Війна Росії проти України триває вже 12 днів. За цей час загарбник поніс суттєві втрати і тепер, судячи із заяв української влади, Росія може почати другу хвилю наступу в Україні.
В інтерв'ю Главреду військовий експерт, ексзаступник міністра оборони України Леонід Поляков розповів, чи є у Путіна резерв сил та чи піде він у подальший наступ Україною, чи закриє Захід небо над Україною та що буде, якщо цього не станеться, а також як надовго може розтягнутися війна.
- Пане Леоніде, напередодні секретар РНБО Олексій Данілов заявив про те, що Росія готує другу хвилю наступу на Україну. Як ви вважаєте, на що тепер вона націлитись - чи є якісь стратегічні точки, які їй зараз важливо контролювати?
- Безумовно, є важливі точки. І з урахуванням загального характеру дій противника і обстановки, що склалася на різних напрямах, якщо не відбудеться якихось радикальних змін, то ворог продовжуватиме певну паузу, яка зараз намітилася у питаннях дій військ. При цьому РФ продовжить артилерійські удари по населених пунктах з наміром посіяти терор, страх - на думку Путіна, це, нібито, може дозволити знизити моральних дух нашого спротиву. Звісно, у нього цього не вийде, але, як показує досвід Чечні, Сирії та інших конфліктів за участі російської армії, вони діють саме за цим шаблоном - якщо не вдається загальновійськова операція, вони переходять до терору.
Тут вони вчергове помиляться, але Україні треба вжити всіх заходів, щоб убезпечити цивільне населення та інфраструктуру. Це - по-перше.
По-друге, у залежності від того, які у Путіна можливості накопичення резервів (за його оцінками), він може повести в бій уже залишки контингенту (за різними оцінками - 5-10%) , який був зосереджений у Білорусі та на кордонах Росії з Україною перед початком агресії. Найімовірніше, це відбуватиметься на якомусь одному напрямку і найбільш вірогідно, що це станеться або під Києвом, або в напрямку Одеси. Не можна виключати і Маріуполь, але цей напрямок можливий лише, якщо Путін ставитиме перед собою пропагандистську мету. Бо навіть якщо уявити, що через тиждень-два він захопить Маріуполь, це йому нічого не дасть - ми все одно його звільнимо і противник зазнає поразки.
Можливий і інший варіант - пауза продовжуватиметься, а разом з нею і терор, а також закриття інформаційного простору для своїх громадян. Але при цьому противник намагатиметься мобілізувати ще декілька десятків тисяч чеченців, курсантів училищ, поліції - такий собі "сброд", який вони вже почали кидати в бій і який Україна вдало громила. Тобто спробувати розгорнути ще більш активні дії на тих самих напрямах, тому що виглядає так, що об Харків він остаточно обламав зуби і реальних шансів там чогось досягти він не має. З боку Херсону і Чернігова на Київ, хоч там фронт більш-менш широкий, але проходу мало і українська оборона доволі міцна.
При цьому треба пам’ятати, що і Україна накопичує резерви - зокрема, міністр оборони України прямо сказав, що ворога очікують сюрпризи. Що означає, що ми отримали важливу допомогу.
Терор - можливий, наступ - малоймовірний. Навіть якщо Росія проведе загальну мобілізацію, мобілізує декілька мільйонів осіб, йому [Путіну] на це знадобиться, щонайменше, місяць і мінімум два тижні на те, щоб хоч щось з цим зробити. До всього їх ще потрібно озброїти, якось навчати. Тобто у Путіна зараз така ситуація, коли і робити мало що може, і визнавати свою поразку ще не готовий. Цей критичний момент триватиме приблизно протягом тижня, після чого стане зрозуміло, як саме він діятиме далі. І весь цей час нам треба чинити спротив, відтісняти його де тільки можна, рятувати людей і очікувати, що скоро все остаточно вирішиться.
- Ви сказали, що у Путіна залишилося близько 5-10 відсотків сил у резерві з тих, що були сконцентровані у Білорусі та на кордоні з Україною. Тобто про широкомасштабний наступ вже не йдеться?
- На якомусь одному напрямку - може бути. Україна жорстко захищає основні населені пункти. Якщо противник хоче десь гуляти по полях і кружляти, як він це робить зараз у деяких районах на стику Чернігівської, Сумської, Харківської областей, або залізти до лісу, як на Житомирському напрямку і відсиджуватися - то хай сидить чи блукає. Саме тому я і згадав про південний напрямок, де населених пунктів мало, простору багато і стримувати ворога там найважче. Але, тим не менш, знищувати по частинах все одно вдається - наприклад, так було з діями спецназу у Чорнобаївці і знищенням чергової спроби наступу на Миколаїв. Інше питання - коли Путін кине туди усі сили. Гіпотетично він може пройти повз Миколаїв до Одеси, але його там усе одно знищать.
Командири РФ настільки бояться свого еквіваленту Гітлера і так само, як за часів Жукова у Радянському Союзі вони кидали бійців на поталу кулеметів, зараз деякі російські командири, яких призначили не за заслуги, а за лояльність і піддакування Путіну, кидають погано вмотивованих і оснащених солдатів на убій.
читайте такожБлизька військова поразка Москви: хто стоїть за історичним рішенням- Який у Росії запас сил? Чи може вона ще десь залучити ресурси?
- Зараз найбільш шкідливий для нас ресурс - це великі запаси балістичних ракет середнього радіусу дії "Іскандер", тому що їхні крилаті ракети у сухопутних військах майже вичерпалися. "Іскандерів" у них ще багато і вони збираються зараз перейти до нанесення шкоди нашим оборонним підприємствам. Знову ж таки, шкоди вони не несуть, але все одно будуть за це платити, як гітлерівська Німеччина підкорилася своєму біснуватому фюреру, яка потім платила і територіями, і промисловістю. Так само і Росія повертатиме те, що вона вкрала на Донбасі, компенсуватиме усі людські та інфраструктурні втрати, які вона завдала Україні.
- Якщо говорити про підкріплення, наприклад, з тієї ж Білорусі - чи готовий Лукашенко до прямої участі білоруської армії у війні в Україні? Чи може це змінити баланс сил на користь РФ?
- Лукашенко, може, і готовий - щоб врятувати свою шкурку, він може послати білорусів у бій проти українців. Але самі білоруські військові не дуже вмотивовані - вони ніколи не брали участь у бойових діях (навіть у миротворчих операціях), тому поки що це [участь і війні проти України] - під питанням. Інша справа у тому, що Лукашенко дозволив, аби з її території відбувалася агресія проти України, то, безумовно, він за це заплатить. Невідомо на що далі його підштовхне Путін, але сподіваюся, що наші дипломати і розвідка ці варіанти вже опрацьовують.
читайте такожАрмія бомжів і волоцюг: чому Росія програла війну, а Україна ще її не виграла- З першого дня Україна вимагає від західних партнерів закриття неба над Україною. Але відповідь у всіх одна - це може розв’язати війну Заходу з Росією. Як ви гадаєте, наскільки це реально?
- На даний момент цей варіант виглядає малоймовірним. Не кажучи про аргументи Заходу і НАТО про уникнення зіткнень безпосередньо з Росією, хоча історія такі випадки у Кореї, В’єтнамі, Єгипті вже бачила. Але навіть росіяни пам’ятають нещодавній випадок із Запорізькою АЕС, коли спочатку поцілили у неї, відбулася пожежа, після чого окупанти вийшли з неї і контролюють її по периметру. Росіяни розуміють, що є певна межа - якщо вони її перейдуть, то Захід втрутиться. Не бажаючи цього, обидві сторони грають у "кошки-мышки" - саме тому більш вірогідно, що ми отримаємо суттєву допомогу, яка дозволить нам самим забезпечити прикриття і самим, за допомогою західного озброєння, вирішити цю проблему.
Тобто Україна сама здатна закрити небо - це дія літаків різного типу, які уражають сторонні об’єкти у повітрі і знищують засоби ППО, які наводяться на ці літаки. Якщо у нас буде достатньо літаків (а така можливість, у принципі, існує) і Україна отримуватиме відповідні дані від аерокосмічної розвідки, ми самі усе зробимо - без НАТО і Заходу.
- Загалом війна в Україні - чи надовго вона? Від чого залежатиме її тривалість?
- Це залежить від того, наскільки швидко російське керівництво прийде до тями і відмовиться від своїх тупих, абсолютно необґрунтованих і не до кінця зрозумілих претензій до України - закликів до українських військових здатися, пошуків "нацистов-бандеровцев" тощо. Чим швидше вони прийдуть до тями і зрозуміють, що їх тут ніхто не чекає, і самі запропонують прийнятний вихід на кшталт виводу своїх військ та відшкодування, тим краще. Але якщо вони приїжджатимуть і тупо тягнутимуть ту саму волинку, що Пєсков чи Лавров, то це призведе до того, що бойові дії продовжуватимуться. Як я вже говорив, приблизно через тиждень стане зрозуміло чи готові вони далі нести жертви чи вже будуть потроху відкочуватися. Якщо продовжать тиснути - це може продовжуватися ще з місяць, якщо почнуть відкочуватися - то протягом тижня це станеться. Останнє наразі виглядає не зовсім реалістично, однак повністю виключати цього також не треба. Тим паче, що з урахуванням баранячої впертості і страхів, що наразі панують у Кремлі, нам треба, щонайменше, ще пару тижнів триматися, а далі, певно, ситуація вже сама піде на спад.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
