В Улан-Уде мати впізнала на відео з полоненими російськими військовими в Україні свого сина. Вона вийшла на одиночний пікет проти війни.
Жінка стала біля пам'ятника Леніну і розгорнула плакат зі словами "Ні війні". На камеру вона підтвердила, що на кадрах дійсно її син – Сергій Очиров. Про це написала в Twitter Кіра Ярмиш.
За словами жінки, 25-річного Сергя Очирова в лютому відправили на навчання в Білорусь. Востаннє він зв'язувався з родиною 23 лютого. Про те, що його відправляють в Україну, нічого не говорив,
28 лютого Сергій подзвонив матері, сказав, що поранений в плече і знаходиться в госпіталі. Цього ж дня вона побачила український ролик.
Вантажівка, на якій Очиров віз ракети окупантам, потрапила під обстріл.
"Нам сказали їхати вперед. За танками їхали", - сказав бранець.
Відео, яке поширили по бурятських пабліках, багато хто вважав фейком.
"Я хочу, щоби люди зрозуміли, що це не фейк. Я його мама. Він мені подзвонив, я побачила це відео. Мені вчора всі почали писати: "А ви доведіть, що це не фейк". Але я нічого не хочу доводити. Я просто вам кажу - це мій син", - розповіла мати Ірина.
Жінці ніхто не хоче допомогти. Після новин про полон сина, жінка звернулася за допомогою до голови Бурятії та його заступника. Вони "не знають, що робити". Також та намагалася звернутися в Міноборони РФ, але там "дзвінок скидали". Зрештою, Ірина написала заяву до Путіна, але поки теж не отримала відповіді.
Як повідомляв Главред, МВС України запустило спеціальний сайт для родичів російських окупантів - там можна знайти інформацію про своїх зниклих родичів. Але в РФ цей сайт заблокували.
На даний момент в Україні - близько 200 полонених російських окупантів.
Інші новини:
- Помстилися за обстріл Житомира: українські десантники захопили частину Горлівки
- ЗСУ завдають ворогові нищівної поразки
- Путін вирішив брати Україну будь-що: як не довести себе до нервового виснаження
- Російські окупанти захопили Тростянець на Сумщині: людей почали витягувати з будинків
- "Щиро служив Росії": українські захисники ліквідували російського полковника
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред