23 квітня Сенат США почне розгляд законопроєкту про виділення пакету військової допомоги для України на понад 60 мільярдів доларів, який напередодні, після півроку жвавих дискусій між республіканцями та демократів, ухвалила Палата представників.
В інтервʼю Главреду експерт Центру оборонних стратегій Олександр Хара розповів, що може включати в себе пакет допомоги від США та чи може він стати фінальним, як наявність нової зброї вплине на ситуацію на фронті, та чому США можуть законсервувати частину пакету допомоги до кінця року.
Чому зараз, після півроку очікування, американці вирішили передати Україні допомогу – що змінилося?
Для адміністрації Байдена виділення допомоги було принциповим моментом, як і виконання зобов'язань, яке вони на себе взяли. Республіканці це, очевидно, зрозуміли і спробували використати цю ситуацію, щоб протиснути зміни до міграційного законодавства і посилення кордону. Власне, тому з кінця минулого року була створена двопартійна група, яка напрацювала компромісний законопроєкт. Але Трамп вирішив, що краще притримати гостроту цієї теми (оскільки вона турбує велику кількість американців), щоб на виборах гратися цим і звинувачувати Байдена у неспроможності захистити південний кордон США. Тобто це було виключно політиканством, і ми стали заручниками цієї історії.
Потім у США розділили питання кордону і допомоги Україні, Ізраїлю, Тайваню, і ми бачили, як Трамп фактично мовчки спостерігав за тим, як його люди блокували проєкт у Палаті представників. Трамп змінив свою думку, тому що зрозумів, що не хоче, щоб те, що сталося в Україні з жовтня (за оцінками аналітичних західних центрів ми втратили понад 500 квадратних метрів територій, а також кепська ситуація на фронті, який хоч і не обвалився, але ми зазнаємо втрат), в тому числі і будь-яку серйозну поразку в Україні повісили на нього. Мовляв, він блокував цю допомогу. Тобто зміна його позиції сталася через те, щоб не поставити себе під удар легітимної критики з боку демократів.
Питання не в тому, що Трамп змінив свою позицію і хоче, щоб Україна перемогла – він хоче стати президентом і використовує будь-яку можливість, навіть ціною життів українців і втратою Україною певних територій.
Вже офіційно у США говорили про те, що їхня військова допомога може надійти до України за лічені дні. Чи є ще якісь перепони, які можуть затримати її отримання на даному етапі, а також яку саме допомогу ми можемо побачити в Україні найближчим часом?
Я думаю, що голосування в Сенаті США відбудеться без проблем. Так вийшло, що в Сенаті є демократична більшість, та й відвертих прихильників Путіна там не так багато. Головний удар фактично був у Палаті представників, коли найближче оточення Трампа (Марджорі Тейлор Грін, Метт Гетц) намагалося якщо не зупинити процес ухвалення цього законопроєкту, то хоча б включити до нього безглузді вимоги, які були надані російською пропагандою чи спецслужбами РФ.
У Сенаті такого вже не буде, але певно не обійдеться без драматичних виступів опонентів демократів, після чого буквально цього тижня президент США може підписати цей закон. І тоді перша допомога Україні може бути надана буквально за кілька днів, оскільки вона вже розміщена на території країн-членів НАТО, зокрема у Польщі та Німеччини. Тому питання лише у логістиці.
Що стосується змісту цієї допомоги, то, скоріше за все, це передусім будуть боєприпаси, бо нам зараз їх найбільше бракує. Можливо, і ATACMS дадуть, але, напевно, не ті, які хочуть конгресмени, оскільки у законопроєкті йдеться про оперативно-тактичні ракети. Невідомо, чи зміниться позиція Білого дому, але ті версії, які нам вже надавали, точно можуть дати, щоб змінити ситуацію на полі бою.
Про якісь великі пакети допомоги поки що не йдеться – їх ми можемо отримати після того, як можна буде спланувати воєнні дії. Бо наші військові не могли цього зробити, тому що частина боєприпасів, озброєння і техніки, яку надавали американці, велика і вагома. Американці виробляють дуже багато зброї, боєприпасів, до того ж у них є зброя на складах. І без розуміння, що ця зброя може потрапляти до наших військових, ми не могли спланувати наші наступні дії. Після того, як розблокували цей пакет допомоги, цю проблему вирішать.
Частину цієї допомоги, ймовірно, буде законсервовано до кінця року, бо ми не знаємо, що буде, якщо Трамп прийде до влади, адже він може повністю припинити постачання допомоги Україні. Тому цілком можливо, що частину цих ресурсів зарезервують на кінець року, аби забезпечити планомірне і плавне постачання всього, що потрібно.
Наскільки з розблокуванням допомоги у Штатах пов'язана передача нам систем "Patriot" та літаків F-16?
Прямого звʼязку тут немає. Ще восени 2022 року два українських пілоти тестувалися в Сполучених Штатах, після чого американські військові дійшли висновку, що потрібно 5-6 місяців, аби підготовлений український пілот оволодів F-16. Але тоді не було ухвалено політичного рішення про передачу літаків Україні Сполученими Штатами чи їхніми союзниками. Проблема полягала у тому, що США боялися ескалації з боку Російської Федерації, а потім ми разом з союзниками подолали спротив адміністрації Байдена, через що, зрештою, отримали "зелене світло". Будемо сподіватися, що розуміючи ситуацію на фронті, адміністрація Білого дому змінить свою стратегію по Україні і окремі "червоні лінії", які були в їхніх головах, будуть перейдені.
А як ви гадаєте, як скоро F-16 можуть опинитися в Україні?
Тут питання більше не у тому, коли наші пілоти будуть готові, а техніки будуть здатні обслуговувати літаки, це питання політичного рішення у Вашингтоні. Сподіваюся, що влітку вони в нас будуть, і ми зможемо планувати військові операції за їхньої участі, щоб виправити стратегічні прорахунки адміністрації Байдена, яка давала нам дуже багато чого і заохочувала інших партнерів, але не дала нам важливого елементу для минулорічної контрнаступальної операції.
Тому тут питання полягає не в готовності цих літаків – я впевнений, що наші партнери, особливо країни Північної Європи, передадуть боєздатні літаки. Адже наявність в України F-16 означатиме здатність завдавати ударів по цілях у повітряному просторі РФ – по літаках та ракетах. Поки що для американців це було неприпустимим через обмеження на використання західної зброї по російській території. Зараз, схоже, вони зробили ще один напівкрок назустріч Україні та до правильної стратегії у війні. Україна не може виграти цю війну, воюючи виключно на власній території. Тому сподіваюсь, що з передачею нам F-16 відбудеться зміна стратегічних розрахунків американців щодо того, яким чином має продовжуватися ця війна.
Коли ви говорили про Трампа, то сказали, що він може припинити допомогу Україні, якщо знову стане президентом. Була заява голови європейського комітету у Бундестазі Антона Хофрайтера, який вважає, що проголосований Палатою представників США пакет може бути останнім або перед тривалою перервою, або взагалі фінальним з боку Штатів. Як ви гадаєте, чи може цей пакет фактично стати фінальним від США, після чого нам здебільшого буде допомагати Європа?
Така вірогідність існує. Ми не можемо передбачити дії Трампа, бо він сам вважає, що його непередбачуваність є його найбільшим козирем. Наприклад, Трамп зустрічався з міністром закордонних справ Великої Британії, після чого офіс Трампа оприлюднив інформацію про те, що вони обговорили питання того, яким чином "припинити вбивства в Україні" (а це не те саме, що підтримувати Україну чи її перемогу над Росією).
Ми маємо готуватися до того, що Трамп, щойно прийде в офіс у січні наступного року, може зупинити передачу допомоги, щоб Україна "знайшла компроміси" з РФ. Але цього, ймовірно, не станеться, адже тоді це буде політичним вбивством Зеленського, та й українське суспільство не готове на визнання нових "територіальних реалій", як Росія називає незаконну окупацію українських територій. Після того, Трамп, можливо, навпаки, вирішить ще більше допомагати Україні. Адже якщо він побачить, що допомога Україні є популярною як в Америці, так і серед союзників, він може продовжити підтримку України. І наше завдання – довести, що альтернатив допомозі Україні немає. І якщо наприклад, за Трампа ми отримаємо більше допомоги і завершимо цю війну на умовах України, Трамп може увійти в історію як людина, яка перемогла ядерну державу-найбільшу загрозу національній безпеці США. Тим паче, що Росія де-факто є союзником Китаю, Північної Кореї та Ірану. І звичайно, більш логічно українськими руками прибрати російську загрозу, і тоді буде легше впоратися з Китаєм та іншими.
Чи здатна допомога США вирівняти ситуацію на фронті?
Вона стане у нагоді, щоб зупинити просування росіян та урівноважити сили. Чи дасть вона нам щось більше, залежить від планів ЗСУ і того, наскільки американці та європейці будуть здатні забезпечити нас усім необхідним вчасно. Бо проблема контрнаступу минулого року полягала в тому, що нам не все дали – не було повітряного компоненту, допомогу надавали не ритмічно, як це було потрібно, аби можна було застосовувати те, що отримали, одразу. Також було багато інших проблем, таких як технічна несправність чи відсутність комплектуючих. Якщо ці прорахунки будуть усунені, то, звичайно, наші військові можуть показати набагато кращий результат, ніж у 2023 році.
Адже питання не в здатності українців упоратися з цією технікою, а в її кількості, а також логістичних та технічних моментах. Росія за цей час наклепала і танків, і артилерії, і КАБів, якими зараз стирає Харків, тому ми маємо отримати технологічні відповіді на ці загрози.
Росіяни тиснуть там, де бачать для цього можливості. Їхнім пріоритетом є схід України. Зрозуміло, що їм хотілося б нових перемог і взяти ще якесь місто після Бахмута. Адже брати одне місто на рік – не дуже по-російськи і не личить "другій армії світу".
Хто такий Олександр Хара
Олександр Хара – експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО "Інститут стратегічних чорноморських досліджень".
Закінчив Донецьку державну академію (університет) управління (1998 р.), Дипломатичну академію при Міністерстві закордонних справ України (2000 р.), Королівський коледж оборонних досліджень, м. Лондон (2010 р.).
Магістр зовнішньої політики.
Обіймав низку посад в центральному апараті Міністерства закордонних справ України, зокрема у IV Територіальному та ІІ Територіальному департаментах (2000-2002, 2005-2006 рр.), а також в посольстві України в Канаді (2002-2005 рр.).
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред