Про що сказав Кошель:
- Вибори в Україні відбудуться через півроку після закінчення дії воєнного стану
- Цей термін потрібний для розв'язання 3 проблем пов'язаних із проведенням виборів
Голова партії "Слуга народу" Олена Шуляк заявила, що всі парламентські фракції ще у 2023 році погодилися на проведення виборів через шість місяців після завершення воєнного стану. Водночас Ярослав Юрчишин зауважив, що навіть після підписання угоди про припинення вогню режим воєнного стану залишатиметься в силі. У своєму інтерв'ю виданню "Главред" політичний експерт та голова Комітету виборців України Олексій Кошель пояснив, чому обрано саме такі терміни та наскільки вони є виправданими.
Кошель зазначив, що не коментуватиме заяви окремих депутатів, адже кожен із 400 народних обранців має право на власну думку. Проте є офіційний документ, підписаний лідерами фракцій на початку 2023 року, де чітко прописано, що вибори слід проводити через пів року після скасування воєнного стану.
"Цей документ був важливим для суспільства та світу, щоб показати, що Україна не грає у "виборчі ігри". Але це не означає, що влада обов'язково дотримуватиметься цієї позиції", - зазначив він.
Дивіться відео інтервʼю Олексія Кошеля Главреду про варіанти проведення виборів під час війни:
На думку експерта, у прийнятті рішень можуть зіграти роль політичні міркування, зокрема страх конкуренції з боку військових партій. У такій ситуації вибори можуть відбутися у прискореному форматі, поки військові ще залишаються на фронті та не мають змоги активно долучатися до виборчого процесу.
Кошель вважає, що конкуренція з боку військових після завершення війни буде надзвичайно високою, адже перебуваючи у складі Збройних сил, їм буде важко повноцінно вести виборчу кампанію.
"Ми це прекрасно розуміємо. Тому логіка проведення виборів може мати політичний характер, і це також небезпечно", - вказує аналітик.
Кошель зазначає, що шестимісячний період після завершення воєнного стану необхідний для підготовки до виборів. Окрім забезпечення голосування українців за кордоном, залишається невирішеною проблема внутрішньо переміщених осіб. Також серйозним викликом є ситуація з чоловіками, які ухиляються від служби в армії, кількість яких, за оцінками, може досягати сотень тисяч або навіть перевищувати мільйон.
"У нас є проблеми, пов'язані з Державним реєстром виборців. Зараз Центральна виборча комісія працює над його оновленням, але це надзвичайно складний механізм", - сказав він.
Експерт підкреслює, що за майже три роки війни інформаційний простір України функціонував у форматі єдиного телемарафону, що обмежувало громадян у доступі до альтернативних джерел інформації. Повернення до звичайного інформаційного середовища, де представлені різні точки зору, потребує часу.
Крім того, в Україні політичні партії впродовж цього періоду не діяли як повноцінні інституції, працюючи здебільшого у форматі виборчих штабів. Хоча це і має свої переваги, для відновлення їхньої повноцінної діяльності також потрібен час.
"Ми не повинні ставити перешкоди для українських військових у реалізації їхнього права балотуватися та бути обраними. Тому я вважаю, що піврічний перехідний період - це обґрунтована норма. Загальна позиція щодо такого терміну має бути підтримана. Однак сказати, яка логіка домінуватиме у представників влади, складно. На реалізацію будь-якого сценарію сьогодні у влади в парламенті вистачає голосів", - резюмував політичний експерт.
Вибори в Україні - останні новини за темою
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, розмови про підготовку української влади до проведення виборів онлайн є маніпуляціями, що підривають довіру громадян, подібно до голосування поштою. Про це заявила голова партії "Слуга народу" Олена Шуляк.
Питання проведення виборів в Україні обговорюється вже три роки, проте через повномасштабне вторгнення РФ неможливо визначити точні терміни. Політичний та економічний експерт Тарас Загородній зазначив, що навіть якщо війна завершиться у 2025 році, миттєво провести вибори не вдасться.
Президент Володимир Зеленський наразі не ухвалив рішення щодо своєї участі у наступних виборах.
Інші новини:
- РФ атакувала дронами Київщину: пошкоджено медзаклади та житлові будинки
- Окупанти "оголюють" фронт: армія РФ готує Крим до оборони від ударів ЗСУ - АТЕШ
- "Аргумент для Путіна": вибори в Україні можуть допомогти у переговорах з РФ – Кошель
Хто такий Олексій Кошель
Олексі́й Микола́йович Ко́шель (18 липня 1973) — громадський діяч, політичний експерт, історик, пише Вікіпедія.
У 1990—1995 роках навчався на історичному факультеті Кам'янець-Подільського педагогічного інституту (Кам'янець-Подільський національний університет).
Стажування — Академії Середнього Заходу (1995 р., США), Академія Клаузенгоф (2003 р., Німеччина).
1996—2005 рр. — керівник прес-служби Комітету виборців України, головний редактор газети КВУ "Точка зору" та серії збірників аналітичних матеріалів "Нова влада", заступник голови правління КВУ.
2005—2006 — завідувач відділу Головної аналітичної служби Секретаріату Президента України.
2006—2009 — директор аналітичного центру "Рада".
2005—2009 — старший викладач кафедри політології Національного університету "Києво-Могилянська академія".
2013—2014 — голова Правління Комітету виборців України.
2014 — генеральний директор Комітету виборців України.
Дійсний член Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАНУ при Кам'янець-Подільському національному університеті.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред