Відкриє шлях РФ на Харків і Дніпро: в ISW сказали, чим загрожує Україні втрата Донбасу

13 серпня 2025, 07:56оновлено 13 серпня, 09:31
278
Нова лінія оборони України опиниться на відкритих полях, без природних перешкод, що сильно послабить її захист.
Війна, ЗСУ, карти ISW
Втрата Донецької області загрожує Україні новими ударами Росії / Колаж: Главред, фото: 4 окрема танкова бригада, understandingwar.org

Головні тези:

  • Кремль вимагає від України поступитися неокупованими територіями Донецької області
  • Втрата цих земель означає відмову від "поясу фортець"
  • Поступка цих позицій дасть Росії плацдарм для майбутніх наступів на Харківщину і Дніпропетровщину

У рамках можливої угоди про припинення вогню Кремль вимагає від України поступитися Росії неокупованою територією в Донецькій області та заморозити лінію фронту в інших районах. Ці території мають стратегічно важливе значення. Чим загрожує Україні втрата Донбасу, оцінили аналітики Інституту вивчення війни.

У звіті ISW йдеться про те, що здача решти Донецької області змусить Україну відмовитися від свого "поясу фортець" - головної укріпленої лінії оборони на Донеччині з 2014 року, без будь-яких гарантій того, що бойові дії не відновляться.

відео дня

"Пропозиція Путіна вимагає від України поступитися цією критично важливою оборонною позицією, яку російські війська наразі не мають можливості швидко оточити або прорвати, очевидно, в обмін на ніщо. Точні умови позиції Путіна залишаються незрозумілими станом на 9 серпня. Проте, представники адміністрації Трампа, зокрема, спецпредставник США з питань Близького Сходу Стів Віткофф, запропонували чотири різні варіанти умов Путіна", - йдеться у звіті.

Пояс фортець складається з чотирьох великих міст і кількох селищ, що тягнуться з півночі на південь уздовж шосе H-20 Костянтинівка-Слов'янськ. Довжина поясу становить 50 кілометрів.

Слов'янськ і Краматорськ утворюють північну половину "поясу фортець" і слугують важливими логістичними вузлами для українських військ, що обороняються в Донецькій області.

Дружківка, Олексієво-Дружківка і Костянтинівка утворюють південну половину "поясу фортець".

"Українські сили вперше почали зміцнювати оборонні позиції в цих містах і навколо них після того, як відбили їх у проросійських сил, що атакували та захопили Слов'янськ, Краматорськ, Дружківку та Костянтинівку у квітні 2014 року. Нездатність Росії захопити Слов'янськ 2022 року і триваюча боротьба за охоплення поясу фортець підкреслюють успішність довгострокових зусиль України зі зміцнення міст поясу фортець", - ідеться у звіті.

Аналітики зазначають, що наразі російські війська все ще намагаються обійти "пояс фортець" з південного заходу і докладають зусиль для його захоплення, на завершення яких, імовірно, знадобиться кілька років.

"Передача утримуваних Україною частин Донецької області призведе до розміщення російських військ на кордонах Донецької області, на позиції, яка значно менш захищена, ніж нинішня лінія", - пишуть аналітики ISW.

За їхніми словами, якщо дозволити російським військам зайняти позиції вздовж кордону з Донецькою областю, українським військам доведеться терміново зводити потужні оборонні укріплення вздовж прикордонних районів Харківської та Дніпропетровської областей, рельєф яких погано підходить для використання в якості лінії оборони.

Потенційні українські оборонні лінії в цьому районі будуть проходити по відкритих полях, а природні перешкоди, такі як річки Оскал і Сіверський Донець, розташовані надто далеко на сході, щоб служити оборонними позиціями для українських сил, що захищають кордон Донецької області.

Потенційне припинення вогню вздовж кордону Донецької області також потребуватиме масштабних інвестицій в інфраструктуру, сумісну з масштабною довгостроковою місією з моніторингу припинення вогню.

"Російські позиції вздовж кордону Донецьк-Харків і Донецьк-Дніпропетровськ можуть стати набагато вигіднішою відправною точкою для майбутнього російського наступу на прилеглі райони Харківської або Дніпропетровської областей, ніж нинішні лінії", - акцентують військові експерти.

Що Путін може віддати Україні в рамках обміну територіями

Політичний експерт, професор кафедри міжнародних відносин Київського університету імені Бориса Грінченка Максим Розумний вважає, що Путін точно не погодиться виходити із Запорізької та Херсонської областей, а тим паче з Луганської та Донецької.

"А ось що стосується Харківської та Сумської областей, за певних умов Путін може погодитися на відведення військ, подаючи це як "жест доброї волі", - сказав Розумний в інтерв'ю Главреду.

Водночас Путін, імовірно, вимагатиме, щоб українські війська залишили прикордонні позиції в Курській області та зняли загрозу з Бєлгородської, хоча офіційна російська версія вже стверджує, що українців там немає.

Про персону: Максим Розумний

Максим Розумний – український політолог, філософ, журналіст, поет. Доктор політичних наук. З 2024 року – професор кафедри міжнародних відносин Київського столичного університету імені Бориса Грінченка. Народився 27 червня 1969 року в місті Київ. Закінчив Київський державний університет імені Тараса Шевченка, факультет журналістики (1992). Завідувач відділу стратегічних комунікацій Національного інституту стратегічних досліджень (2005-2008); радник віце-прем'єр-міністра України (2008); завідувач відділу гуманітарної політики та безпеки Національного інституту проблем міжнародної безпеки (з 2009), пише Вікіпедія.

Обмін територіями між Україною і РФ - що відомо

Як писав Главред, 15 серпня президент США Дональд Трамп має зустрітися з главою Кремля Володимиром Путіним на Алясці. Ключовою темою їхніх переговорів буде війна в Україні.

Міністр оборони США Піт Гегсет заявив, що на етапі переговорів між Путіним і Трампом може бути і, ймовірно, буде обмін територіями.

"Будуть поступки, якими ніхто не буде задоволений, але якщо хтось і зможе це зробити, то це Трамп", - констатував глава Пентагону.

За даними Bloomberg, Путін вимагатиме виведення ЗСУ з двох областей, а не з чотирьох як раніше. Натомість Путін готовий припинити наступ у Херсонській та Запорізькій областях, зупинившись на поточній лінії фронту.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що територіальні поступки нашої держави в обмін на припинення вогню виключені.

Один із найближчих соратників Путіна, заступник керівника його адміністрації Дмитро Козак, за даними The New York Times, непублічно виступає проти продовження війни з Україною і нібито передав президенту РФ пропозицію щодо припинення бойових дій і початку мирних переговорів.

Інші новини:

Про джерело: Інститут вивчення війни (ISW)

Інститут вивчення війни (англ. Institute for the Study of War, ISW) – американський аналітичний центр, заснований 2007 року військовим істориком Кімберлі Каган. Штаб-квартира розташована у Вашингтоні, округ Колумбія.

Наразі ISW працює як неприбуткова організація. ISW готував звіти про війну в Сирії, війну в Афганістані та війну в Іраку, "зосередившись на військових операціях, ворожих загрозах і політичних тенденціях у різних зонах конфліктів". З лютого 2022 року ISW публікує щоденні звіти про російське вторгнення в Україну, пиши Вікіпедія.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред

Новини партнерів
Реклама

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Ми використовуемо cookies
Прийняти