
Про що сказав Максим Гардус:
- Масштаби нафтової проблеми в Європі сильно перебільшені в ЗМІ
- Зниження потужностей НПЗ спричинить лише незначні економічні збитки
- РФ використовує енергетику для потужного інформаційного тиску на ФРН
Експерт з питань комунікації, партнерства та інтеграції в ЄС організації Razom We Stand Максим Гардус заявив, що ситуація з постачанням нафти до Німеччини не свідчить про справжню енергетичну кризу.
В інтерв'ю Главреду він зазначив, що навіть для окремого нафтопереробного заводу обсяги недопоставок становлять менше 17% від загального споживання нафти. Решту сировини підприємство отримує з інших джерел.
За словами Гардуса, мова не йде про повне зупинення НПЗ. Навіть якщо підприємство працює на 80% потужності, це скоріше створює економічні незручності — зростає собівартість продукції та виникає недозавантаження потужностей.
"Це погано для економіки заводу, але не критично. У такій ситуації частину співробітників можуть тимчасово відправити у відпустку", — пояснив експерт.
Він також підкреслив, що дефіциту палива в Берліні не очікується. Хоча завод в Усть-Лузі є одним з головних постачальників палива для німецької столиці, він не залишається єдиним джерелом постачання.
Гардус вважає, що масштаби проблеми значно перебільшені в інформаційному просторі.
"Політично ця криза звучить набагато гучніше, ніж виглядає в реальних цифрах", — зазначив він.
Експерт додав, що йдеться лише про кілька сотень тисяч тонн нафти для країни, яка щорічно споживає десятки мільйонів тонн палива.
За його словами, для Німеччини як найбільшої економіки Європи така ситуація не є критичною.
Гардус також припустив, що Росія використовує тему енергетики як інструмент інформаційного тиску на німецьку аудиторію.
"Про реальну енергетичну кризу не йдеться. Це скоріше інформаційна кампанія РФ", — резюмував експерт.
Дивіться відео — Інтерв'ю Максима Гардуса Главреду:
Скільки НПЗ Росії зупинили роботу після ударів БПЛА
Великі нафтопереробні заводи в центральних регіонах Росії почали скорочувати виробництво або повністю призупиняти роботу після серії атак безпілотників.
Як повідомляє Reuters, за останні два тижні під удари потрапили найважливіші об'єкти енергетичної інфраструктури РФ. У 2026 році інтенсивність атак помітно зросла, а кількість НПЗ, що стали цілями дронів, з початку року фактично подвоїлася.
У другій половині травня серйозні перебої в роботі торкнулися підприємств, які забезпечують як внутрішній ринок палива, так і значну частину російського експорту.
За даними джерел, Рязанський НПЗ повністю припинив роботу ще 15 травня, а Московський НПЗ зупинився 17 травня. Ярославський завод "Ярославнефтеоргсинтез", як стверджується, зараз функціонує лише приблизно на 25% потужності.
Один з найбільших російських НПЗ — "Киришинефтеоргсинтез" з продуктивністю близько 20 млн тонн на рік — не працює з 5 травня. Також під удари потрапив "Нижегороднефтеоргсинтез" потужністю 17 млн тонн, однак його поточний стан офіційно не розкривається.
Загальна потужність підприємств, які повністю або частково припинили роботу, перевищує 83 млн тонн на рік. Це приблизно чверть усіх нафтопереробних потужностей Росії.
За оцінками Reuters, у період з січня по травень близько 11% потужностей первинної переробки нафти в РФ простоювали саме через атаки безпілотників.
Ці підприємства забезпечували понад 30% виробництва бензину і близько чверті дизельного палива в країні.
При цьому частина інших заводів, які могли б компенсувати дефіцит, також працюють з обмеженнями або тимчасово зупинені після аналогічних атак.
Атаки на російські НПЗ — останні новини
Як писав Главред, 21 травня в Сизрані Самарської області РФ прогриміли вибухи. Після атаки дронів спалахнула пожежа. Місцеві жителі повідомляють, що горить одна з установок переробки нафти на Сизранському НПЗ.
В ніч на 20 травня в районі Кстово Нижньогородської області уражено нафтопереробний завод "Лукойл-Нижегородоргсинтез". За даними Генштабу, пошкоджено установку первинної переробки нафти АВТ-6, після чого виникла пожежа.
5 травня в промзоні в Кірішах Ленінградської області в результаті атаки спалахнула пожежа. Там знаходиться один з найбільших у РФ НПЗ.
30 квітня СБУ завдала удару по російському НПЗ "Лукойл-Пермнафтооргсинтез" у Пермі. Об'єкт розташований на відстані понад 1500 км від кордону України.
У ніч на 26 квітня в російському Ярославлі прогриміла серія вибухів, після яких над містом піднявся стовп вогню — загорівся місцевий нафтопереробний завод, один з найбільших у північній частині РФ.
Пожежа виникла в порту Усть-Луга Ленінградської області в результаті удару безпілотників у ніч на 29 березня.
Інші новини:
- Потужні удари ЗСУ: у вогні НПЗ, авіація та стратегічні склади РФ
- Туапсинський НПЗ у вогні: Reuters про потужні удари дронів, які зупинили завод
- Дрони атакували Ярославль: горить найбільший НПЗ на півночі Росії
Про персону: Максим Гардус
Максим Гардус - український аналітик та експерт з енергетичної політики та санкцій. Спеціалізується на питаннях нафтового ринку, міжнародних енергетичних відносин і впливу санкцій на російську економіку. Працює експертом аналітичного центру Razom We Stand, який просуває ідею глобальної відмови від російських енергоносіїв і зміцнення енергетичної стійкості демократичних країн.
Має значний досвід у сфері стратегічних комунікацій та медіа, регулярно коментує енергетичні теми для українських та міжнародних ЗМІ. Відомий як фахівець, здатний доступно пояснювати складні енергетичні та економічні процеси, роблячи акцент на питаннях енергетичної безпеки.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
