1984 рік. США. Розквіт "рейганоміки", каналу MTV і безглуздих зачісок. На піку популярності і баскетбол - за зірками NBA типу Меджика Джонсона або Ларрі Берда. А в цей час по студентських матчах нишпорить Сонні Вакаро - співробітник баскетбольного відділу компанії Nike. Він намагається захомутати перспективних гравців, щоб ті під час ігор носили тільки "найківські" кросівки. Справи йдуть не дуже - на ринку баскетбольного взуття панують "Конверс" і "Адідас". Гендиректор Nike Філ Найт (Бен Аффлек) вже подумує про закриття баскетбольного відділу, як раптом Ваккаро пропонує дуже ризикований план - домогтися того, щоб молода зірка Майкл Джордан перестав мріяти про Адідаса і підписав контракт саме на "найківські" кросівки.
Навряд чи за останні 25 років знайдеться в Голлівуді інший такий дружній і творчий дует за типом дуету Бена Аффлека і Метта Деймона. У них за цей час було все - маленькі незалежні фільми, гучні блокбастери, франшизи (Аффлек ще за "операцію "Арго"" має), але вони як і раніше намагаються працювати разом. Новий поштовх їх співпраця отримала після недавньої "останньої дуелі" Рідлі Скотта (до нього вони написали сценарій і зіграли в ньому). Тепер же нерозлучні друзі заснували нову компанію і зайнялися виробництвом своїх фільмів. Першим став якраз"Ейр". Обидва писали сценарій разом з дебютантом Алексом Конвері, Деймон зіграв головну роль, а Аффлек - другорядну і поставив фільм.
Тут треба відзначити, що ось таке кіно в жанрі "історія успіху" - жанр в Голлівуді не новий і вельми Високоповажний. Хоча і не такий простий, як здається - адже досить складно розповідати на екрані реальну історію, з урахуванням, що у будь-якого глядача зараз смартфон під рукою і він легко може перевірити будь-які недоліки і помилки (та й хоч заздалегідь знає, чим історія закінчилася). Але тут відразу скажемо - Аффлек і Деймон спрацювали добре. Дивитися фільм цікаво навіть людям, які в принципі не розуміють, що таке кросівки Nile AirJordan, а самого Майкла Джордана бачили хіба що в дитинстві в безглуздому мультику "космічний джем". Дуже добре підібраний другий ряд акторів. І Джейсон Бейтман в ролі маркетолога, і оскароносна Віола Девіс в ролі матері Джордана, і Кріс Мессіна в ролі слизького агента Джордана дуже хороші. А любителі комедій рубежу дев'яностих / нульових напевно будуть раді побачити кривляння Кріса Такера або гарненьку фізіономію Марлона Уейанса.
Фільм взагалі в кращі свої моменти нагадує швидше телеспектакль, в якому виконує соло герой Деймона (думається, "оскарівська номінація" для нього не за горами). Аффлек впевнено ставить фільм, ретельно дозуючи свої появи на екрані - навіть фірмову усмішку дозволив собі тільки раз. Ну і не можна не відзначити, з якою витонченістю автори фільму обійшлися без фігури, власне, Майкла Джордана - вистачило і його рідних з близькими.
Підсумовуючи - фільм рекомендується любителям жанру "історія успіху", фанатам кросівок та й просто любителям хорошого дорослого кіно типу" Гленгаррі Глен Росс "або"людина, яка змінила все".
Вас може зацікавити таке:
- "Тихо грає на сопілці, під яку кружля Земля": рецензія на мультфільм "Мавка: Лісова пісня"
- "Вирізати все населення - тупе покоління": рецензія на фільм "Крик 6"
- Біллі і легенди з міфами Стародавньої Греції: рецензія на фільм "Шазам! Лють Богів"
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
