На зараз ситуація на українсько-білоруському кордоні незмінна. Переміщень техніки у бік кордону українська розвідка не фіксує, заявив в ефірі телемарафону речник прикордонної служби Андрій Демченко.
Дії Лукашенка у ДПСУ назвали підігруванням Путіну, нагадавши, що Білорусь досі у зоні впливу Росії.
"По кордону ситуація незмінна. Вона повністю контрольована, але ми бачимо, що Білорусь вчергове починає нагнітати ситуацію на цьому напрямку, щоби підігрувати Росії, у сфері впливу якої вона залишається уже довгий час", - пояснив Демченко.
відео дня
Наразі поряд кордону ДПСУ не фіксує переміщення техніки чи особового складу Білорусі.
"Скоріше за все, у рамках цього інформаційного впливу Білорусь буде вимушена робити і фото, і відео. Можливо, якісь частини і перебуватимуть на напрямку кордону з Україною, але наразі поряд нашого кордону додаткових сил не фіксується", - відзвітував представник прикордонної служби.
Відповідні служби, включно з розвідкою, продовжують стежити за перебігом події на кордоні.
"В той же час, наскільки ситуація змінюватиметься, наскільки буде загрозливою для нас, звісно, за тим, що відбувається на території Білорусі, активно стежать підрозділи розвідки, щоби Україна мала можливість вчасно реагувати на усі виклики, які перед нами стоять. Бо ніколи кордон з Білоруссю для нас не був другорядним. Він також мав пріоритет для нас у плані оборони і щодо укріплення, бо добре памʼятаємо 24 лютого", - зазначив Демченко.
Війна в Україні - ситуація на кордоні з Білоруссю
Як писав Главред, 10 серпня Білорусь за вказівкою самопроголошеного диктатора Олександра Лукашенка почала нібито перекидати на кордон із Україною, а саме на Гомельський та Мозирський напрямок, ракетні системи "Іскандер" та "Полонез". Це все відбулося на тлі операції у Курській області. Крім того сьогодні, 11 серпня, зʼявилися відео нібито перекидання у бік України танків.
На думку ЦПД при РНБО, подібні переміщення зброї з Білорусі до кордону з Україною є спробою допомогти російському диктатору Путіну та відволікти увагу українського командування на Курський напрямок.
Відповідні заяви прозвучали також на тлі звинувачення України в нібито порушенні повітряного простору Білорусі дронами. Варто зауважити, що російські "Шахеди" нерідко порушували повітряний простір Білорусі і вибухали на її території.
Станом на 25 липня Україна продовжувала укріплювати цей напрямок, оскільки він залишається потенційно небезпечним.
Раніше військовий експерт Павло Нарожний в інтервʼю Главреду сумнівався щодо військового потенціалу Білорусі. У разі ж прямої участі Білорусі у війні у ЗСУ розв'яжуться руки для ударів по території сусідньої проросійської держави. Загалом наступальна операція з напрямку Білорусі є "надважким завданням".
"Чому так? Тому що там тільки дві дороги, якими може наступати ворог. І всі ці дороги дуже добре укріплені. На кордоні побудовані інженерні загородження, дороги заміновані і перекопані, мінні поля побудовані, а ліс вирубаний. Усе налаштовано так, щоб можна було вести оборону", - пояснив Нарожний.
Криза в Курській області РФ
6 серпня російські пропагандисти поскаржилися на прорив кількох механізованих колон з боку України прикордонної ділянки в Курській області. У Мережі з'явилися чутки, що до прориву можуть бути причетні російські добровольчі загони у складі ЗСУ. Але Україна не підтверджувала своєї участі в конфлікті в Курській області.
Перші бої з невідомими людьми, згідно з російськими пабліками, прийняли солдати-строковики, оскільки підрозділи "Ахмат" були ганебно розбиті.
Російські пабліки писали про захоплення невідомими силами низки населених пунктів і вигадану загрозу для Курської АЕС.
Російський диктатор Володимир Путін прокоментував бої його армії з невідомими людьми в Курській області. Те, що відбувається, він назвав "провокацією" та поскаржився на "невибіркову стрілянину".
Вас також можуть зацікавити новини:
- Окупанти не зможуть довго і якісно воювати у Курській області - Жданов
- "РФ беззахисна на інших ділянках": до чого Україна хоче змусити Росію
- Росія визнала удар ЗСУ по трьох своїх областях: ППО "вліпила" у багатоповерхівку
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред