Чому українці надають перевагу російському попсу замість "шароварщини"

Відеохостинг Youtube та інтернет-сервіс потокового аудіо Spotify опублікували свої списки найпопулярніших в Україні кліпів і пісень 2020 року, згідно з якими українці цього року надавали перевагу російським поп-виконавцям замість українських.

Чому так сталося?

По-перше, не варто забувати про "важку спадщину" у вигляді десятиліть домінування російськомовної культури. Зрозуміло, що це не піде навіть за 10 років – потрібен більш тривалий період.

По-друге, російський ринок дуже чуйно відчуває кон'юнктуру, на відміну від українського. Вони співають про "пацанчиків на районі", про "бабло" і "теличок", що ми бачимо і у себе в кожному районі і дворі, причому не тільки в мегаполісах, але і в регіонах. Ці двори однакові, що в Україні, що в Росії, що в Білорусі, що в будь-якій іншій пострадянській державі.

Українські артисти програють, бо намагаються займатися творчістю, їх тягне в альтернативу. А в Росії - це чистий маркетинг і бізнес. Яскравий тому приклад - Моргенштерн. Російські виробники музичного контенту чітко розуміють, для кого вони це роблять – вони нікого не вчать, а просто заробляють на цьому гроші, на відміну від України, де у наших виконавців у голові просвітництво.

Ще один момент - в Україні все ще намагаються повторювати те, що добре "заходить" в Росії. І це неправильно. Бо нашим музикантам потрібно давно дивитися не на те, що добре працює і продається на російському ринку, а брати до уваги європейські та світові тренди.

читайте такожКлава Кока , Little Big і Morgenshtern - в Україні найбільше слухають виконавців з РФНаприклад, та ж російська співачка Zivert, взяла за основу музику з дев'яностих і додала до неї англомовні приспіви. Теж саме я чую зараз і у нас у двох-трьох українських виконавиць. Безумовно, і російський ринок копіює європейський. Але вони правильно це роблять, з урахуванням своїх реалій. А ми намагаємося догодити всім. І в підсумку не догоджаємо нікому.

Як не прикро це усвідомлювати, у середньостатистичного слухача досі на підкірці спрацьовує принцип:"якщо продукт українською мовою, то він неякісний". Асоціативний ряд з українською мовою часто супроводжується все тією ж "шароварщиною". Нас до цього довго привчали. Мовляв, українська естрада - "садок вишневий коло хати", такий собі УТ-1, в ефірі якого показують сільське весілля. В даному контексті хочеться трохи впорснути позитиву в мою невеселу мову і згадати Alyona Alyona, що виїхала на тому, у що багато хто досі не вірить: реп українською мовою від бодіпозитивної дівчини.

Резюмуючи: російський контент більше працює на розваги (причому безглузді, принаймні, якщо говорити про топ-треках за 2020 рік), а український намагається змусити своїх слухачів думати. І це непогано, але в сучасному бізнесі це заважає, бо вкрай рідко люди дозволяють собі такі надмірності.

Денис Путінцев, продюсер, фахівець з архітектури та створення особистого бренду, спеціально для Главреду

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред