Як українці освітлювали домівки до електрики: від скіпки до гасової лампи

Про що ви дізнаєтесь:

• Чим користувалися наші предки для освітлення домівки
• Який спосіб освітлення найкращий

Сьогодні, коли світло вмикається простим натисканням вимикача, важко уявити, що повна електрифікація України завершилася лише кілька десятиліть тому. Сучасні виклики, пов’язані зі знищенням енергосистеми, змусили багатьох українців знову звернутися до забутих способів освітлення. Чим же користувалися наші предки, аби розігнати темряву у власних оселях, розповість Главред.

Свічка: світло, яке було розкішшю

Як розповідають на каналі "Іронічний історик", упродовж століть головним джерелом світла залишалася воскова свічка. Віск був одним із ключових товарів Київської Русі: його збирали в бортях — вуликах, розташованих у дуплах дерев. Ця сировина вважалася надзвичайно цінною.

Свічка мала глибоке ритуальне значення і супроводжувала людину протягом усього життя — від хрещення й вінчання до поховання. Водночас віск був неймовірно дорогим. У XVIII столітті вартість невеликої кількості воску могла перевищувати заробіток найманого працівника за півтора року, тож воскові свічки були доступні лише дуже заможним людям.

Лоєві свічки: доступно, але небезпечно

Для більшості селян альтернативою ставали лоєві свічки, виготовлені з перетопленого тваринного жиру. Вони були значно дешевшими, але поступалися якістю: швидко згорали, сильно коптили й мали різкий неприємний запах.

Через високу пожежну небезпеку, особливо в дерев’яних хатах, почали з’являтися свічники з металу, дерева або кераміки, а також спеціальні футляри — ліхтарі, призначені для безпечного перенесення вогню.

Рекомендуємо:

Що ставити на Різдво — дідух чи ялинку: що насправді є українським символом

Світло XIX століття: стеарин і парафін

Ситуація кардинально змінилася у XIX столітті з появою нових матеріалів — стеарину та парафіну. Вони зробили свічки значно дешевшими, якіснішими та майже без запаху.

Винайдення верстата для відливання свічок ще більше здешевило виробництво, перетворивши відносно якісне освітлення на буденність навіть у сільських хатах.

Скіпка: найдешевший спосіб освітлення

Попри появу дешевших свічок, найдоступнішим засобом освітлення для селян залишалася скіпка — тонка трісочка сухого дерева. Її закріплювали на спеціальній підставці, яку називали світочем. На Поліссі скіпками користувалися ще відносно недавно — лише століття тому.

Скіпка була майже безкоштовною, проте мала суттєві недоліки: вона швидко згорала, виділяла багато диму й кіптяви та потребувала постійної заміни.

Відео про те, чим освітлювали свої оселі наші предки, можна переглянути тут:

Каганець: світло олії та віри

Ще одним давнім джерелом світла був каганець, або олійна лампа. Ним користувалися давньогрецькі колоністи у Причорномор’ї понад 2500 років тому, а також мешканці Києва вже у XII столітті.

Каганець являв собою невелику глиняну або металеву посудину, наповнену олією, у яку вкладали ґніт. Хоча його світло було тьмяним і слабким, каганець супроводжував людей століттями завдяки своїй простоті та дешевизні. У християнській традиції він також набув символічного значення, асоціюючись із вірою та духовним світлом.

Гасова лампа: крок до електрики

Справжнім технологічним проривом, що передував електрифікації, стало винайдення гасової лампи у Львові в 1853 році. Двоє львівських аптекарів — Ігнатій Лукасевич і Ян Зех — удосконалили олійну лампу, замінивши пальне на гас.

Того ж року у Львові провели першу нічну хірургічну операцію при світлі гасової лампи. Гасівниця мала все, чого бракувало попереднім способам освітлення: окремий резервуар для пального, міцне скло, здатне витримувати високу температуру, а також можливість регулювати полум’я.

Попри те, що пізніше цю модифікацію лампи популяризували як "американську" або "віденську", вона швидко завоювала популярність і міцно вкорінилася в побуті українців, ставши символом технологічного прогресу. Гасова лампа довгий час конкурувала з електрикою і залишалася в ужитку аж до недавнього минулого.

Світло як частина культури

Кожне джерело вогню — від скіпки до гасівниці — було чимось значно більшим, ніж просто засобом освітлення. Свічка виконувала ритуальну функцію, каганець символізував віру, а гасова лампа уособлювала технічний прорив.

Сучасне покоління користується результатами багатовікової боротьби людства з темрявою, часто навіть не замислюючись, яким довгим і складним був цей шлях.

Вас може зацікавити:

• Маленька банка, велика політика: секрет популярності "Зірочки"
• Забута катастрофа Кремля: Сагайдачний – геній, який вперше зробив Москву вразливою
• "Люди в розпачі плачуть": як Володимир Великий насправді хрестив Київ

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред