Що ставити на Різдво — дідух чи ялинку: що насправді є українським символом

Про що ви дізнаєтесь:

• Звідки взялася ялинка
• Що краще ставити на Різдво: ялинку чи дідух

У сучасній Україні різдвяні свята, окрім традиційного святкового настрою, часто супроводжуються гострими дискусіями про національну ідентичність та культурні символи. Головним полем баталій стає питання: що має стояти у хаті на Різдво — одвічний український дідух чи звична для багатьох, але "ідеологічно скомпрометована" ялинка?

Главред допоможе розібратися у походженні обох символів, розвіяти міфи про їхню "правильність" та пояснить, чому у сучасному українському суспільстві ці атрибути можуть цілком мирно співіснувати.

Звідки взялася ялинка: європейське коріння та імперський шлях

Як розповідають на каналі "Іронічний історик", традиція встановлення ялинки на зимові свята — не винахід більшовиків, як часто вважається, але й не споконвічно українська традиція. Вона сформувалася в ранньомодерний період і походить із німецьких земель.

На територію Австро-Угорської імперії її принесли протестанти, а до Російської імперії — указ Петра I, який намагався впровадити європейські звичаї у святкування Нового року. Втім, в Україні того часу ця традиція не прижилася і після смерті царя швидко була забута.

Від панських салонів до селянських хат

Справжня експансія ялинки розпочалася значно пізніше — вона поширювалася від еліти до бідніших верств населення. Спочатку ялинка завоювала міський простір, а вже згодом почала проникати й у село.

Українські письменники кінця XIX — початку XX століття у своїх творах фіксували: встановлення ялинки було привабливим передусім для заможних родин. Проте з часом вона перестала бути виключно "панським" атрибутом. Етнографічні записи того періоду влучно підсумовують цю різницю: "пани ставлять смерічку, а русин — сніп — дідух".

Рекомендуємо:

На місці якого міста України знаходилась легендарна Троя - історик розкрив секрет

Радянський перелом: як ялинка втратила Різдво

Ключовий злам у сприйнятті ялинки відбувся в Радянському Союзі. Спочатку її заборонили як "буржуазний пережиток" і релігійний символ. Однак згодом радянська влада вирішила не викорінювати традицію повністю, а переформатувати її.

Ялинку "реабілітували", але змінили її зміст: вона стала не різдвяною, а новорічною, повністю втративши релігійний контекст. Саме з того часу ялинка в масовій свідомості закріпилася передусім як символ Нового року.

Відео про те, що краще поставити на Різдво, можна переглянути тут:

Дідух: архаїчний код української культури

На противагу ялинці, дідух є значно давнішим і сакральнішим для української культури символом. Його фіксують етнографічні розвідки вже з середини XIX століття, а більшість дослідників вважають дідух елементом дохристиянської традиції.

Оскільки прадавнє населення України було переважно аграрним, дідух — сніп збіжжя, який ставили на покуті, — є символом, що сягає глибин низової народної культури та тісно пов’язаний із річним хліборобським циклом.

Магія врожаю та культ предків

Головне призначення дідуха і пов’язаних із ним ритуалів — аграрна магія: задобрити духів предків та забезпечити добрий урожай у наступному році. Дідух уособлював ситість, достаток, безперервність роду й пам’ять про померлих.

Він був не просто прикрасою, а сакральним об’єктом, через який родина вступала у символічний діалог із минулими поколіннями.

Яким дідух був насправді

Варто пам’ятати, що історично дідух не мав того декоративного, складно сплетеного вигляду, який часто пропонують нині на ярмарках. Його заносили до хати на Святвечір, ставили на покуті, а виносили після завершення всього циклу зимових свят.

Після цього дідуха вимолочували: зерно використовували для годування курей або для сівби, а солому спалювали. Таким чином символічний жест завершувався практичною дією, що знову повертала дідух у коло господарського життя.

Дідух і ялинка: конфлікт чи співіснування

У ширшому сенсі дідух — це традиція домодерного аграрного суспільства, тоді як ялинка є символом модерного міського способу життя. Вибір між ними — насамперед особисте рішення, а не політична декларація.

Хоча прагнення багатьох українців відмовитися від усього, що нагадує про радянське минуле, цілком зрозуміле, історія показує: і дідух, і ялинка мають право бути атрибутами українських зимових свят. Разом вони можуть поєднувати шану до глибокого минулого з реаліями сучасного життя.

Вас може зацікавити:

• Маленька банка, велика політика: секрет популярності "Зірочки"
• Забута катастрофа Кремля: Сагайдачний – геній, який вперше зробив Москву вразливою
• Золото й тисячі монет: діти в Україні випадково знайшли справжні козацькі скарби

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред