
Про що йдеться у матеріалі:
- Судна "тіньового флоту" РФ залучаються до диверсійних дій проти країни Європи
- Ворожий "тіньовий флот" змінює маршрути доставки, що підвищує вартість логістики
Росія змушена шукати альтернативні логістичні рішення для експорту енергоносіїв "тіньовим флотом", поступово змінюючи маршрути та підвищуючи вартість власних схем. Про це в інтерв'ю Главреду розповів керівник програм з безпеки Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Павло Лакійчук.
За оцінкою Лакійчука, важливу роль відіграють і балтійські порти — Усть-Луга та Санкт-Петербург, де російська сторона вважає свої танкери відносно захищеними. Судна так званого "тіньового флоту" там почуваються доволі впевнено і навіть залучаються до диверсійних дій на території європейських держав.
Експерт зазначає, що саме тому значна частина "тіньового флоту" нині переорієнтовується на балтійський напрямок. Водночас така схема працює лише у зв’язці з американськими санкціями проти "Лукойлу" та "Роснефти". Аналіз маршрутів цих танкерів показує, що тривалість їхніх рейсів суттєво зростає — подекуди до місяця і більше, зокрема через перевантаження вантажів у відкритому океані.
"Все це ускладнює логістику і підвищує витрати на такі операції. Вони поступово стають нерентабельними. А рентабельність - ключовий фактор: поки заробітки перевищують ризики, учасники схем працюють. Але чим менше вони зможуть заробити і чим більшими ставатимуть ризики, тим меншими будуть і їхні можливості", - резюмує він.

Чим небезпечний російський "тіньовий флот" - думка експерта
Як писав Главред, аналітик з енергетичної політики центру Razom We Stand Максим Гардус звернув увагу, що серйозною проблемою залишається так званий "тіньовий флот". Хоча дев’ятнадцятий пакет санкцій передбачає посилення контролю над ним, ці судна досі становлять приблизно половину флоту, задіяного в постачанні нафти.
Він наголосив на необхідності й надалі перекривати ці канали, зокрема у напрямку Індії, куди "тіньовий флот" безперешкодно доставляє російську нафту. За його словами, якби такої можливості не було, Індія мала б додатковий стимул відмовитися від російських енергоносіїв, адже трубопровідного сполучення між Росією та Індією не існує.
"Ще багато чого можна зробити в юридичній і дипломатичній площині - наприклад, обмежити прохід Босфорською протокою. Крім того, шлях із Балтійського моря до світового океану пролягає територіальними водами Данії, члена ЄС і НАТО, і досі не знайдено юридичної формули, яка б дозволяла затримувати відповідні танкери. Таким чином, щоб зменшити доходи Росії на мільярди і, відповідно, її витрати на ВПК, ще має бути велика робота", - резюмує він.
Російський "тіньовий флот" - останні новини за темою
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, у найближчій перспективі удари ЗСУ по російському "тіньовому флоту" можуть стати інтенсивнішими, оскільки українська сторона вже має для цього необхідні інструменти. Таку оцінку озвучив керівник програм з безпеки Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Павло Лакійчук.
Адміністрація Дональда Трампа фактично дала зелене світло Україні на атаки по російських суднах так званого "тіньового флоту". Як зазначають американські та українські посадовці, на яких посилається The Atlantic, нова республіканська команда зайняла значно жорсткішу позицію, ніж адміністрація Джо Байдена, яка остерігалася ескалації та виступала проти ударів по російських кораблях у відкритому морі. Про це повідомляє Deutsche Welle.
29 листопада в Чорному морі морські дрони СБУ Sea Baby уразили два підсанкційні нафтотанкери — Kairos та Virat, що входять до російського "тіньового флоту". Операцію було проведено спільно 13-м Головним управлінням військової контррозвідки СБУ та Військово-морськими силами України.
Інші новини:
- В Кремлі зробили заяву про компроміс в питанні закінчення війни - про що йдеться
- Крим стане непридатним для військових РФ: експерт розкрив слабкі місця окупантів
- Жителів однієї області чекають затяжні відключення світла: названо тривалість
Про персону: Павло Лакійчук
Павло Лакійчук - військовий моряк у відставці. У період з 2013 до окупації Криму агресором Росією - керівник інформаційних проєктів аналітичного центру "Номос" у Севастополі. Був заступником головного редактора журналу "Чорноморська безпека".
Асоційований експерт Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" у 2015-2016 роках.
Член координаційної ради Громадянської ліги "Україна-НАТО".
Керівник програм з безпеки Центру глобалістики "Стратегія ХХІ".
Сфера дослідницьких інтересів: національна безпека держави, міжнародне і морське право, євроатлантичне співробітництво та історія військово-морського мистецтва, зазначено на сайті Центру глобалістики "Стратегія ХХІ".
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред