
Читайте в матеріалі:
- Віткофф і Кушнер прилетіли до Москви на зустріч із Путіним
- США хочуть згоди Кремля на участь Європи в переговорах
- Після Москви посланці вирушать до Зеленського в Дублін
- Експерти не очікують прориву від візиту американців до Кремля
Спецпосланці президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер прилетіли до Москви, щоб домогтися від Володимира Путіна згоди на участь європейців у переговорах про завершення війни в Україні. Візит відбувся після дводенного тристороннього раунду в Абу-Дабі, який завершився домовленістю про масштабний обмін полоненими, але не дав прориву ані щодо припинення вогню, ані щодо територій.
Главред з’ясував, чого очікувати від зустрічі Віткоффа та Кушнера з Путіним.
Зустріч із Путіним у Москві
Літак з американськими переговірниками приземлився в столичному аеропорту Внуково вранці 12 листопада. Гостей зустрів спецпредставник президента РФ Кирило Дмитрієв, який потім охарактеризував настрій американців як позитивний.


За даними російських ЗМІ, розмова в Кремлі має розпочатися о 12:00 за московським часом (11:00 за київським).
Перед зустріччю до готелю, де розмістилася американська делегація, приїхав помічник Путіна з міжнародних справ Юрій Ушаков і пробув там близько години.
Для Віткоффа це вже десята поїздка до Росії заради особистих контактів із Путіним.
У коментарі одному з російських пропагандистських агентств спецпосланець висловив надію, що підсумки раунду в Абу-Дабі наблизять мир.
Що Ушаков сказав про порядок денний зустрічі Путіна з американськими посланцями
Візит Ушакова до американців супроводжувався коментарями про те, як Кремль бачить майбутню розмову. Помічник Путіна також висловив сумніви щодо здатності Євросоюзу визначитися з представником для контактів із Москвою - за його оцінкою, європейцям поки що не вдається обрати єдину фігуру.
"Він буде шукати... ну, обговорювати сьогодні різні питання, що ведуть до міцного врегулювання кризи навколо України. Усі питання, пов’язані з досягненням мирного врегулювання", - сказав Ушаков, цитує ТАСС.
Чого Рябков очікує від США щодо Європи
Ще жорсткішу позицію Москви щодо європейців сформулював заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков. Дипломат звинуватив європейські столиці в небажанні проявляти здоровий глузд і в прагненні за будь-яку ціну підтримувати Київ. За його логікою, працювати з союзниками в ЄС має Вашингтон, а не Кремль.
"Путін донесе до американських переговірників позицію РФ, а далі завдання США - привести до тями своїх підопічних у Європі", - передає слова Рябкова ТАСС.
Навіщо США просять Путіна допустити Європу до мирних переговорів
На тлі таких заяв Вашингтон якраз і їде до Москви за схваленням ширшого формату. Як пише Politico, спецпосланець і зять Дональда Трампа Джаред Кушнер вважає присутність представників ЄС вирішальною для обговорення майбутньої архітектури безпеки на континенті. Цю тему давно просуває Росія, і саме вона викликає занепокоєння у частини чиновників у Брюсселі.
"Нам потрібно, щоб європейці були за столом переговорів. Ми вже кілька разів безпосередньо повідомляли президенту Путіну та його команді, що єдиний спосіб досягти результату - залучити їх до процесу. І я думаю, що вони готові до цього", - заявив Кушнер.
Американський представник розраховує, що в Москві Путін дасть згоду на таку участь. За словами Кушнера, це дозволить просунутися в ключових питаннях врегулювання.

Які пакти про ненапад Росія пропонує країнам НАТО
У Москві вже оприлюднили власне бачення нової системи безпеки. Як повідомляє Reuters, головний російський переговірник Володимир Мединський назвав цю тему центральною в Абу-Дабі, але деталей не розкрив. Їх на конференції з питань безпеки в Москві озвучив високопоставлений дипломат МЗС РФ Олексій Дробінін.
Він описав три моделі:
- колективний оборонний союз або двосторонні договори про взаємодопомогу за зразком угод з Білоруссю та КНДР;
- політичні зобов’язання не допомагати супротивникам один одного, як у пакті з Іраном;
- двосторонні пакти про взаємне ненапад.
"Наприклад, угоди такого роду могли б бути укладені, зокрема, з окремими державами - членами НАТО, які потім отримали б, наприклад, додаткові індивідуальні гарантії безпеки від Російської Федерації", - заявив Дробінін.
Частина європейських політиків виступає проти будь-якого обговорення загальної архітектури безпеки, доки не буде узгоджено припинення вогню в Україні. Американські чиновники, навпаки, дали зрозуміти, що відкриті до такої розмови.
Яку пропозицію щодо безпеки Європи США очікують від Росії
Американська сторона, у свою чергу, хоче отримати від Москви не набір схем, а чіткий документ. За даними Axios, США попросили Росію підготувати нову пропозицію, де, крім її побоювань, будуть перелічені "симетричні кроки" щодо деескалації та гарантії, що вона не нападе на Європу в майбутньому. Це прохання Віткофф і Кушнер повторять Путіну особисто.
Джерела видання розповіли, що в Абу-Дабі російські переговірники пояснювали вторгнення тим, що Джо Байден не відповів на лист Путіна 2021 року про проблеми безпеки. Американці заперечили, що з того часу світ сильно змінився. Посередником разом із Віткоффом і Кушнером виступав командувач Європейським командуванням ЗС США генерал Алексус Грінкевич.
"Ми сказали росіянам, що у них є свої бажання й побоювання, але їм теж потрібно запропонувати інші заходи деескалації та інші пропозиції, якщо вони хочуть, щоб Європа сприйняла їх прихильно", - заявив Кушнер на пресконференції.
Атмосфера в перший день зустрічі була напруженою й подекуди емоційною: сторони не спілкувалися безпосередньо дев’ять місяців. Український переговірник Давид Арахамія описав хід раунду без прикрас.
"Росіяни приїхали з жорсткими директивами. Пом’якшити їх було дуже складно, але все закінчилося продуктивно", - сказав Арахамія.
Голова російської делегації, помічник Путіна Володимир Мединський, при цьому відкинув діалог з європейськими лідерами, хоча й заявив про бажання Москви укласти широку угоду з питань безпеки з Європою.
"В Україні просто прорвався нарив. Лікувати треба весь організм - пластиром тут не обійтися", - сказав Мединський.
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, за даними Axios, заявила, що Європа обговорюватиме нову архітектуру безпеки лише після закінчення війни.
Експерти Atlantic Council не бачать прориву після Абу-Дабі
Скепсис європейців поділяють і аналітики у Вашингтоні. Експерти Atlantic Council визнали домовленість про обмін полоненими успіхом, але відзначили відсутність зрушень щодо перемир’я та територій. Колишній посол США в Україні Джон Гербст зазначив, що американський переговірник говорив про певну гнучкість сторін у приватних бесідах, але без конкретики.
"Ніщо з цього не свідчить про те, що було зроблено явний крок до миру", - зазначив Гербст.
Колишній посол США в ОБСЄ Майкл Карпентер назвав помилкою включення до порядку денного європейської архітектури безпеки. За його словами, Росія порушила або вийшла з усіх угод післяхолодновоєнної епохи - від Договору про звичайні збройні сили в Європі до Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (також відомий як СНВ-III або New START).
"Щоразу, коли Москва не хоче йти на поступки, вона повертається до вимоги переглянути європейську безпеку, як це було наприкінці 2021 та на початку 2022 року", - підкреслив Карпентер.
Старший директор Європейського центру Atlantic Council Йорн Флек розцінив інтерес Кремля до цієї теми як завуальовану спробу поставити під сумнів членство країн Центральної Європи в НАТО. Колишня керівниця офісу прем’єр-міністра України Оксана Нечипоренко додала, що українці переживають чергову темну й холодну зиму, а тому всі мріють про припинення вогню.
"Поки американські переговірники не зрозуміють, що закінчення цієї війни вимагає асиметричного тиску на Росію, бойові дії триватимуть, а мир залишиться недосяжним", - підсумував Карпентер.
Путін вважає, що має сильну позицію на переговорах
Схожі оцінки лунали ще до початку раунду. Переговори розпочалися незабаром після відчутної поразки Республіканської партії Трампа на проміжних виборах, пише The National. Сам американський президент в інтерв’ю 60 Minutes заявив про близькість угоди.
"Я вважаю, що ми дуже близькі до угоди. Гадаю, ми її доведемо до кінця, і в підсумку у них буде Україна дещо іншої форми", - сказав Трамп.
Старший науковий співробітник Центру з питань Європи та Євразії Гудзонівського інституту Метью Бойс упевнений, що Кремль бачить у Трампі ослабленого політика, якому потрібна дипломатична перемога. Експерт також висловив сумнів у тому, що Білий дім готовий до економічного тиску на Москву після енергетичних домовленостей із Росією.
"Після проміжних виборів Москва бачить набагато слабшого президента Трампа, який тепер ще сильніше прагне виглядати переможцем, наприклад, завершивши війну. Путін вважає, що козирі у нього", - зазначив Бойс.
Колишній помічник держсекретаря США у справах Європи в адміністрації Джорджа Буша-молодшого Деніел Фрід звернув увагу на риторику американських посередників.
"Не зумівши зрушити переговори тиском на Україну та економічними поступками Росії, американці тепер пропонують Росії ще більше - і я не бачу жодних ознак того, що це спрацює", - заявив Фрід.
Чому в США говорять про реальний шанс закінчити війну в Україні
Офіційний Вашингтон, втім, оцінює перспективи набагато оптимістичніше. Як повідомляло Радіо Свобода, високопоставлені чиновники США на умовах анонімності розповіли, що контакти з Москвою та Києвом стали щоденними. США попросили Росію надати Україні гарантії за зразком статей 4 і 5 Статуту НАТО і розглядають поетапне скасування санкцій із можливістю їхнього відновлення у разі порушення домовленостей.
"Зараз ми перебуваємо в ситуації, коли є шанс домогтися серйозного прогресу в завершенні війни", - заявив один із чиновників.
Каменем спотикання залишається Донецька область: Росія вимагає її цілком, а Київ готовий обговорювати мир на основі заморожування лінії фронту. Глава дипломатії ЄС Кая Каллас заявила, що Москва лише вдає, ніби веде переговори. Професор Інституту Росії Королівського коледжу Лондона Сем Грін сформулював різницю підходів так.
"Для Заходу переговори - це спосіб закінчити війну; для Путіна - потенційний спосіб її виграти", - написав Грін у X.
Переговори в Абу-Дабі мали технічний характер
Українські аналітики також не переоцінюють підсумки зустрічі в Еміратах. Політолог, доцент КНУ імені Тараса Шевченка Ігор Рейтерович у коментарі Фактам зазначив, що делегації обмінювалися позиціями та підходами, але остаточних політичних рішень не ухвалювали. За його словами, російські переговірники не уповноважені вирішувати принципові питання без санкції Путіна.
"Це, до речі, передбачувано, і, загалом, якогось прориву тут не слід було очікувати", - пояснив Рейтерович.
Головним індикатором подальшого прогресу експерт вважає позицію російського керівництва. Навіть порозуміння на рівні делегацій, підкреслив він, ще не гарантує згоди Кремля.
Чого американські експерти очікують від візиту Кушнера та Віткоффа до Москви
Саме на позицію Кремля вказують і співрозмовники Голосу Америки. Старший науковий співробітник Гудзонівського інституту Річард Вайц констатував, що раунд в Абу-Дабі нагадував попередні: гострі розбіжності щодо територій і військових питань та обмін полоненими в підсумку.
"Якщо говорити про майбутнє та результати візиту Кушнера й Віткоффа до Москви, то я не очікую якихось проривів. Наскільки нам відомо, жодних істотних змін у позиції Росії за останні чотири роки не відбулося", - підкреслив Вайц.
Колишній американський дипломат у Москві Дональд Дженсен визнав конструктивним уже сам факт діалогу, однак зазначив, що кордони та гарантії безпеки для України залишаються невирішеними. На його думку, пропозиція Кушнера та Віткоффа не просунеться далеко, зокрема через незгоду Європи та Києва.
"Я хочу побажати моїм українським друзям терпіння. Росія далеко не така міцна й сильна, як може здатися, але вона все одно сильна. Тож терпіння - ось що потрібно, терпіння й рішучість", - підсумував Дженсен.
Читайте інші матеріали:
- Імпічмент, суди та гучні викриття: що чекає на Трампа після поразки на виборах
- Зустріч із Путіним і червоні лінії: Зеленський озвучив позицію України
- Обмін полоненими, питання Донбасу та ППО: Зеленський зробив низку важливих заяв
- Україну хочуть розрізати по Дніпру: який наказ віддав Генштаб РФ і які шанси у ворога
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
