Наші бабусі мали свій Tiffany: що означали прикраси українських жінок

Про що ви дізнаєтесь:

• Які прикраси носили наші бабусі
• Що означали старовинні прикраси

За часів своєї юності наші бабусі не мали такої кількості ювелірних магазинів та модних бутіків, як сьогодні. Проте це зовсім не означало, що вони виглядали менш вишукано чи ошатно. Молоді українки завжди знали, як підкреслити свою вроду, жіночність та статус за допомогою прикрас, зроблених власноруч. Це були не просто аксесуари, а потужні обереги, насичені глибоким символізмом. Главред розповість більш детально.

Намисто — родовий оберіг і символ достатку

Історія жіночих прикрас починалася з намиста. Його вважали не просто елементом вбрання, а родовим оберегом, символом добробуту та честі родини. Найбільше цінувалися червоні коралі: чим більше низок було на шиї у дівчини, тим заможнішою вона вважалася в очах громади.

Якщо справжні коралі були недоступними, їх замінювали іншими видами намиста — скляними, глиняними чи дерев’яними. Часто прикрашали такі прикраси хрестиками, медальйонами або монетами, посилюючи їхню захисну й естетичну функцію.

Гердан — прикраса з душею

Не менш важливу роль відігравав гердан — плетена або вишита стрічка з дрібного бісеру. Вона щільно прилягала до шиї або спадала на груди, утворюючи складний візерунок, що мав як естетичне, так і магічне значення.Гердан міг "розповісти" про свою власницю: звідки вона походить, з якого села, а подекуди навіть — про її внутрішній стан і настрій.

Рекомендуємо:

Навіщо наші бабусі вішали килими на стіни - розкрито темну сторону розкоші СРСР

Дукач — гордість української жінки

Справжньою гордістю кожної українки був дукач — велика металева підвіска, яку носили на свята, весілля та ярмарки. Найчастіше дукачі виготовляли зі срібла або позолоченої міді, а в центрі містили зображення святого. Така прикраса слугувала не лише оздобою, а й потужним духовним оберегом.

Відео про прикраси наших бабусь можна переглянути тут:

Інші прикраси з глибоким змістом

Сережки дарували дівчинці ще змалку — як оберіг від злих очей. На Полтавщині носили легкі кільця, а на Гуцульщині — масивні бронзові сережки з орнаментами та камінцями.

Скляні намистинки яскравих кольорів блищали, наче краплі роси на сонці, й гармонійно доповнювали вишиту сорочку та стрічки.

Вінки були не просто ознакою дівоцтва, а мовою символів. До них вплітали польові квіти, колоски й цілюще зілля, яке мало захисну силу. Кожна пелюстка неслa в собі частинку серця молодої українки.

Справжня краса — у душі

Нашим бабусям не потрібні були діаманти, бо їхня краса сяяла настільки яскраво, що будь-яке золото блякло поруч.Справжня прикраса жінки — це не лише коштовність і блиск, а душа, любов до рідної землі, пісні й традицій, які вона втілювала у своїх символічних оздобах.

Вас може зацікавити:

• Невідомий лайфхак СРСР: навіщо емальованому посуду робили чорний обідок
• Дешево і геніально: чому українці обрали солому, а не дерево
• Не слабка стать: як українки керували державою і воювали зі зброєю в руках

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред