Народила у 50 й звабила імератора у 70: розкрито головний секрет княгині Ольги

Ви дізнаєтеся:

• Чи справді візантійський імператор хотів одружитися з Ольгою
• Звідки насправді походила княгиня
• Де і за яких обставин була похована княгиня Ольга

Образ дружини князя Ігоря, матері Святослава й першої християнської правительки Києва Ольги з часом обріс легендами. Найнадійніші згадки про княгиню датуються 940-950-ми роками й походять із візантійських та латинських текстів.

Главред дізнався справжню історію княгині Ольги.

Чи справді імператор хотів узяти її за дружину

Одним із найвідоміших сюжетів "Повісті временних літ" є сватання візантійського імператора Костянтина Багрянородного до Ольги. Літописець стверджує, що правитель був настільки вражений розумом і красою княгині, що захотів взяти її за дружину. Ольга перехитрила його, попросивши спершу стати її хрещеним батьком, що за церковними канонами робило шлюб неможливим.

Однак історична хронологія руйнує цю романтичну канву. Якщо вірити датам літопису, на момент візиту до Константинополя Ользі було близько 60-70 років. Більше того, виходить, що свого сина Святослава вона народила у віці понад 50 років, що для Х століття було неможливим. Сучасні історики припускають, що Ольга народилася значно пізніше - у першій чверті Х століття, а літописні дати були штучно "розтягнуті", щоб пов’язати її чоловіка Ігоря з легендарним Рюриком.

Звідки походила княгиня

Легенда про те, що Ольга була простою дівчиною зі Пскова, яка переправляла князя Ігоря через річку і вразила його своєю цнотливістю, є пізньою вигадкою. Існує теорія, що вона була родичкою (можливо, донькою) Віщого Олега. Вони діяли в одному регіоні й мали однаково високий статус.

"Ольга - це жіночий варіант імені Олег. Саме так називався вождь київських русів попереднього покоління, який перший договір із греками уклав 911 року. Олег і Ольга мали не лише споріднені ймення. Вони діяли на тій самій території - на Середньому Дніпрі - та посідали однаково високий статус у руській спільноті. Тож існує спокуса припустити, що між ними був родинний зв’язок", - зазначив кандидат історичних наук Вадим Арістов на сайті "Локальна історія".

Археологи сумніваються, що Псков взагалі існував у часи юності Ольги. Ім’я Ольга - слов’янська форма скандинавського Helga. У договорі Ігоря з греками більшість імен руської знаті мають норманське походження. Тож імовірно, княгиня мала скандинавське коріння і народилася вже безпосередньо в Києві.

Чи була помста деревлянам лише легендою

Помста Ольги за вбивство чоловіка Ігоря в літописах описана як серія кривавих ритуалів: закопування живцем у човні, спалення в лазні та хитрість із птахами. Частина цих сюжетів має фольклорні риси, однак археологія підтверджує факт спалення коростенських укріплень у середині Х століття.

Вчені бачать у цих описах не просто жорстокість, а зіткнення ритуалів. Спалення в човні - це традиційний скандинавський поховальний обряд. Ольга не просто вбивала ворогів, вона проводила символічні акти, які демонстрували її домінування.

Рекомендуємо:

Ярослава Мудрого дражнили все життя: яку фізичну ваду мав князь Русі

З політичного погляду, Ольга зробила те, що не вдалося чоловікові. Вона ліквідувала місцевих князів, які претендували на автономію. Також замість хаотичного збору данини вона встановила фіксовані податки та пункти їх збору. Це було народженням державної адміністративної системи.

Як Ольгу приймали у Константинополі

У трактаті "Про церемонії візантійського двору" імператор Костянтин Багрянородний докладно описує прийоми Ольги (архонтиси Елги). Посольство налічувало понад 80 осіб. Княгиня сиділа за столом з імператором, а членам місії вручали грошові дари.

Проте в цих офіційних документах немає жодної згадки про її хрещення. Це породжує суперечки серед істориків. Частина вважає, що Ольга хрестилася пізніше, або ж цей акт був суто приватним і не мав політичного статусу для Візантії. Проте саме Ольга стала першою офіційною християнською правителькою Русі, чиє хрещення підтверджене іноземними джерелами.

Чому хрещення Русі за 30 років до Володимира зазнало поразки

У 959 році Ольга відправила послів до німецького короля Оттона І з проханням прислати єпископа. Це був різкий розворот від Константинополя до Риму.

У 961 році до Києва прибув єпископ Адальберт. Проте місія закінчилася катастрофою. Місцеве населення зустріло місіонерів вороже, супутників Адальберта вбили, а сам він ледь врятувався втечею.

Припускають, що причиною став "поганський спротив" на чолі з молодим Святославом, який не бажав приймати чужу віру. Україна могла стати частиною західного християнського світу ще у Х столітті, але стався "фальстарт".

Де спочиває княгиня Ольга

Ольга заповідала поховати її без язичницької тризни (поминального обіду з обрядовими боями), оскільки була християнкою. Її смерть датують 969 роком, хоча останні надійні згадки про неї обриваються ще у 959-му.

Місце її поховання було втрачене. Пізніша легенда каже, що князь Володимир віднайшов її тіло нетлінним і переніс до Десятинної церкви, але археологічних підтверджень цьому немає.

Вас також може зацікавити:

• Кий, Щек і Хорив ніколи не існували - хто і коли насправді заснував Русь
• Не в Москві: історик назвав регіон, де Русь існувала найдовше
• Не Київ: у Кремлі придумали іншу "столицю" Русі, де вона була

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред