуть претендувати до 17 осіб залежно від регіону", -- підсумував він.

З виїздом чоловіків за кордон слід бути обережним

Чи може держава у такій дуже проблемній ситуації все ж таки дозволити окремим категоріям чоловіків покидати Україну та шукати собі роботу за кордоном, щоб забезпечити свої родини?

Слід наголосити, що дискусії з приводу того, чи варто пом’якшити заборону чоловікам виїжджати за кордон, давно точаться в уряді. Нещодавно у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт № 7484-1, який пропонує надати право на виїзд за кордон військовозобов’язаним чоловікам: які мають на утриманні двох дітей, мають свій бізнес і нерухомість в інших країнах, мають або мали робочі візи в інші країни, є моряками або студентами інших держав, мають чинні контракти із замовниками інших держав щодо надання IT-послуг тощо.

Ольга Піщуліна однозначно проти такого розширення виїзду чоловіків за кордон.

"По-перше, це все виглядає не патріотично. По-друге, все ж таки робота в Україні є. Враховуйте, скільки чоловіків було мобілізовано до лав Збройних Сил. Тобто вони не працюють на своїх робочих місцях, а воюють, і ці місця є фактично вакантними, попри те, що за воїнами вони зберігаються. Якщо прийняти до уваги, скільки жінок виїхало за кордон і ще до них приєднаються чимало чоловіків, то ми втратимо колосальну кількість робочих ресурсів. А в нас ситуація дуже складна: 11 млн пенсіонерів, яким треба оплачувати пенсії", -- вважає вона.

Єгор Киян пропонує розібратися, що на даному етапі для України більш небезпечно – відтік трудових ресурсів чи безробіття? На його думку, з економічної точки зору небезпечним є відтік працівників, а з соціальної – безробіття.

"Ми повинні зрозуміти, якщо в таких важких умовах війни, у нас і надалі зростатиме безробіття, і людям, які живуть в Україні, як кажуть, не буде чого їсти, то це підштовхне до бунтів та протестів населення, навіть, враховуючи те, що вони на час війни заборонені. Таким чином, як на мене, то краще все ж таки "відпускати" трудові ресурси за кордон. Хоча з іншої точки зору, якщо цей процес буде масовим, то значно скоротиться ВВП країни та погіршуватиметься і без того погана економічна ситуація. Тому, як підсумок, зазначу таке: треба майстерно лавірувати між цими двома процесами: відтоком ресурсів та безробіттям, яке зростатиме у випадку, якщо такого відтоку не буде", -- підсумовує він.

Великих валютних переказів в Україну не буде, але робота у нас є

На цю проблему тепер слід подивитися дещо під іншим кутом. Як відомо, раніше заробітчани були дуже вигідні для української економіки, оскільки валютою, яку вони надсилали своїм родинам в Україну, підтримували не лише курс гривні, але й платоспроможний попит усередині країни на товари та послуги.

"Однак наразі ситуація кардинально змінилася, тому припускаємо, що якщо заробітчани виїдуть на заробітки, їхніх грошей країна не побачить. Адже надсилати гроші сюди буде просто нікому – у багатьох дружини та діти від початку війни перебувають у Європі. Тому з економічної точки зору це абсолютно не виправдано", -- вважає Максим Тютюнников. І у цьому важко не погодитися з експертом.

До того ж, аналітики зазначають, що робота в Україні є і вакансій відкривається чимало щодня.

Так, Ольга Піщуліна зазначає, що чимало підприємств та фірм було переведено зі сходу та півдню на захід країни, і багато з них вже почали свою активну роботу на нових місцях. "Україні потрібні кур’єри, айтішники, водії, навіть маркетологи, працівники логістичної сфери тощо. Зараз для багатьох категорій трудових ресурсів в нашій державі поступово знаходиться робота. Треба лише пошукати та обрати", -- звернула увагу вона.

Максим Тютюнников взагалі вважає, що попри значний рівень безробіття в Україні, є професії, які лишаються затребуваними й зараз: "По-перше, це робітничі спеціальності, типу монтажники, будівельники, комплектувальники, пакувальники тощо. Ці професії є здебільшого чоловічими, а українські чоловіки сьогодні на фронті, чим і пояснюється велика кількість вакансій. По-друге, це професії у сфері роздрібної торгівлі, до прикладу, керівники магазинів, касири, охоронники тощо, які навіть до війни завжди були в дефіциті".

За таких обставин, для того, щоб покращити ситуацію на українському ринку праці та не виїжджати за кордон в пошуках роботи, громадяни можуть розглянути можливості для тимчасової перекваліфікації та перепрофілювання. Зміна спеціальності буде корисною як для держави, так і для самої людини, адже така особа матиме роботу, заробіток та сплачуватиме податки, що є надважливим для економіки України в сьогоднішніх умовах.

Держава теж робить чимало

У відповідь на шок на ринку праці держава вже відреагувала певними законодавчими змінами.

Нагадаємо, відповідно до затвердженої урядом Постанови №331 від 20 березня 2022 року, роботодавцям надано економічні стимули для працевлаштування внутрішньо переміщених осіб (ВПО) – вони можуть отримувати допомогу на виплату зарплати таким особам у розмірі 6500 гривень.

Крім того, важливою ініціативою стало створення програми релокації бізнесу, тобто переміщення підприємств із зон бойових дій на більш безпечні території, зокрема, захід України. Станом на початок червня 2022 року, 601 підприємство завершили переїзд з областей, де тривають обстріли, а ще майже 100 підприємств перебувають у стані транспортування.

Загалом програма з релокації бізнесу зберегла активи та потужності, зберегла, а подекуди навіть створила робочі місця та допомогла компаніям відновити роботу на користь економіки України.

Однак головною структурною реформою, яку потрібно реалізувати в Україні, є створення нових робочих місць.

З досвіду післявоєнної відбудови Боснії та Герцеговини відомо, що ігнорування проблеми цілеспрямованого створення робочих місць призвело до виникнення зневіри населення у кращому майбутньому і хронічного безробіття. Воно в цій країні ще протягом 10 років після закінчення війни (у 1996-2007 рр.) зберігалося на рівні 30-40% робочої сили і донині залишається одним з найвищих в Європі. На цьому прикладі українській владі треба повчитися, щоби уникнути повторів вже на нашому ґрунті.

Тому в цьому випадку, як вважають в "Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва", Україні потрібна цілеспрямована державна політика зайнятості".

Реклама
Підтримайте Главред

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Ми використовуемо cookies
Прийняти