Російський корабель "Матрос Позиніч", яким незаконно вивезли з України тисячі тонн зерна, вже помітили у сирійському порту Латакії. Відповідні фото із супутника зробила американська компанія Maxar Technologies, повідомляє CNN.
За даними видання, на корабель було завантажено майже 30 тис. тонн української пшениці. 27 квітня корабель став на якір біля Криму та вимкнув транспондер (приймально-передавальний пристрій), а вже наступного дня його помітили біля Севастополя.
Згодом корабель пройшов протокою Босфор и доплив до єгипетського порту Олександрія. Однак відправку відхилили, адже Україна попередила Єгипет про викрадення зерна.
Тоді зерно спробували доставити до Бейрута (столиці Лівану), однак там росіяни теж отримали відмову.
5 травня корабель знову вимкнув транспондер і попрямував до Сирії.
Існує думка про те, що українське зерно можуть перевантажити у Латакії на інше судно, щоб замаскувати походження пшениці.
За даними видання, "Матрос Позиніч" зареєстрований на компанію Crane Marine Contractor. Сама ж компанія базується в російській Астрахані та не перебуває під міжнародними санкціями.
читайте такожОкупанти РФ втратили ще один корабель у Чорному морі - джерело в ГУРРФ викрадає українське зерно
Нагадаємо, що в Херсонській області окупанти спустошили один з елеваторів, вкрали звідти все зерно, і вивезли його через захоплений Крим на територію Російської держави. Практично на всіх окупованих територіях фіксуються грабежі фермерів.
Раніше росіяни вкрали з Бердянського морського порту 5 українських кораблів із зерном. На цих кораблях було кілька десятків тонн зерна. Існують побоювання, що вони "пішли" в напрямку РФ.
Крім того, окупанти роблять все, аби зірвати посівну кампанію. Військові РФ танками та важким озброєнням руйнують зерносховища, чавлять зерно і змішують його з землею.
Інші новини:
- Війська РФ почали мінувати українські землі протипіхотними мінами
- У танка знесло вежу: росіяни поплатилися життям за подавлену пшеницю
- Тікали так, що кинули "трофей": бійці ЗСУ знайшли в окопах росіян вкрадену пральну машинку
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред