Заборона на експорт бензину і дизельного пального в країні-агресорі РФ була введена для того, щоб паливо залишалося всередині держави. Про це в інтерв'ю Главреду розповів економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ.
"Заборона на експорт бензину і дизельного пального пов'язана не з ударами наших дронів по російських нафтопереробних заводах, а з тим, що існує певний диспаритет між внутрішніми і зовнішніми цінами на пальне. Відповідно, за вільної торгівлі, за рахунок того, що внутрішні ціни низькі, практично всі запаси пального вимітали на експорт, через що внутрішні споживачі починали відчувати дефіцит пального. У Росії з'являлися навіть черги на заправках, і паливо зникало. Тому було введено заборону для того, щоб паливо залишалося всередині країни і, відповідно, надходило внутрішнім споживачам за нижчими цінами, ніж на світових ринках", - сказав він.
За словами Куща, поки рано говорити, наскільки сильно впливають удари українських БПЛА по російських НПЗ на економіку країни-агресора РФ.
"Наскільки ці удари впливають, сказати складно. Тому що для цього потрібно, перш за все, бачити технічні показники цих ударів. Тобто наскільки пошкоджено основне технологічне обладнання, оцінити кількість днів простою цих підприємств, подивитися, наскільки скоротилося виробництво палива. Але з урахуванням того, що всі ці підприємства проєктувалися з урахуванням можливості ядерної війни, і Росія в принципі має кілька нафтопереробних підприємств, які перебувають поза зоною досяжності наших безпілотників, я не думаю, що Росія зазнаватиме критичної нестачі палива - така ймовірність досить низька", - сказав він.
Хто такий Олексій Кущ?
Олексій Кущ - фінансовий аналітик, економічний експерт. Живе в Києві, працює в аналітичному центрі "Об'єднана Україна". Автор аналітичних публікацій, активно веде блог на своїй сторінці у Facebook. Колишній радник президента Асоціації українських банків.
Кущ каже, що вже сьогодні вірити в те, що такі удари позбавлять повністю палива російську армію, - занадто завищені очікування.
"Давайте оцінювати на своєму прикладі - російські удари по Україні з погляду їхньої інтенсивності та руйнівності були більш значними, ніж удари у відповідь України. Але навіть незважаючи на це, частина палива продовжує вироблятися всередині країни (хоча ми, як і до війни, дуже сильно залежні від імпорту, але, тим не менш, навіть за цих умов триває виробництво). Тому в даному випадку це говорить про те, що кількома нальотами безпілотників вирубати нафтопереробну галузь Росії буде складно. Мені здається, це, швидше, психологічний ефект впливу на росіян. Тобто це має більше символічне значення, але технічно воно непорівнянне. Тому вірити в те, що завтра у російських танків не буде палива для того, щоб заправитися - це занадто завищені очікування", - підсумував він.
Дивіться на відео інтерв'ю Олексія Куща Главреду:
Атаки на НПЗ Росії
Сили оборони України вразили вже третину найбільших нафтопереробних заводів Росії. Далекобійні засоби діють по ворожих стратегічних об'єктах на дедалі більшій відстані.
Днями, 15 березня, під Калугою чотири дрони ГУР атакували НПЗ - сталася потужна пожежа. Було завдано удару по нафтохімічному підприємству Перший завод у Калузькій області. Пошкоджено обладнання.
Слов'янський НПЗ у Росії потужно атакували спецслужби України, повідомила Українська правда 17 березня. Зокрема, це вже 12 російський НПЗ, який зазнав ударів.
Інші матеріали:
- 8 регіонів Росії атакували дрони: були потужні вибухи на одному з НПЗ
- Удари по НПЗ, прорив кордону і протести: як проходить фінал "виборів" у РФ
- Слов'янський НПЗ у Росії потужно атакували спецслужби України - ЗМІ
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
