У ніч на 6 червня країна-агресор Росія пробила чергове дно і підірвала Каховську ГЕС. Як наслідок, вода з Каховського водосховища підтопила низку населених пунктів на правому березі Херсонщини, включано з Херсоном, і затопила низку населених пунктів на окупованому росіянами лівому березі. Зокрема, Нова Каховка і Олешки, а також інші міста та села опинилися практично повністю під водою.
В інтерв'ю Главреду хімік, біолог, глава ГО "Зелений лист" Владислав Балінський розповів, як довго Україна відчуватиме на собі наслідки влаштованого Росією екоциду, як довго відступатиме вода із затоплених населених пунктів, і до яких глобальних проблем може призвести підрив Каховської ГЕС.
Зараз говорять про те, що наразі не можна повністю оцінити наслідки підриву Каховської ГЕС. Коли, на вашу думку, це можна буде зробити?
Зараз світовий підхід такий, що наслідки для екології оцінюють нерозривно з економічними. Тому для оцінки реальних наслідків потрібно чітко розуміти, про яку суму збитків йдеться. В даному випадку це складно зробити, тому що крім локальних наслідків є ще й глобальні. Крім того, ці наслідки довгострокові і короткострокові. Причому якщо говорити про екологічну складову, то в деяких частинах загальної екологічної картини підрахунок збитків стане можливим через десятки років, адже саме в такий період часу ми будемо відчувати на собі наслідки цієї катастрофи.
Говорячи конкретніше, то перший наслідок, про який вже можна говорити – це фактичне знищення національного природного парку "Нижньодніпровський". Ця територія з унікальною екосистемою, рослинністю і всіма її мешканцями, яка перебувала під охороною держави, перестала існувати.
Порівняти наслідки цієї техногенної катастрофи можна з масштабною пожежею чи використанням ядерної зброї, адже фактично йдеться не лише про знищення живих організмів, а й про знищення ландшафту. І саме ландшафт у даній частині течії Дніпра був унікальним. Це тільки те, що стосується національного природного парку, який тепер повністю змитий і знищений.
Якщо дивитися вище течії цієї греблі, то ділянки Таврійського степу, які ще на початку 1950-х років були затоплені для створення каскаду водосховищ, вже давно були освоєні людиною, тобто були видозмінені та існували в новій екологічній реальності. Фактично, тоді ж відбулося масове затоплення сіл, що на той момент теж було свого роду екологічною катастрофою.
Каховське водосховище було величезною водоймою, і за майже 100 років там були сформовані нові біоценози, нові живі організми, які пристосувалися до даного типу клімату. Тобто по берегах цієї водойми вже встигла скластися відповідна лісистість, хоча раніше це була степова зона. Але зараз ми бачимо, що ситуація буде розвиватися в протилежному напрямку. В першу чергу, це загрожує загибеллю великої кількості живих біоресурсів, оскільки вода відступає і ми бачимо по ситуації в Мар'їнському (вже є кадри відкритого дна Каховського водосховища), що сотні тонн риби, поки ще живий, викидає на берег. Звичайно, підрив дамби викличе їхню масову загибель і відповідну епідеміологічну ситуацію, тому що розкладання такої кількості органіки викличе виділення метану, похідних аміаку, сірководню тощо, а це буде отруювати життя і загрожувати здоров'ю людей у прилеглих населених пунктах, оскільки все це є парниковими газами.
Фактично, дно водосховища без води являє собою накопичені у великій кількості частинки мулу, як його ще називають — сапропель. Він досить небезпечний, тому що за цей час в ньому накопичилася велика кількість хімічних сполук, перш за все солей важких металів. Його не можна використовувати в сільськогосподарських цілях як добриво, як це передбачалося. Сапропель залягає на досить велику глибину-в деяких місцях мова йде про метрах. Це досить хитка болотиста грунт, яку не можна ні видалити, ні утилізувати. Висихаючи, все це буде перетворюватися в мляву пустелю, розтріскуватися і далі можливе виникнення пилових бур. Тому що частинки дрібнодисперсні, їх може піднімати вітер і розносити разом з хімічними забруднювачами.
Це те, що стосується тільки території водосховища, адже вода все ще продовжує йти, і ці наслідки ми відчуємо найближчим часом.
Які наслідки для акваторії Чорного моря?
Підрив Каховської ГЕС - це трагедія планетарного масштабу. Поясню чому. По-перше, прісноводні стоки річок, які формують співвідношення біогенних елементів у Чорному морі, у північно-західній його частині формуються трьома великими річками — Дніпром, Дунаєм та Дністром. Складова Дніпра в цьому досить серйозна, і саме він впливає на узбережжя Одеської затоки, тому що течія спрямована від гирла Дніпро-Бузького лиману в бік Одеси, Румунії та Болгарії.
Саме стоки трьох річок формують притоку біогенів у Чорне море. В Одесі протягом декількох років ми спостерігали процеси так званого токсичного цвітіння. Йшлося про масовий розвиток мікроорганізмів, в першу чергу ціанобактерій або синьо-зелених водоростей, а також цілого ряду інших такого ж роду одноклітинних водоростей, які при масовому розмноженні викликають токсичні явища. Адже мова йде про отруєння води рядом хімічних речовин, аж до фіксації цвітіння дінофітових (червоних) водоростей, або так званого червоного припливу. Це явище досить відоме в більш південних широтах, і воно вважає небезпечним, тому що були зареєстровані смертельні випадки при вживанні морепродуктів через те, що ці мікроорганізми виділяють велику кількість отруйних речовин в навколишнє середовище. А оскільки ці речовини ще й летючі, то такі речовини виділяються і в повітря. Підвищення такої кількості стоків з розчиненими в них хімічними речовинами (а тільки з річки Дніпро вони збільшаться в сотні разів), в подальшому призведе до токсичних цвітінь, що може спровокувати заморні явища.
Найтриваліший і найсерйозніший фактор впливу на Чорне море — винос органіки у вигляді величезної кількості відкладень, нерозчинних у воді: мули сапропель, які накопичувалися десятки років, залишки рослин, тварин і змив скотомогильників з прибережної частини населених пунктів. А також залишки промисловості, адже Каховське водосховище використовувалося в цілому ряді хімічних виробництв в Кривому Розі та низці інших міст. Усе це буде змиватися в море. Змиття сапропелю з дна Каховського водосховища залежить від низки факторів і його складно спрогнозувати, бо ми поки не знаємо, на яку висоту була зруйнована гребля: якщо залишилася хоча б половина, то змивання сапропелю тут буде меншою мірою. Найголовніше, що мільйони тонн грунту, які за сотні років накопичилися в дельті Дніпра у вигляді острівців, всі будуть прочищені великою водою і буквально в лічені дні змиті в акваторію Чорного моря. І ці відкладення потоком води змиє далеко в море, що загрожує відкладеннями мулу, які стануть черговим локальним джерелом замору, які будуть спостерігатися значно частіше, особливо в північно-західній шельфовій зоні. І коли настане екологічний баланс, говорити вкрай складно.
Напевно, водосховище за таких обставин буде стікати протягом 2-3 тижнів, а може і більше. Пік підняття води на рівні Нової Каховки і нижче нього, швидше за все, вже настав і вищим не буде.
Крім того, ситуація на материковій частині буде нітрохи не кращою. Адже такий водний об'єкт будувався, щоб забезпечити водою промисловість і сільське господарство. Був сформований стійкий агроценоз, де виробляли продукцію, а тепер всі ці системи будуть порушені. Відповідно, з усіма фермами великої рогатої худоби, свинофермами потрібно буде щось робити, поля теж будуть схильні до опустелювання. І це довгострокові наслідки, які навіть поки оцінити неможливо. Тому що ніхто з екологів поки не скаже, як зміниться локальний клімат в прилеглій 30, 50-кілометровій зоні.
Чого чекати Криму після підриву - до яких наслідків там варто готуватися?
Перш за все, Північно-Кримський канал буде зневоднений, тому з обмілюванням Каховського водосховища подача води по ньому стає неможливою. Тобто з точки зору наслідків, то цей канал вже був зневоднений, і всі ми бачили ці наслідки. І ті процеси, які ми спостерігали при аридизації Криму (зменшення зволоженості територій) протягом минулих 7 років, будуть повторюватися. І без водопостачання про ведення сільського господарства на півострові мови йти не може.
Причому проблема зараз полягає ще й у тому, що тепер цим наслідкам будуть піддаватися значно більше територій. Тому що крім степового Криму у нас є ще й Таврида, велика частина степів в Херсонській області, частково Запорізька і Дніпровська області, які також не можуть оброблятися без зрошення. Якщо ж процес аридизації затягнеться, то наслідки можуть бути ще гірше.
Якщо вже ви згадали про агросектор, то хотіла б уточнити. Ви сказали, що цій частині загрожує опустелювання через те, що не буде нормального зрошення. Про яку територію ми можемо говорити — чи є ділянка, де вціліють поля?
Тут мова не йде про те, що джерела водопостачання для аграрного сектора можна буде якось замінити. В даному випадку ту зрошувальну система, яка була побудована раніше, ніяк не можна буде змінити, тому що ця частина материка безводна. Якщо говорити про територію, яка ближче до Кривого Рогу, то тут джерелом водопостачання для промислових підприємств і питного водопостачання може стати річка Інгулець. Але в цілому дніпровську воду замінити нічим, тому потрібно буде говорити про те, як змінювати сільське господарство, переходити на більш стійкі до посухи культури тощо. Це буде основним завданням. І, швидше за все, потрібно буде шукати інші стійкі взаємини, а не гнатися за врожайністю, як це було в радянських п'ятирічках.
Що стосується екоциду, то його ще належить довести в суді міжнародної інстанції, а для цього необхідно мати Розрахунки по збитку. Це завдання і Міністерства екології, і спеціалізованої екологічної прокуратури, а також ряду громадських організацій та адміністрацій національних природних парків. Тому що постраждають і інші об'єкти в акваторії Дніпро-Бузького лиману, Ягорлицької затоки — це і національний природний парк "Білобережжя Святослава", і ландшафтний заказник "Кінбурнська коса" та інші об'єкти.
А про втрату яких видів у національних парках ми можемо говорити після цієї катастрофи?
Перш за все річка, якщо вона антропогенно не змінена, містить ландшафтну частину з мешкають там тваринами, рослинами, комахами, мікроорганізмами, які складають цілісний біоценоз (біологічну систему живих організмів). У всій своїй течії річка Дніпро була повністю змінена людиною. І якщо ми подивимося на її протяжність, то ми побачимо, що по всій Україні є шість каскадів водойм — Каховське, Дніпровське, Кам'янське, Кременчуцьке, Канівське і Київське водосховища. Від нативної території Дніпра залишався тільки шматочок, від Каховської ГЕС до гирла Дніпро-Бузького лиману. Це заплавна частина, яка формує свій ландшафт зі своїм біоценозом. Такі біоценози збереглися тільки в заплаві Дунаю і входять в Дунайський біосферний заповідник. На Дністрі територія, де також зберігся аналогічний біоценоз, була антропогенно навантажена і єдиною частиною в Дніпрі був заповідник "Нижньодніпровський". Там система живих організмів мала свої особливості. По-перше, річка розташована значно східніше, і кліматичні умови тут інші. При цьому, сформована тут територія досить довго не піддавалася серйозному втручанню з боку людини.
На знищеній внаслідок підриву території проходило гніздування птахів, які внесені до Червоної книги України та Європейського Червоного списку. Серед них велика кількість перелітних птахів, які не тільки зупинялися там під час перельоту, а й гніздувалися, серед яких орлан-білохвіст, колпиця, велика біла чапля, сіра чапля, блискучі ібіси. З червонокнижних ссавців в першу чергу європейська норка, яка зараз зустрічається все рідше і є практично зникаючим видом, який повсюдно замінює вселенець американська норка, річкова видра, Борсук звичайний, бобер. Тепер річка повністю змінить своє русло, і там вже будуть зовсім інші умови для існування, через що доведеться ці види завозити і заново заселяти.
Хто такий Владислав Балинський
Владислав Балинський - хімік, біолог, Одеський екоактивіст. Голова громадської організації "Зелений лист", яка захищає зелені зони Одеси від забудови. Був в числі експертів " групи 2 травня", що займалася розслідуванням пожежі в Будинку профспілок в Одесі в 2014 році. Також виступав за знесення пам'ятника Катерині ІІ в Одесі.
Чи Правильно я розумію, що з екологічної точки зору в разі деокупації півдня відновлювати Каховське водосховище немає сенсу? Адже вже йдуть дискусії про це.
З моєї точки зору, коли багато хто посилається на заяви Укргідроенерго про нанесення безповоротних втрат, то не враховують, що тут в першу чергу йдеться про роботу гідроелектростанції. Але ніхто не дає оцінок стану греблі, тому що для цього потрібно як мінімум проводити експертизу. Тому ті дискусії, про які ви говорите, поки голослівні.
Якщо ж говорити про те, яка полеміка ведеться в середовищі екологів, то необхідно розуміти, що екологи — люди досить консервативні. Тому зараз багато хто згадує про те, що на даному місці існували ділянки степової зони, в тому числі українські села, які були насильно виселені і затоплені комуністами. З тих пір вже сильно змінилася ситуація — цих ділянок степу немає, і їх відновлення навряд чи можливо. Тут, в першу чергу, необхідні консультації з гідрологами, грунтознавцями, геологами, щоб оцінити перспективи розвитку даної території без водного об'єкта. Тобто щоб зрозуміти, чи можливо це, або ж це буде млява пустеля, заповнена токсичним сапропелем. Іншими словами, повинен бути розроблений проект з урахуванням всіх ризиків. Це у випадку, якщо Україна не відновлюватиме цей об'єкт. Якщо ж буде, то також необхідно почути рекомендації фахівців. Повернути первісний стан руслу Дніпра в даній частині буде дуже складно. Тому що, по-перше, у світовій практиці таких проектів не було, і меандри річок відновлюють у більш мілководних річок. Тому майбутній процес відновлення доведеться розділяти на бажання, можливості, вартість і ризики.
Ви сказали, що на схід води знадобиться близько 2-3 тижнів. З якими наслідками на затоплених територіях ми можемо зіткнутися, коли вода піде?
Коли ми з вами раніше обговорювали наслідки, ми не торкалися епідеміологічної ситуації, проблем з водозабезпеченням населення. Сьогодні вже можна бачити, що ті населені пункти, які були прив'язані до водопостачання з Каховського водосховища, повинні переходити на альтернативні джерела водопостачання там, де це можливо. Припустимо, Кривий Ріг - досить велике місто з населенням близько 1 мільйона чоловік. Тут багато промислових об'єктів, які якраз були орієнтовані на дніпровську воду. Як вони будуть переорієнтуватися, які джерела водопостачання Шукати я не знаю, але в пріоритеті буде водопостачання населення. Для таких міст це менша проблема, оскільки саме промисловість споживає в десятки разів більше води.
Що стосується інших населених пунктів, то, напевно, перспективним буде буріння свердловин. Однак ситуація з водоносними горизонтами теж може змінюватися, тому тут будуть потрібні додаткові дослідження, щоб уникнути можливих отруєнь, адже при такому масштабному використанні агрохімії вода може бути забруднена як хімічними речовинами, так і бактеріологічно. У тих місцях, де вода буде спадати і там виявляться зруйновані житла, залишки тварин також буде великою проблемою, яку повинні вирішувати за продуманим планом. Оскільки ця проблема посилюється обстрілами з російського боку і мінуванням ними напередодні великих територій. В даному випадку, коли мова йде про такий великий паводок частина мінних загороджень буде змита і абсолютно неконтрольовано переміщена річкою.
Можна сказати одне - оскільки все це відбувається в нижній течії Дніпра, то гуманітарні наслідки підриву значно менші, ніж це було, наприклад, у 1941 році, коли комуністи підірвали Дніпрогес. Проте, екологічні наслідки зараз багаторазово серйозніші!
Ви згадували Київське водосховище. Російські пропагандисти вже говорять про те, що, можливо, варто вдарити і по ньому. Якими можуть бути наслідки - чи будуть вони схожі на те, що відбувається після підриву Каховської ГЕС, або все може бути ще гірше?
Хотілки росіяни можуть залишити при собі. Якби вони могли, то знищили б весь світ навколо себе. Але, слава богу, вони в цьому обмежені. Єдине, що я можу сказати з цього приводу, так це те, що вразити ракетою або декількома ракетами, які є в наявності у РФ, такі масштабні гідротехнічні споруди дуже складно. Ми можемо згадати обстріли" кинджалами " Карачунівського водосховища в Кривому Розі, де росіяни на якийсь час навіть досягли своєї мети. Але це було, скоріше, винятком з правил, тому що тоді вони випадково потрапили в шлюз, який потім просто замінили. Причому ситуацію вирішили буквально протягом доби.
Що вони зможуть зробити з такою масштабною гідротехнічною спорудою на Київському морі, я не знаю. У випадку з Каховською ГЕС, то її мінували вантажними автомобілями з сотнями тонн вибухових речовин. І якщо зараз вони говорять про готовність використовувати тактичну зброю для організації чергової екологічної катастрофи, то, напевно, тоді ми повинні повірити, що ця зброя у росіян досить точно для того, щоб як мінімум потрапити по дамбі. Але на ділі ймовірність цього вкрай низька. Проте, наслідки можуть бути набагато серйознішими, ніж при підриві Каховської ГЕС. Ми розуміємо, що система постачання водою промислових підприємств, система поливу буде фактично знищена, але масштаби катастрофи складно навіть уявити, тому що в разі прориву дамби в верхньому каскаді ми можемо зіткнуться з ланцюговою реакцією, коли будуть прориватися всі інші споруди. Тому про це навіть не хочеться думати.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
