Навіщо СРСР залучав авіацію для "засолювання" річок: пояснення істориків

Основні тези:

• У СРСР навмисно засолювали річки, щоб боротися з льодом і продовжити навігацію
• Метод спричиняв екологічні проблеми
• Практику припинили, замінивши її криголамами, підривами льоду та сучасними технологіями

У радянській інженерній практиці існувала маловідома, але показова для епохи традиція — навмисно засолювати річки. Попри химерну назву, цей метод не мав нічого спільного з кулінарією. Він був частиною ширшої радянської ідеї про те, що природу можна й потрібно "перемагати" технічними засобами, пише Oboz.ua.

Основною причиною застосування солі була боротьба з льодом, який ускладнював або повністю зупиняв річкову навігацію. У багатьох регіонах Сибіру та Півночі річковий транспорт був фактично єдиним способом доставляти вантажі, тому замерзання водойм створювало серйозні логістичні проблеми. Щоб продовжити сезон судноплавства, інженери використовували технічний хлорид натрію. Його розкидали з літаків або спеціальних суден на поверхню льоду, де сіль поступово "проїдала" крижаний шар, утворюючи тріщини та порожнини. Це робило лід крихким і дозволяло криголамам швидше прокладати шлях, а портам — працювати довше.

Рекомендуємо:

Навіщо в СРСР додавали соду в чай: секрет, про який мовчали провідниці

Навесні сіль застосовували для боротьби з льодовими заторами, які часто утворювалися біля мостів або на вузьких ділянках русла. Такі затори могли спричиняти затоплення цілих населених пунктів. Засолювання пришвидшувало танення льоду, а інколи його комбінували з темними матеріалами — наприклад, вугільним пилом, який нагрівався на сонці та додатково руйнував крижаний масив.

Попри те, що метод справді працював, його наслідки виявилися значно небезпечнішими за проблему, яку він мав вирішити. Масове потрапляння солі у прісні водойми призводило до загибелі риби та мікроорганізмів, які не могли вижити в зміненому хімічному середовищі. Якість питної води в містах нижче за течією помітно погіршувалася, а металеві конструкції мостів і суден швидше руйнувалися через корозію. Усе це робило "соління" річок не лише екологічно шкідливим, а й економічно невигідним.

Згодом від цієї практики відмовилися. Сучасні технології дозволяють боротися з льодом без хімічного втручання: потужні криголами, судна на повітряній подушці, точкові підриви льоду та подача теплої води в критичних зонах стали безпечними альтернативами радянським експериментам.

Також рекомендуємо:

• Не просто декор: справжня причина, чому у СРСР вішали килими на стіни
• Чому в СРСР паркет клали саме "ялинкою": причина, про яку ніхто не здогадується
• Носило ім'я Леніна 92 роки - яке місто майже століття вшановувало вождя СРСР

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред