Класика стратегії і тактики бойових дій полягає в тому, щоб максимально позбавити противника боєкомплекту та мобільності. Тому важливо знищувати потужності та логістику, які забезпечують боєкомплект та пальне. Про це в інтерв'ю Главреду розповів президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", експерт із міжнародних енергетичних і безпекових відносин Михайло Гончар.
За його словами, нафтопереробні заводи є абсолютно логічними й законними об’єктами ураження. Проте важливо не лише знищувати нафтопереробні заводи, але й нафтобази, де зберігається пальне.
"Ланцюжок такий: завод переробив нафту, виготовив пальне, а далі воно постачається потенційним споживачам, але до того концентрується ближче до споживача на нафтобазах – у резервуарах, які стоять у міській зоні або за нею окремо. Тобто нафтобази – це об’єкти, де оптово зберігається пальне. Їх називають "нафтобазами", але нафти там немає – там бензини, дизель, реактивне пальне. Тому вони також підлягають знищенню", - пояснив експерт.
відео дня
Гончар зазначив, що знищення нафтопереробних заводів та нафтобаз призведе до паливного голоду, що є одним із способів сковування противника.
"Це дуже важливо в контексті сковування противника: як може бути снарядний голод, так може бути і паливний голод, якщо перебити лінії постачання, місця складування пального (нафтобази) та місця виробництва (нафтопереробні заводи)", - наголосив він.
Хто такий Михайло Гончар
Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) — український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин. Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", головний редактор часопису "Чорноморська безпека", пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.
З 2007 року працює в неурядовому секторі — спочатку очолював енергетичні програми і київське представництво "Номос-Енергія" аналітичного центру "Номос", а у 2009 році заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики "Стратегія ХХІ". Головний редактор часопису "Чорноморська безпека" (з 2017 року). Автор, співавтор та редактор низки книг та публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і у Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року — член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.
Атаки на НПЗ
Нагадаємо, у ніч на 15 березня українські безпілотники здійснили атаку на нафтохімічне підприємство "Первый завод" у Калузькій області Росії. Під час атаки, три безпілотники поцілили по нафтопереробному обладнанню заводу у селищі Полотняний завод.
Також 5 березня нафтобазу в селі Довге атакували безпілотні літальні апарати. В результаті падіння українського безпілотника загорілися три резервуари на нафтобазі.
Як повідомляв Главред, під час атак на Росію основні технологічні елементи системи нафтопереробки були серйозно пошкоджені. Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар зазначив, що однією з найпотужніших атак було ураження нафтопереробного заводу "Роснефти" в Туапсе. Цей завод не функціонує вже півтора місяця, і триває його відновлення. У зв'язку з цим Росія навіть ввела заборону на експорт бензину на півроку.
Читайте також:
- У Москві помітили яскравий спалах поруч із великим НПЗ: що відомо
- На третину зрізали нафтову виручку РФ: Малюк розкрив деталі ударів по НПЗ ворога
- У Росії гарно палає: Україна уразила вже третину найбільших російських НПЗ – Гончар
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
