Всі держави ядерного клубу найближчими роками збираються збільшити кількість боєголовок і реалізують оновлення своїх ядерних арсеналів. У США та РФ в сукупності зосереджено більш ніж 90% всієї світової ядерної зброї. Ризик застосування ядерної зброї став найвищим з часів Холодної війни. Ситуація ускладнюється через посилення ядерної риторики з боку країн, що володіють такою зброєю. Фіксуються проблеми в галузі ядерної дипломатії. Після початку війни Росії проти України Вашингтон та Москва заморозили діалог щодо стратегічної стабільності. Постійні учасники Радбезу ООН – Китай, Росія, Франція, США і Великобританія – не приєдналися до Договору про заборону ядерної зброї. Ядерну угоду з Іраном так і не погодили. Про це йдеться в доповіді Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI).
Згідно з доповіддю SIPRI, опублікованою в понеділок, 13 червня, всі держави, які належать до ядерного клубу, збираються збільшити кількість боєголовок найближчими роками. Вони працюють і над модернізацією своїх ядерних арсеналів.
читайте такожЗахід має право подарувати Україні ядерну зброю, щоб вона захистилася від нападу РФ – СікорськийНезважаючи на те, що минулого року країни досягли певного прогресу в сферах контролю над ядерними озброєннями і ядерним роззброєнням, наразі ризик застосування зброї став найвищим з часів піку холодної війни.
"Хоча минулого року були досягнуті деякі значні успіхи як в області контролю над ядерними озброєннями, так і в області ядерного роззброєння, ризик застосування ядерної зброї наразі здається вищим, ніж будь-коли з часів розпалу Холодної війни", - сказав директор SIPRI Ден Сміт.
Також Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру наводить кількість боєголовок країн ядерного клубу станом на січень 2022 року.
Кількість ядерних боєголовок країн ядерного клубу - дані SIPRI на січень 2022 року
- Росія - 5977 (розгорнуті 1588);
- США - 5428 (1744);
- Китай - 350;
- Франція - 290 (280);
- Великобританія - 225 (120);
- Пакистан - 165;
- Індія - 160;
- Ізраїль - 90;
- КНДР - 20.
Риторика країн ядерного клубу загострюється
Вказується, що США та Росія в сукупності володіють більш ніж 90% наявного в світі ядерної зброї. Інші сім ядерних країн або ведуть розробку і розгортання нових систем озброєнь, або вже оголосили про відповідні наміри.
На думку експертів, ситуація ускладнюється загостренням ядерної риторики держав ядерного клубу. Проблеми політичного рівня позначалися і на ядерній дипломатії. Після того, як Росія розпочала війну проти України, перемовини між США та РФ щодо стратегічної стабільності заморожені.
Примітно, що постійні члени Радбезу ООН, серед яких Китай, РФ, Франція, США і Великобританія, вирішили не приєднуватися до Договору про заборону ядерної зброї. Ядерна угода з Іраном також не отримала узгодження з боку цих країн.
Дивіться відео ТСН – що таке тактична ядерна зброя та як вона працює
Загроза застосування Росією ядерної зброї
Президент України Володимир Зеленський раніше зробив заяву, згідно з якою РФ може перейти до застосування тактичної ядерної зброї. За словами українського гаранта, світові політики ведуть підготовку до такого можливого сценарію. При цьому ситуація з погрозами Москви може призвести до того, що з'являться нові ядерні держави.
Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов вважає, що на РФ в недалекому майбутньому очікує розпад держави. На його думку, Росію потрібно роззброїти, щоб Москва нікому не загрожувала. Йдеться і про позбавлення російської держави ядерної зброї.
Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг вважає, що загроза ядерного удару з боку РФ присутня. Втім, якщо Росія, яка все ж визнає, що ядерна війна не буде виграшною, піде на реалізацію такого кроку, конфлікт носитиме зовсім інший характер.
Інші новини:
- Росія вибухнула ядерними погрозами "зрадницькій Європі": Подоляк висміяв слова Рогозіна
- У Росії погрожують ударом по Польщі за ідею передати ядерні ракети Україні
- "Ці варвари готові почати термоядерну війну": історик назвав умову застосування ядерної зброї РФ
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
