
Що сказав Жовтенко:
- Європейські держави дочекалися заяви Москви, щоб прокоментувати "атаку" на резиденцію Путіна
- Західні країни чекають остаточної позиції Трампа щодо "атаки"
Після заяви країни-агресорки Росії про нібито атаку українських дронів на резиденцію кремлівського диктатора Володимира Путіна низка країн, зокрема, Індія, ОАЕ та Казахстан, оперативно відреагували на непідтверджений інцидент.
Натомість ці ж країни або взагалі ніяк, або неквапливо реагують на смертельні удари РФ по мирному населенню України. Але цьому дивуватися не варто. Про це в інтерв'ю Главреду розповів експерт із міжнародної безпеки Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко.
За його словами, від цих держав не варто було чекати іншої позиції, натомість західні партнери України не відреагували жорстко на брехню росіян. Але на це є причина.
"Наші західні партнери були змушені дочекатися чіткої позиції Москви (в особі Пєскова) про те, що Росія не збирається надавати жодних доказів. На цей момент вже почали звучати обережні голоси. Зокрема президент Польщі Навроцький сказав, що Трампу слід дочекатися хоча б мінімального підтвердження фактів, перш ніж робити заяви. Литва ж пішла ще далі і заявила, що цей удар такий самий фейковий, як і нібито українська атака дронами по Кремлю", - наголосив Жовтенко, згадуючи вибухи дронів біля куполів Кремля.
Тому якраз з моменту, коли російська сторона офіційно відмовилася надати докази, західні союзники України можуть будувати і чітко формулювати свої позиції. Це набагато кращий план дій, ніж той, який обрав президент США Дональд Трамп. Адже він без будь-яких доказів почав звинувачувати Україну, тобто підтримав Путіна.
"У той же час, я думаю, що наші західні партнери ще деякий час витримають паузу. Вони чекатимуть, яку позицію займуть Сполучені Штати, і паралельно намагатимуться м'яко підштовхнути Трампа до того, щоб він звернувся до американської військової розвідки. А вона, як відомо, повністю бачить усе, що відбувається і в нашому регіоні, і вздовж лінії бойового зіткнення, і загалом у цьому секторі Європи. Перевірити цю інформацію для США дуже легко. Якщо ж Трамп відмовиться це робити, це теж стане важливим маркером для європейських союзників та чинником, який впливатиме на їхню подальшу позицію", - пояснив експерт.
Європейці можуть "перетягнути" Трампа на свою сторону
Європейські партнери України готові підштовхувати Трампа до того, щоб зайняти спільну позицію щодо Києва та Москви. Однак вони будуть приймати рішення, робити це, чи ні, з огляду на його остаточну позицію щодо ситуації з дронами.
"Якщо стане очевидно, що він (Трамп - Главред) засліплений російськими обіцянками, Європа діятиме обережніше: з одного боку, не дратуватиме його, а з іншого - не витрачатиме політичний та фінансовий ресурс на кроки, які не дають результату", - підсумував Жовтенко.
Як Україна прокоментувала заяву РФ про нібито атаку на резиденцію Путіна
Главред писав, що президент Володимир Зеленський майже одразу прокоментував заяву глави МЗС країни-агресора РФ Сергія Лаврова про те, що Сили оборони України нібито атакували резиденцію диктатора Володимира Путіна.
Глава держави наголосив, що російський чиновник бреше. При цьому він вважає, що таким чином Росія готує ґрунт для нанесення ударів по урядових будівлях у Києві.
"Атака" на резиденцію Путіна - останні новини
Нагадаємо, Главред писав, що Росія продовжує просувати наратив про нібито атаку українських безпілотників на резиденцію Володимира Путіна. Начальник Головного розвідувального управління РФ Ігор Костюков нібито передав представникам США "докази атаки".
Раніше американські розвідувальні відомства дійшли висновку, що Україна не намагалася наприкінці грудня атакувати дронами резиденцію президента РФ Володимира Путіна в Новгородській області.
Напередодні помічник російського диктатора Юрій Ушаков заявив, що під час останньої розмови президент США Дональд Трамп нібито був шокований і обурений ймовірною спробою атаки ЗСУ на держрезиденцію президента РФ.
Більше новин:
- План Трампа не спрацює: генерал назвав єдину умову закінчення війни
- Цілями могли стати два НПЗ: Самарську область РФ трусило від вибухів
- Вступ до НАТО Україні не світить: в Словаччині вийшли з зухвалою заявою
Про персону: Тарас Жовтенко
Тарас Жовтенко - український політолог і безпековий аналітик, спеціаліст з міжнародної безпеки, воєнної політики, гібридних загроз і стратегій. Обіймає посаду в.о. виконавчого директора Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва.
До приєднання до "Демініціатив" у 2023-му, був доцентом і запрошеним лектором у кількох українських університетах — зокрема у Національному університеті "Острозька академія" і Українському католицькому університеті.
Має досвід стажування у штаб-квартирі НАТО та штабі Об’єднаних Збройних Сил НАТО у Європі.
Коментує питання допомоги Україні, міжнародної підтримки, ризиків, пов’язаних із геополітичним тиском, а також довгострокових сценаріїв розвитку безпеки в умовах повномасштабної війни в Україні.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред