Головне із заяви експерта:
- Росія дещо змінила тактику ударів по енергетиці України
- Ворог вибиває місцеві об'єкти енергетики в прикордонних і прифронтових регіонах
- Повністю занурити Україну у блекаут в РФ не вийде
Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", експерт з міжнародних енергетичних питань і безпеки Михайло Гончар припустив, що чекає на українську енергетику восени-взимку та сказав, чи потрібно вже готуватися до блекаутів.
За його словами, країна-агресор Росія дещо змінила тактику ударів по Україні.
"Три роки тому вона намагалася накрити великі підстанції енергосистеми по всій території України, щоб викликати блекаут і змусити народ вийти на вулиці для повалення влади, але цього не сталося. Влітку 2024 року, на піку спеки, Росія спробувала повторити це, але теж нічого не вийшло, і тепер РФ змінила тактику і вибиває місцеві об'єкти енергетики в прикордонних і прифронтових регіонах, тобто на Чернігівщині, Сумщині, Харківщині, Дніпропетровщині та Запоріжжі", - розповів він в інтерв'ю Главреду.
На його думку, Росія пішла таким методом, тому що об'єкти Укренерго більш-менш надійно захищені, а багато з того, що було пошкоджено, вже відновлено.
"Росіяни зрозуміли, що, витрачаючи більше ударних засобів, вони все одно не досягнуть ефекту. Тому вони почали діяти іншим способом. Обленерго мало працювали над захистом своїх об'єктів, тому Росія почала бити туди, де не захищено або слабо захищено", - вважає Гончар.
Він також додав, що війна не закінчилася, тому слід очікувати нових ударів по енергетиці.
"Очікувати того, що ворог передумає, просто не доводиться. Тому ми повинні не знижувати, а краще нарощувати інтенсивність наших ударів", - зауважив експерт.
Гончар підкреслив, що запас ракет і дронів у Росії не безмежний.
"Вона (Росія, - ред.) хотіла досягти цього (блекауту в Україні, - ред.) і в 2023 році, але не вийшло, і в 2024-му, але теж не вийшло. І в 2025-му думаю, що не вийде. Звичайно, для людей на Сумщині та Чернігівщині, де доводиться сидіти без світла по кілька днів, це проблема, але це локально. Просто десь для відновлення потрібно кілька годин, десь кілька днів. Ми до цього готові", - підсумував він.
Енергетичний тиск на Україну
Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко вважає, що росіяни намагатимуться вразити об’єкти енергетичної інфраструктури України.
За його словами, свій сценарій "енергетичного тиску" на Україну окупанти не відкидають.
"Єдина різниця – масштабніше застосовуватимуть дрони замість ракет. Проблеми з ракетами у них не через виробництво. Проблеми з пусковими виникли після операції "Павутина". Авіаційних пускових Ту-95МС критично не вистачає", - наголосив він.
Удари РФ по енергетиці - останні новини України
Як повідомляв Главред, у ніч на вівторок, 7 жовтня, РФ атакувала енергетичну інфраструктуру у місті Прилуки Чернігівської області. Без електропостачання залишилася понад 61 тисяча абонентів.
Військовослужбовець Сил ТрО ЗСУ, військовий експерт Олександр Мусієнко вважає, що загроза відключень електроенергії залишається для кількох областей. Але, на його думку, повністю занурити нашу країну в темряву на тривалий час ворогу не вдасться.
Водночас, директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко заявив, що найближчим часом ворог, імовірно, зосередиться на об’єктах теплопостачання — котельнях і теплоелектроцентралях, щоб ускладнити підготовку до зими.
Читайте також:
- Можливі блекаути: українців закликають готуватися до відключень світла найближчим часом
- "Часу залишилось небагато": Зеленський повідомив про рішення щодо світла в регіонах
- Світло для 600 тисяч будинків: в Україні знайшли спосіб запобігати блекаутам - WSJ
Про персону: Михайло Гончар
Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) — український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин. Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", головний редактор часопису "Чорноморська безпека", пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.
З 2007 року працює в неурядовому секторі — спочатку очолював енергетичні програми і київське представництво "Номос-Енергія" аналітичного центру "Номос", а у 2009 році заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики "Стратегія ХХІ". Головний редактор часопису "Чорноморська безпека" (з 2017 року). Автор, співавтор та редактор низки книг та публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і у Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року — член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
