Німеччина має допомогти Україні у відправленні чоловіків-біженців на фронт. Про це заявив міністр внутрішніх справ землі Гессен Роман Посек в інтерв'ю Tagesspiegel.
До допомоги, яку Німеччина може надати воюючій Україні, Посек зарахував також повернення додому військовозобов'язаних чоловіків, які втекли від війни у ФРН.
"Це також може включати в себе нашу допомогу в забезпеченні того, щоб Україна могла спиратися на чоловіків, які втекли за кордон, але яких можна використовувати у війні", - заявив політик.
Важливо "підтримувати оборонну готовність України", додав він. Водночас Німеччина хоче залишатися безпечною гаванню, тому Посек назвав запропоновану ініціативу "дилемою".
Також він прокоментував відмову України видавати чоловікам-біженцям закордонні паспорти. Позек зазначив, що в Німеччині "мало шансів" на отримання документів, які б їх замінили.
"Я скептичний, бо не бачу, що були б для цього підстави. Україна не є неправовою державою", - заявив він.
Питання про те, що робити з простроченими паспортами військовозобов'язаних українців, буде обговорюватися у вівторок на рівні земель і федерального МВС, зазначає видання.
Закон про мобілізацію - обмеження за кордоном
У квітні в МЗС України запровадили обмеження на отримання закордонних паспортів за кордоном для чоловіків від 18 до 60 років.
Згідно з постановою Кабміну, тепер усі чоловіки від 18 до 60 років (тобто ті, що підпадають під мобілізацію) зможуть отримати паспорт громадянина України або закордонний паспорт тільки в Україні, за кордон такі документи висилати не будуть. Простіше кажучи, військовозобов'язаним, які залишили Україну, для отримання таких послуг доведеться повертатися на Батьківщину. Ті, хто нелегально пробрався в ЄС, опиняться вдома в "пастці".
Відомо також, що українцям не будуть роздавати за кордоном повістки, оскільки це "виглядає нереально". З цього приводу вже з'явився коментар Міноборони.
У МО України зазначили, що військовозобов'язаним доведеться оновити дані військового обліку, але для цього не обов'язково їхати в Україну - усю процедуру можна пройти або в консульських установах, або в "електронному кабінеті" призовника, який запрацює, за оптимістичними прогнозами, у червні 2024 року.
Першою позитивно щодо українських обмежень висловилася Польща. Міністр оборони країни Владислав Косиняк-Камиш зазначив, що "будь-яка підтримка можлива" в разі отримання відповідного запиту від України. Підтримає відправлення додому українських військовозобов'язаних і Литва - до цієї категорії біженців буде застосовано різні види обмежень, зокрема фінансові.
А ось Німеччина щодо цього непоступлива. Німецька влада залишає за українськими біженцями право жити в Німеччині навіть із недійсним паспортом. Як пояснили DW у берлінському сенаті, для посвідчення потрібна хоч якась можливість встановити особу.
Мобілізація в Україні
Мобілізація в Україні - комплекс заходів, які проводяться з 2014 року у зв'язку з військовим вторгненням Російської Федерації.
У період із 2014 до 2015 року Київ провів шість хвиль часткової мобілізації, під час якої до армії призивали переважно громадян із досвідом військових дій або строкової служби в армії у віці від 20 до 60 років.
24 лютого 2022 року Росія здійснила повномасштабне військове вторгнення в Україну. Київ оголосив загальну мобілізацію. До лав Сил оборони і безпеки призиваються військовозобов'язані громадяни (переважно - чоловіки) віком від 27 до 60 років.
Вас також можуть зацікавити новини:
- РФ на Великдень вдарила КАБом по центру Харкова: є руйнування і багато постраждалих
- РФ збирає 120-тисячний "кулак": генерал-розвідник розкрив напрямок штурму
- "Усього мінус 30 осіб": поліцейська з Одеси потрапила в скандал на Великдень
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
