Перші три місяці війна показали консолідацію українського суспільства, яка сталася після масштабного вторгнення Росії, заявив політичний і економічний експерт Тарас Загородній.
"Нарешті в Україні немає проросійських партій. І навіть ті, хто симпатизували проросійським партіям, тепер зрозуміли, що Росія – це ворог", - підкреслив він на чаті в Главреді.
Він нагадав, що на фронті воюють люди всіх національностей, не тільки українці. Аж до того, що іноді в одних окопах поруч можуть виявитися такі непримиренні вороги, як азербайджанці і вірмени.
"Крім того, мене вразило те, наскільки продуктивним інститутом стала українська армія. Збройні сили України де-факто вже в НАТО. Так чи інакше, реформування Збройних сил України відбулося, і воно створило боєздатну армію, яка може вирішувати складні завдання і протистояти істотно переважаючим силам противника. Українська армія воює на рівні XXI століття, тоді як російська – застрягла в минулому столітті", - зазначив експерт.
Він переконаний в тому, що ЗСУ стали інститутом, здатним захищати країну: "Після нашої Перемоги відбудеться інтеграція армії в державні структури. Багато в чому наша еліта буде армійської, а це люди з зовсім іншим мисленням, іншими принципами. Наприклад, тупо красти на митниці, як це робили наші чиновники, вже не вийде – нова еліта не буде такого допускати".
Аналітик каже, що бойовий дух нашої армії дуже високий, що дуже вражає. Українська армія дуже децентралізована, що дозволяє їй ефективно знищувати противника.
"Також приємно здивувала українська влада. Незважаючи на те, що ми часто лаємо її, наші інститути влади показали свою стійкість і ефективність. Наприклад, місцеве самоврядування дозволило швидко реагувати на події, організувати оборону на місцях і т.д. мери і депутати не втекли: той же мер Києва Кличко на місці, мер Чернігова Атрошенко залишався разом з людьми в оточенні... навіть ті мери, яких підозрювали в проросійськості, залишилися на місці і протистояли ворогові, як могли: той же Терехов в Харкові, Труханов в Одесі, Вілкул в Кривому Розі. Тепер це люди зовсім іншого мислення, іншої ефективності управління. Та й народ такого не забуває", - упевнений він.
Політолог сказав, що в Україні з'явився дуже потужний волонтерський рух. Це теж зовсім інші люди, які вміють вирішувати непрості управлінські завдання з організації складних логістичних процесів. І це теж майбутня еліта.
"Україна довела, що вона як держава влаштована горизонтально. Так що, коли Росія думала, що як тільки вона ліквідує вище керівництво України, в країні тут же все зміниться, і опір українців припиниться, вона дуже помилилася. Україна як держава довела свою життєздатність при всіх недоліках нашого державного апарату", - пояснив він.
Експерт стверджує, що українці у війні з Росією показують дива: "Наприклад, до 24 лютого ми багато лаяли Укрзалізницю, але під час війни вона працює, як годинник, і вирішує всі поточні проблеми: проводить евакуацію громадян, здійснює переміщення техніки, швидко ремонтує залізничне полотно, якщо його знищує противник, і т. д. Банківська система, яку ми теж багато лаяли, не впала, незважаючи на війну. З стусана ми налагодили більш-менш ефективну логістику на нашому західному кордоні""
"Все це доводить, що, якщо ми і далі реформуватиме нашу країну в тому ж дусі, то перетворимося на дуже потужну державу, яка визначатиме – не побоюся цих слів – світовий порядок у найближчі 50 років. Про українців і подвиг, який вони зараз здійснюють, ще говоритимуть, як мінімум, половину століття. На українців будуть рівнятися, до них будуть прислухатися", - додав Загородній.
читайте такожОстанній великий наступ: армія РФ видихається, у ЗСУ перевага-NYT
Нагадаємо, раніше Загородній заявив про те, що прагматичний інтерес США в ситуації з підтримкою України у війні з РФ полягає в зниженні витрат Вашингтона на забезпечення безпеки Європи.
Читайте ще:
- ЗСУ знищили "бойового бурята" - чемпіона з танкового біатлону
- "Крокодил" знищений на Харківщині: ЗСУ збили ударний вертоліт РФ
- ЗСУ вибивають окупантів з-під Харкова: Гіркін закотив істерику через втечу ра**истів
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред