Під час атак на Росію в більшості випадків уражалися основні технологічні елементи системи нафтопереробки. Ураження серйозні, росіянам не вдасться все швидко "полагодити", розповів президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", експерт з міжнародних енергетичних відносин і безпеки Михайло Гончар в інтерв'ю Главреду.
"Однією з найпотужніших було ураження нафтопереробного заводу "Роснефти" в Туапсе, де було виведено з ладу найпотужнішу в Росії і одну з найпотужніших у світі установок. Тому вже практично півтора місяця завод не функціонує і невідомо скільки ще не буде функціонувати", - сказав він.
Гончар нагадав, що у зв'язку з ударами в РФ навіть заборона експорту бензину на півроку. Водночас зростають потреби фронту в пальному, а також є запит на забезпечення паливом с/г техніки для збору врожаю.
Хто такий Михайло Гончар
Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) - український експерт з міжнародних енергетичних і безпекових відносин. Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", головний редактор журналу "Чорноморська безпека", пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, обіймаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.
З 2007 року працює в неурядовому секторі - спочатку очолював енергетичні програми та київське представництво "Номос-Енергія" аналітичного центру "Номос", а 2009 року заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики "Стратегія ХХІ". Головний редактор журналу "Чорноморська безпека" (з 2017 року). Автор, співавтор і редактор низки книжок і публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і в Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року - член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.
Усі ці фактори впливають на ситуацію на внутрішньому ринку, створюючи дефіцит нафтопродуктів у Росії. Сума цих факторів і призвела до рішення про обмеження експорту бензину, пояснив Гончар.
До виборів у Росії залишилося всього кілька днів, тому, на думку Гончара, у Кремлі перестраховувалися, щоб не виникло черг на автозаправних станціях, тому й ухвалили це рішення.
"Тож ураження російських об'єктів нафтопереробної галузі дуже серйозні - і з того, куди дістає довга рука Сил оборони України, і з того, куди потрапляє", - підкреслив експерт.
Удари БПЛА по НПЗ росіян
Як писав Главред, у російській Нижегородській області припинено щонайменше половину виробництва нафтопереробного заводу "Лукойл-Нижнегоронефтеоргсинтез" (НОРСІ). Це сталося після атаки дронів на місто Кстово, де і розташоване підприємство.
НОРСІ переробляло близько 15,8 мільйона тонн російської нафти на рік. Це становило 5,8% від загального обсягу переробленої нафти в РФ.
Bloomberg підсумовує, що останні атаки БПЛА зупинили три нафтопереробні заводи глибоко на території країни-агресора Росії.
Удари України спрямовані на те, щоб перервати російський експорт і постачання палива для російської окупаційної армії на передовій.
Вас також можуть зацікавити новини:
- Росіяни пишуть про перекидання ППО з фронту на великі НПЗ
- Україна отримає допомогу від США, але її формат буде іншим - Джонсон
- Нові податки для українців: що влада придумала на вимогу МВФ
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
