Влада розглядає плани щодо реформи середньої освіти, але наразі всі вони далекі від реалізації через карантин і зміни керівництва Міносвіти. При цьому ніхто не збирається скорочувати кількість шкіл.
Про це заявила секретарка Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, народна депутатка Наталія Піпа в коментарі Главреду у відповідь на публікації про те, що вже в цьому році учні 10-11 класів змушені будуть вступати до училищ або ліцеїв, тоді як тільки чверть шкіл нібито зможуть приймати на навчання старшокласників.
"Дійсно існують перспективні покрокові плани розвитку мереж закладів середньої освіти, тобто, розподіл міських шкіл на початкові, середні та ліцеї. Але, зважаючи на карантин і зміни керівництва Міністерства освіти, всі терміни по їх впровадженню зсуваються на невизначений термін, оскільки вони ще навіть не затверджені. За фактом тільки Київ до цього наблизився та й те, частково", - сказала парламентарка.
За її словами, реформа передбачає, що діти спочатку ходять у школи, які розташовані якомога ближче до їхнього будинку. Після закінчення середньої школи вони вибирають спеціалізацію і в рамках правил вступають до ліцею, який повинен знаходитися неподалік від їх місця проживання.читайте такожНа учнів чекає "сюрприз": в Україні зникне старша школа
"У початковій і середній школі діти, згідно з реформою освіти, ходять до найближчої школу до їх будинку. Відповідно, після закінчення середньої школи, вони, вибравши профіль, йдуть у найближчий до будинку ліцей, у який ще потрібно буде вступити, здавши ДПА у формі ЗНО", - розповіла депутатка.
Як зазначила політик, згідно з планами, реформа передбачала вступ з середніх шкіл до ліцеїв, які повинні були бути розділені на дві групи – академічні (для тих, хто хоче вступити до університету) і профільні, де вже можна отримати кваліфікацію. При цьому скорочувати кількість шкіл ніхто не має наміру.
"Академічні ліцеї призначені для тих, хто планує вступати до ВНЗ. Тут учні в 10 класі зможуть вибирати собі профіль - гуманітарний, математичний, художній, спортивний і т.д. і, або вчитися за цим профілем до 12 класу в рамках НУШ (Нової української школи), або ж, за бажанням, змінити профіль знову після 10-го класу. Тобто, в старшій школі можна буде спробувати два профілі - в цьому і є суть реформи. У профільні ліцеї будуть переформатувати вже існуючі училища, тому що в Україні їх немає в достатній кількості. Жодного скорочення кількості шкіл мови не передбачається", - уточнила Піпа.читайте такожБез чіпсів і сосисок: з січня в школах вводять нові заборони
Також вона нагадала, що в Україні з радянських часів існують санаторні школи, де навчаються діти з серйозними захворюваннями. На території країни 66 таких навчальних закладів, які влада планувала перепрофілювати в ліцеї з 2023 року.
"Але і зараз глава МОН, Сергій Шкарлет, буксує цю реформу, відповідно, терміни можуть зрушити і на більш пізній термін. Наразі деякі школи вже називаються ліцеями, але вони не повністю відповідають назві, адже ліцей передбачає гарантоване розміщення у разі, якщо старшокласник живе від навчального закладу на відстані більш ніж в 30 км", - підкреслила Наталія Піпа.
Середня освіта в Україні
Раніше з'явилася інформація про те, що в Україні з 2021 року більшість шкіл можуть втратити право приймати на навчання учнів 10-11 класів, яким після 9 класу потрібно буде вступати до профтехучилищ або ліцеїв. Причому з нині працюючих шкіл тільки чверть закладів зможе приймати учнів старших класів на навчання.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
