
Про що сказав Ступак:
- Україна ще не била новими далекобійними ракетами по Росії
- Є перешкоди для запуску цих ракет
- Найефективнішим було б "тихе виробництво ракет"
В Україні оголосили про створення нових сучасних далекобійних засобів, проте поки немає практичного застосування цих розробок по території Росії. Про це повідомив військовий експерт і колишній співробітник СБУ Іван Ступак в ефірі Radio NV.
На його думку, ракету "Фламінго" не варто порівнювати з російськими аналогами, оскільки останні вже реально застосовувалися проти України. Українські ж ракети, крім "Нептуна", залишаються поки що здебільшого медійними та теоретичними і на практиці ще не використовувалися.
Ступак вважає позитивним факт, що про українські ракети говорять, але зазначає, що існує важливе "але".
"Давайте повернемося трохи у минуле. Де дрон "Марічка" [ударний підводний дрон, - ред.]? Немає "Марічки". "Трембіта" називали [крилата ракета, - ред.]. Немає поки що. "Пекло" [ракета]. Немає ще", - відзначив Ступак
За словами експерта Івана Ступака, існують перешкоди для запуску цих ракет. Він не впевнений, чи це був зайвий PR, чи дійсно великі розробки вже були готові до використання. Наприклад, черговий російський удар по українському підприємству, що виробляло будь-які компоненти, міг відкинути весь процес на кілька місяців.
На його думку, найбільш ефективною стратегією було б ведення "тихого виробництва" цих ракет. Він вказує на те, що уряд міг би проводити випробування, аналізувати результати, коригувати розробку і повторювати тестування, доки ракети не стануть готовими до бойового застосування. Лише після точного удару по об’єкту на території РФ варто було б офіційно оголошувати про серійне виробництво.
"Заяви без реалізації – це не впливає добре на медійну складову, не впливає добре на моральний стан українців, бо ми усі очікуємо де воно, а поки його немає", - вважає Ступак.
Він також зауважив, що російські війська можуть завдавати ударів по українській логістиці та об’єктах виробництва озброєння.

В чому особливість ракети "Фламінго" - думка експерта
Як писав Главред, Україна розробила крилату ракету "Фламінго", яка здатна вражати цілі на відстані до 3 тисяч кілометрів. Завдяки бойовій частині вагою в одну тонну похибка у кілька метрів не знижує ефективність удару, що гарантує високу точність. Як пояснив колишній офіцер Повітряних сил та заступник директора компанії з виробництва засобів РЕБ Анатолій Храпчинський у коментарі для 24 каналу, це є суттєвою перевагою, оскільки окупанти не мають напрацьованих засобів протидії цій зброї.
"Треба зауважити, що таких засобів озброєння, які працювали б на таку відстань, у світі поки що немає. Це крилата ракета з тонною навантаження. Тому що більшість нормативів у світі забороняли випускати зброю з такими відстанями",– підкреслив авіаексперт.
Ракета "Фламінго" - останні новини за темою
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, Україна запустила серійне виробництво крилатих ракет великої дальності "Фламінго" на секретному підприємстві компанії Fire Point. Як повідомила керівниця виробництва Ірина Терех в інтерв’ю Associated Press, зараз виготовляється близько однієї ракети на добу, але вже до жовтня планують вийти на показник у сім одиниць щодня.
Президент України Володимир Зеленський офіційно підтвердив, що країна виробляє власну далекобійну зброю та вже застосовує її на полі бою.
За словами генерал-лейтенанта, колишнього заступника начальника Генштабу ЗСУ Ігоря Романенка, бойове використання ракети "Фламінго" може розпочатися вже цього року.
Інші новини:
- Коли закінчиться війна Росії проти України - в МЗС назвали чіткі терміни
- F-16 ближче, ніж здається: стало відомо, коли та скільки літаків передасть Бельгія
- Ключовий союзник РФ виявився її ворогом - розвідка розкрила неочікувані деталі
Про персону: Іван Ступак
Іван Ступак - військовий експерт, колишній працівник СБУ.
Закінчив Національну академію СБУ. Після завершення навчання близько 9 років працював на оперативних і керівних посадах у Головному управлінні СБУ в Києві та Київській області. Займався протидією економічним злочинам.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред