Без траншу МВФ Україна опинилась за крок від народних бунтів

Радник глави Офісу президента Тимофій Милованов спрогнозував, що Україна не зможе отримати кредитні кошти від Міжнародного валютного фонду до кінця 2020 року.

Як на мене, причини неотримання траншу значно глибші, аніж просто невкладання у строки підготовки держбюджету. Ситуація така, що нова влада не довела міжнародним організаціям свого бажання боротися і з корупцією, Росією і стояти на засадах європейського демократичного суспільства. Те, що зараз відбувається – певний тиск на владу аби вона поводилася інакше.

Ця позика від МВФ досягала 30-35 млрд гривень і це – суттєве доповнення до фінансування дефіциту бюджету. Якщо грошей не буде, то дефіцит не буде профінансований і доведеться або скорочувати видатки бюджету на таку суму, або частково кредитуватися за рахунок інших джерел, у тому числі, за рахунок викупу облігацій уряду Національним банком через комерційні банки – саме так зазвичай роблять, коли до країни не надходять іноземні кредити.

читайте такожМВФ в черговий раз кинув УкраїнуМожливо, уряд пролонгує якісь зобов’язання (тому що дуже багато зобов’язань уряду падає на погашення зовнішніх боргів) або зроблять щось інше, зараз сказати важко.

Де уряд шукатиме гроші? Як правило, у світових економічних колах діє правило – у першу чергу, скорочувати непродуктивні видатки, тобто такі, які не не підвищують добробуту суспільства.

Ними є:

1. Боргові зобов’язання (їх потрібно перекладати, а не виплачувати);
2. Витрати на озброєння (що також недоцільно в умовах війни);
3. Витрати на апарат та чиновників різного рангу.

Але в Україні діє інша мораль – скорочувати не непродуктивні видатки, а соціальні – на медицину, освіту і пенсії, мовляв, нехай люди краще помирають чи не отримують якихось послуг, але зарплати чіпати не можна. І ця практика – фактично крадіжка у всіх нас. Звісно, влада б хотіла зібрати кошти на покриття дефіциту податками і роздягти нас усіх догола, та у них так не вийде, які б податкові новації вони б не вигадували - кримінал і крадіжки у податковій продовжуватимуться за будь-яких умов.

Як свого часу вирішував цю проблему Янукович? Нагадаю, що йому так само відмовляв МВФ після 2-3 місяців прийняття ним влади, мотивуючи відмовою від співпраці з його урядом. Тоді Арбузов і компанія випустили облігації під дуже великі відсотки – 14-15%, чим за 4 роки накрутили 30-35 млрд доларів боргів. Гроші тоді прийшли і Янукович був задоволений, але вже за 3 роки їх довелося віддавати і тут вже було не до вибору найкращих інструментів.

Відповідно, гроші завжди можна знайти, питання у тому – з якими витратами і як ми від цього постраждаємо. Бо наразі ці виплати з обслуговування зовнішнього і внутрішнього боргу складають вже третину бюджету і ці занадто дорогі зобов’язання потрібно скорочувати.

читайте такожГряне грім: що буде з курсом і Україною через "людожерськи" умови МВФЧи думає про це Мінфін – я не знаю, але гроші знайде. Як варіант, уряд може піти шляхом Кучми 1992-1993 років, коли почали друкувати у шалених обсягах купони-карбованці. Та вони цього не зроблять, бо це нікому не вигідно, адже облігації продають і розповсюджують, коли є таємні домовленості, від яких виграють усі учасники. Тому найбільш вірогідний варіант – уряд підвищить відсоткові ставки і залучить більше кредиторів, ніж нам потрібно.

Ми багато бачили прикладів країн, таких як Аргентина чи Мексика, які також спочатку набирали кредитів під високі ставки, після чого у них був провал бюджету, що виливався у невиплати зарплат, народні бунти, зростання цін та падіння курсу. Усе це – відомий шлях і, якщо влада діятиме лише у своїх інтересах, то і у нас можуть бути аналогічні катаклізми.

Володимир Лановий, президент Центру ринкових реформ, екс-міністр економіки України, спеціально для Главреду

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред