24 квітня натовп українців влаштував "мітинг" у паспортному сервісі ДП "Документ" у Варшаві - люди вимагали віддати замовлені паспорти, або повернути гроші. Усе через нещодавні обмеження МЗС України на отримання закордонних паспортів за кордоном для чоловіків від 18 до 60 років. Разом з тим, деякі країни Європи вже висловилися "за" сприяння поверненню українських військовозобов'язаних на Батьківщину.
Чи чекати масової висилки призовників в Україну, чи законно це взагалі і що кажуть із цього приводу в керівництві ЄС - читайте на Главреді.
- Ухилянти опиняться в "пастці"
- Деякі країни вже погодилися депортувати призовників
- Чого чекати українським чоловікам за кордоном
Ухилянти опиняться в "пастці"
Услід за розпорядженням МЗС про припинення консульських послуг для чоловіків призовного віку (до оновлення всіх даних військового обліку - матеріал про це читайте на Главреді) Кабмін увечері 24 квітня опублікував ще одну постанову.
Згідно з документом, тепер усі чоловіки від 18 до 60 років (тобто ті, хто підпадають під мобілізацію) зможуть отримати паспорт громадянина України або закордонний паспорт тільки в Україні, за кордон такі документи висилати не будуть. Простіше кажучи, військовозобов'язаним, які залишили Україну, для отримання таких послуг доведеться повертатися на Батьківщину. Ті, хто нелегально пробрався в ЄС, опиняться вдома в "пастці".
Виняток тут - чоловіки, у яких є дозвіл на перетин кордону.
Обмеження, що стосуються тих, хто виїхав за кордон, зачепили і саму Україну. До прикладу, напередодні в мережі обурювалися великими чергами охочих оновити дані в київському ТЦК.
Деякі країни вже погодилися депортувати призовників
Першою позитивно щодо українських обмежень висловилася Польща. Міністр оборони країни Владислав Косиняк-Камиш зазначив, що "будь-яка підтримка можлива" в разі отримання відповідного запиту від України. Поки що невідомо, як саме Варшава має намір реалізувати таку "висилку". Хоча сам міністр уточнював, що йдеться про українців, які втратять право залишатися в Польщі після закінчення терміну дії паспорта.
Підтримає відправлення додому українських військовозобов'язаних і Литва - до цієї категорії біженців будуть застосовані різні види обмежень, зокрема фінансові. Але, наголосив глава Міноборони Лаурінас Кащюнас, у цьому питанні Вільнюс орієнтуватиметься на те, яке рішення ухвалить Варшава.
А ось Німеччина щодо цього непоступлива. Німецька влада залишає за українськими біженцями право жити в Німеччині навіть із недійсним паспортом. Як пояснили DW у берлінському сенаті, для посвідчення потрібна хоч якась можливість встановити особу.
Для поїздок за кордон замість паспорта також можна отримати проїзний документ - "але у виняткових випадках", коли є вагома причина для поїздки. Такі запити ретельно перевіряють.
У Єврокомісії з приводу нових обмежень для українських військовозобов'язаних поки що чітко не висловлюються - зазначили лише, що "взяли до уваги" рішення МЗС.
Мобілізація в Україні
Мобілізація в Україні - комплекс заходів, які проводяться з 2014 року у зв'язку з військовим вторгненням Російської Федерації.
У період із 2014 до 2015 року Київ провів шість хвиль часткової мобілізації, під час якої до армії призивали переважно громадян із досвідом військових дій або строкової служби в армії віком від 20 до 60 років.
24 лютого 2022 року Росія здійснила повномасштабне військове вторгнення в Україну. Київ оголосив загальну мобілізацію. До лав Сил оборони та безпеки призиваються військовозобов'язані громадяни (переважно - чоловіки) віком від 27 до 60 років.
Чого чекати українським чоловікам за кордоном
Відправлення додому українських чоловіків, які виїхали, не буде, упевнений юрист Роман Єделєв. У коментарі hromadske він послався на протокол Європейської конвенції з прав людини, яка прямо забороняє масові висилки іноземців.
"Одразу з'являється ідея про депортацію, про те, що українських чоловіків у Польщі чи в Литві хапатимуть і везтимуть на кордон, передаватимуть прикордонникам чи комусь іншому. Так воно не буде відбуватися. Європейська конвенція про права людини має додатковий протокол, який забороняє масові висилки іноземців", - сказав юрист.
Водночас українцям призовного віку уряди окремих країн ЄС справді можуть "урізати" права (наприклад, на держпослуги чи соцдопомогу).
Відомо також, що українцям не будуть роздавати за кордоном повістки, оскільки це "виглядає нереальним". З цього приводу вже з'явився коментар Міноборони.
У МО України зазначили, що військовозобов'язаним доведеться оновити дані військового обліку, але для цього не обов'язково їхати в Україну - усю процедуру можна пройти або в консульських установах, або в "електронному кабінеті" призовника, який запрацює, за оптимістичними прогнозами, у червні 2024 року.
Матеріал підготувала: Яна Ставська
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
