Зустріч голови КНР Сі Цзіньпіна і глави країни-агресора РФ Володимира Путіна стала провалом для Москви. До поїздки китайського лідера в Росію були побоювання того, що Китай може посісти більш жорстку позицію в своїй підтримці Кремля, і вони не підтверджуються. Пекін, про дружбу з яким голосно говорять цими днями в Москві, рішуче не підтримав Росію у війні проти України і показав відсутність намірів протистояти Заходу. Риторика про так званий мирний план взагалі продемонструвала, що Китай або не здатний, або просто не збирається просувати свою "ініціативу". В її запуск навряд чи вірить і сам Путін, який фактично підкреслив, що Україні і Заходу такий "документ" не цікавий.
В інтерв'ю Главреду політичний і економічний експерт Тарас Загородній розповів, навіщо голова Китаю Сі Цзіньпін поїхав до Москви, назвав головні цілі політики Пекіна щодо Росії, пояснив, навіщо Україні потрібні перемовини з Китаєм і вказав на ультиматум Заходу, який поставили російським "елітам" через Путіна.
Глава Китаю Сі Цзіньпін вперше за 4 роки прибув до Росії на зустріч з Путіним. Умови візиту виявилися сприятливими для Пекіна – Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Путіна, а на війні в Україні всі очікують на контрнаступ ЗСУ. Путін на перемовинах виглядав пригнобленим. Як ви оцінюєте підсумки зустрічі? Які ключові висновки потрібно зробити Україні?
Китай намагається вичавити максимум з ситуації, що склалася. Пекін хоче отримати максимальні вигоди, пов'язані зі знижкою на газ. Можливо, Китай і Росія підпишуть якісь угоди, спрямовані на довгострокову оренду російських територій. Незважаючи на всі розмови, КНР наразі не демонструє намірів щодо анексії територій РФ. В принципі, Пекіну це особливо і не потрібно.
Китай сповідує тактику поступового проникнення на територію Росії і враховує великий гендерний дисбаланс в регіонах, які межують з ним. Там російські чоловіки вимирають, сидять у в'язниці і спиваються. Через це виник дисбаланс – жінок у цих регіонах більше, ніж чоловіків. У Китаю інша проблема – у них в результаті політики "одна сім'я - одна дитина", навпаки, дисбаланс у бік чоловіків. Причиною тому стала китайська політика, коли батьки намагалися, щоб народився хлопчик, а народження дівчинки вважалося і в їхньому традиційному суспільстві не престижним.
КНР проводить повзучу окупацію Росії. Китайці заводять до країни свій бізнес на місця і закріплюють своє екстериторіальне положення. Про це не говорять відкрито, але фактично так і є. Де-факто там мало не свої неформальні правоохоронні органи, суди та інші інститути. Наприклад, якщо подивитися російську статистику, можна з подивом виявити, що дуже мало китайців потрапляє до правоохоронних органів і судів, хоча їх там досить багато. Це не означає, що китайці настільки законослухняні громадяни, а вказує на вирішення питань іншим шляхом. Ситуація дуже неприємна для Росії. Китай отримує преференції, пов'язані з видобутком корисних копалин, особливо в Сибірському регіоні. От, яку політику проводить Китай.
Наразі невідомо, які документи Пекін і Москва підпишуть зараз. Не виключаю, що мова піде про купівлю акцій Газпрому. Китайці активно заходять до промислових сегментів РФ, які залишили європейські компанії. Вони замінюють їх у сферах постачань споживчих товарів.
Однак при цьому Китай побоюється постачати Росії товари подвійного призначення, оскільки продукція може потрапити під санкції США. Наскільки мені відомо, у них є проблеми з постачаннями високотехнологічного обладнання, оскільки там містяться і американські технології, на постачання яких Штати наклали обмеження.
Наразі Китай ставить перед собою за мету отримання передбачуваності на території Росії. Як би нам не здавалося, але ситуація, до якої потрапили Росія і Путін, не особливо влаштовує Китай. Тому що присутні свої ризики. Вони пов'язані з тим, що росіяни можуть піти на крайні кроки. Наприклад, передати ядерну зброю Ірану, що абсолютно нецікаво Китаю, оскільки інцидент може створити вибухонебезпечну точку на Близькому Сході. Війна або військовий конфлікт в цьому регіоні можуть привести до різкого стрибка цін на нафту, це абсолютно не потрібно Китаю. А от Росії подібні сценарії цікаві – їх врятує зростання цін на нафту до 200 доларів за барель. Тоді Росія отримає додаткові ресурси.
Після переобрання на третій термін лідер КНР Сі Цзіньпін серйозно пожвавився. Китайська політика стала досить агресивною, що стало великою проблемою Китаю, який потрапив у свій світоглядний курс. Пекін виявився в своєрідному цугцвангу, тому що всі 70 років вони говорили про те, що потрібно дотримуватися принципу непорушності кордонів, оскільки у них спочатку був Гонконг, а потім Тайвань, проблема якого залишається і зараз. В рамках цієї логіки вони повинні підтримувати Україну, тому що саме Україна є об'єктом агресії.
І тут Китай потрапляє до власної пастки, тому що зараз у них переважає світогляд не Ден Сяопіна, який закладав новий Китай, а Мао Цзедуна, що припускає нав'язування свого світогляду всьому світу. На останньому з'їзді Комуністичної партії заявили, що перейшли від малого процвітання до побудови спільноти людства єдиної долі. Відповідно до цієї позиції, китайська модель є правильною, а західна – неправильною. Відповідно, всі повинні підлаштовуватися під модель, яку Китай вважає істинною.
Традиційний снобізм Китаю, який вважає себе суперцивілізацією, накладається на цю політику. Всіх інших китайці вважають як мінімум варварами, а себе - центром всесвіту. Додається і реваншизм, який довгий час виховувався в Китаї. Реваншизм пов'язаний з ганебним, як вважають в КНР, XIX століттям, коли їхню територію розривали Британська, Французька і Російська імперії. Остання якраз тоді і забрала території Далекого Сходу, їх китайці вважають своїми землями. Всі ці прояви накладаються на політику Китаю.
Росії вдалося переконати Китай у тому, що війна проти України – не війна проти незалежної держави, а війна проти бунтівної провінції, яка відкололася. У цій ситуації Китай намагається і під санкції не потрапити, і отримати від Росії все, що потрібно. Тому Пекін проводить досить необережні візити до Москви. Тому що таким кроком КНР протиставляє себе всьому світу, який хоче дотримання певних правил. І той же "мирний план", який вони опублікували, відповідає тому ж світогляду, адже в документі не було головного – покарання агресора за агресію, що відповідає духу і букві правил, встановлених ООН.
Китай вже отримує відповідь. Візит прем'єр-міністра Японії Фуміо Кісіда в день офіційної зустрічі Сі Цзіньпіна і Путіна в Україну не випадковий. Це досить жорстка і неприємна відповідь Пекіну, тому що Японія теж була агресором щодо Китаю в XX столітті. Японці накоїли там таких "чудес", що Китай їх, м'яко кажучи, недолюблює. Приїзд Кісіда в Україну – не тільки ляпас, а й грамотна гра Києва, яка показує, що з нами не можна так розмовляти. З нами треба рахуватися. Хочете вести перемовини - спочатку розмовляйте з нами, а потім вже з Росією.
І, звичайно, удар по Криму - бавовна, як кажуть у нашому СБУ в таких випадках, теж показав Китаю, що їхній союзник нічого не вартий. Його обстрілюють. У чому ж тоді сенс Росії?
Ще й китайськими дронами…
До речі, дуже важливий момент. Китай не припиняє і не забороняє експорт дронів до України. Цікавий момент. Наскільки відомо, до Росії постачання БПЛА обмежують, а в Україну – ні. На тому ж Alibaba ви можете спокійно купити ті ж Mavic – китайські дрони, які активно використовує наша армія. У продажу є двигуни та інші комплектуючі.
Ситуація показує, що в України є ще простір для маневру у вигляді спілкування з Китаєм. Нам потрібно хоча б призначити туди посла для того, щоб переконувати Пекін і змушувати його діяти в рамках раціональної парадигми.
У нас є реальний шанс на перемовини з Китаєм?
Я вважаю, що так. Китаю дуже цікава Україна з багатьох причин.
По-перше, в своєму "мирному плані" китайці написали, в чому їхній інтерес. Там говорилося про те, що Пекіну потрібно відновлення експорту зерна, щоб не було порушення логістичних постачань. Україна і Білорусь – фактично ворота до Європи для транзиту, в тому числі, і китайських товарів.
По-друге, Китай нескромно натякнув на свою готовність брати участь у відновленні України.
По-третє, не будемо забувати, що Китай – один з підписантів Будапештського меморандуму. Вони гарантували нашу територіальну цілісність, про що нещодавно навіть згадували. Приблизно 3 місяці тому один з китайських аналітиків нагадав, що Китай підтверджував гарантії за Будапештським меморандумом, коли туди в 2013 році приїжджав Янукович. Причому тоді жодна країна не підтверджувала, а Китай це підкреслив.
Тому потрібно розмовляти з Китаєм. Втягувати Пекін до тієї парадигми, яка нам потрібна. Від позиції КНР багато чого залежить. Західні країни вже чинять тиск на Китай, і, як я вже казав, приїзд японського прем'єра Кісіда в Україну – це відвертий ляпас Китаю.
Крім того, за моїми даними, Японія розглядає можливість передачі Україні зброї. З різних причин, тому що Японія теж готується до війни з Китаєм. Було б цікаво, що працює у японців або не працює, які у них є системи, тому що ВПК у них є, а обмеження на експорт зброї наразі не зняли. Токіо готується прибрати цю перешкоду.
Таким чином, візит Сі Цзіньпіна до Москви жодним чином не змінив конфігурацію сил. Китай розуміє просту річ: Україна є фактором впливу на Росію. Дуже великим фактором. Україна впливатиме на політику Росії і на положення сил. У Пекіні це розуміють, тому їм теж потрібно налагоджувати з нами стосунки. У нас кажуть, що Китай – ворог і не треба з ним спілкуватися. Однак потрібно налагоджувати контакт. США торгують з китайцями, як і Європа.
А як ми можемо вибудовувати відносини з Китаєм в умовах такої тісної співпраці із Заходом?
Ніхто не каже, що потрібно повзати перед Китаєм на колінах. Логіку розмови підказав Пекіну генеральний секретар НАТО Столтенберг: хочете бути миротворцями – спілкуйтеся з Україною. Телефонуйте Зеленському і давайте спілкуватися.
У мене є таке відчуття, що Сі Цзіньпін все-таки хотів приїхати до Києва. Але, думаю, що тут зіграло свою роль питання із західними партнерами і вирішили, що цього робити не потрібно. Що, в принципі, правильно і логічно.
Але ніхто не буде заперечувати, що Україні потрібні перемовини з Китаєм, повинен бути призначений посол. До того ж онлайн-зустрічі ніхто не відміняв.
Тут треба проводити дуже тонку політику, тому що Китай – гравець. Існує ймовірність, що вони можуть розпочати постачання зброї Росії. У Пекіна ірраціональне ставлення до світу.
Підкреслю, що у Китаю є свої ризики. Пекін розуміє і ризики Росії. Я думаю, головна стратегія Китаю полягає в розумінні того, як перезапускатиметься Росія. Пекіну потрібна визначеність - хто прийде замість Путіна, і як там все буде будуватися. Пекіну потрібні стабільні постачання ресурсів.
Візит Сі Цзіньпіна до Москви став провальним для Путіна? Не домовилися ані про постачання зброї, ані про мирний план. Водночас Росія, судячи із заяв Путіна, готова стати тим самим сировинним придатком для Китаю.
Китай і Росія могли домовлятися про що завгодно. Питання в тому, де тут Україна і Захід. До того ж змінилася ситуація у зв'язку зі збиттям безпілотника США.
Збиття російським винищувачем Су-27 американський безпілотник MQ-9 Reaper - безпрецедентна подія. Навіть за часів Радянського Союзу не було прямого зіткнення СРСР і США під своїми прапорами. Так, вони воювали у В'єтнамі, але під іншими прапорами. Воювали в Кореї і в інших точках світу, але це були проксі-війни. Також, як і в Ізраїлі. Проти Ізраїлю фактично воював Радянський Союз руками арабів, а американці після Шестиденної війни 1967 року почали постачати зброю Ізраїлю.
Штати цього так не залишать – має бути відповідь. Інцидент з безпілотником принциповий для американців.
Настрій візиту Цзіньпіна до Москви сильно зіпсував і ордер для Путіна від Гаазького суду. Це шкодить авторитету Китаю, який хоче бути пристойною стороною. У такій ситуації виникає питання до КНР - а ви що, зі злочинцем? Причому зі злочинцем, який звинувачений в наймерзенніших злочинах, які можна вигадати – в злочинах проти дітей. Навіть серед відморожених диктаторських режимів це вважається, м'яко кажучи, табу. І серед злочинців злочини проти дітей взагалі ніде не вітаються. Від таких людей просто позбавляються.
Ви казали про можливі нові угоди між Китаєм і Росією щодо оренди територій. Як це буде працювати?
Росія з Китаєм у період з 2014 по 2022 рік підписували угоди про передачу в оренду великих територій приблизно на 50 років. (Москва за цей період віддала в оренду мільйони гектарів, в тому числі, в Сибіру і на Далекому Сході, - ред.). По суті, це передача в оренду територій, на яких китайці можуть вести сільське господарство, рубати ліс, будувати фабрики, займатися видобутком сировини і всього іншого. Це фактично непідконтрольні Росії території. Там свої закони, свої люди, і, можливо, навіть свої правоохоронні органи.
У підсумку з цими землями буде як із заставними аукціонами?
З заставними аукціонами ще по-чесному було. Зрозуміло, хто приходив, і все-таки була якась чітка і зрозуміла лінія держави з цього питання. Певні правила і розуміння речей. (Заставні аукціони - механізм приватизації в Росії в листопаді-грудні 1995 року. Банки видавали державі кредити під заставу державних пакетів акцій великих компаній. Якщо за встановлений час держава не повертала кредит, акції ставали власниками кредиторів. Так російські бізнесмени стали власниками найбільших держкомпаній, - ред.)
А тут фактично напівтемні договори. Береться на 40 років в оренду земля, з нею роблять, що хочуть і навряд чи потім повернуть. І не факт, що таких орендарів потім можна буде звідти вигнати. А що трапиться, якщо закінчиться оренда? В якому стані буде Росія, щоб припинити оренду або підписати її по-новому – велике питання.
Так було з Гонконгом. У 1898 році Британія взяла його в оренду у Китаю на 99 років, але в 1997 році змушена була віддати назад. Тому що термін оренди закінчився, Китай до цього часу виріс і вже ніхто не продовжував жодних договорів.
В цілому, ключове завдання Китаю - збереження стабільності Росії, стійкості на євразійському просторі. Пекіну не потрібно, щоб Росія вистрибнула за рамки дозволеного.
Раніше часто говорили, що Китай стримає Росію від застосування ядерної зброї. Але вчора Путін на спільній з Сі Цзіньпіном заяві звинуватив Велику Британію в нібито намірі поставити Україні снаряди зі збідненим ураном і сказав, що Москва, мовляв, реагуватиме на застосування зброї з ядерним компонентом. Це був натяк на певну ядерну відповідь?
Погрожувати застосуванням ядерної зброї в Росії почали ще в 2016 році. Коли до України поставили перші ПТРК Javelin. Обмеження зняли і Трамп дав перші Джавеліни. Був же крик з російського боку - мовляв, жодної американської зброї.
Такі загрози виходять від Росії постійно. Сі Цзіньпін публічно говорив, що Китай проти будь-якого застосування ядерної зброї.
Заява Путіна - чергова пустушка?
Так. Я думаю, застосування Росією ядерної зброї вже малоймовірно. Американці вже чітко розписали, що буде, якщо Росія, не дай Бог, навіть брудну бомбу застосує. Колишній командувач Сухопутними військами США в Європі Бен Ходжес говорив, що протягом 3 годин буде знищено весь Чорноморський флот РФ, а за добу буде знищено все російське угруповання, яке знаходиться на території України.
Ніхто не збирається відповідати ядерною зброєю, але і це не факт. Ядерні бомбардувальники стали вже літати, ось вчора один з них пролітав над Естонією. Позиція США - ми вас в порошок зітремо, вас просто не буде, і ви все одно зазнаєте поразки у війні. Чітко попередили, що цяцкатися ніхто не збирається.
Найстрашніше для Путіна - ордер, який показує, що на Заході вже ухвалили рішення мочити в сортирі, як любить говорити сам Путін. Що з Путіним говорити вже ніхто не буде. Фактично США оголосили серед російської еліти аукціон: хто першим прибіжить здати Путіна і отримає амністію. Вони ж сказали, що санкції з Росії не знімуть, допоки Путіна не видасте. Це таке неформальне послання. І ось вони почали гру – здай Путіна першим і отримай відмазку від терміну. Дуже неприємна ситуація для Путіна. Упевнений, у нього була істерика.
І в цій ситуації смішно, коли Медведєв пообіцяв завдати ракетного удару по Нідерландах, а в пабліках навіть писали, що Путін додумався зателефонувати прем'єр-міністру Нідерландів з вимогою скасувати це рішення, інакше їм загрожує такий удар. Добре, в теорії, якщо ви вдарите по країні НАТО – отримаєте відповідь. Вас вже попередили. Навіть якщо знищите будівлю – суд буде в іншому місті. Наприклад, до Нюрнберга можуть перенести. Міст для міжнародних трибуналів багато.
Зверніть увагу, що процеси значно прискорилися. Після того як росіяни збили американський безпілотник, різко знайшлися винищувачі для України. У США рік не наважувалися на такий крок, а тепер країни НАТО, Польща і Словаччина, офіційно передають нам літаки. Причому модернізовані, хороші літаки. Причому 33 одиниці – це дуже багато. У нас не так багато було літаків на момент початку повномасштабної війни. Думаю, рішення як мінімум подвоїть наші сили, тому що мова йде про модернізовані натівські літаки – їх можна оснащувати бомбами, у них сучасна авіоніка. Це не той металобрухт, який прилітає з боку Росії.
Ми в Україні і на Заході вже звикли вважати, що Путін – "кульгава качка". Його політична кар'єра завершується. І от Сі Цзіньпін на неформальній зустрічі нагадав, що в 2024 році в Росії повинні бути вибори і Китай буде радий тому, якщо він залишиться на посаді глави держави. У чому сенс реверансу?
Це Схід. Я теж жартував на цю тему. Коли говорять східні люди - ти взагалі не розумієш, знущаються вони чи ні, підтримують або не підтримують. Східна політика завжди відрізняється багатозначністю і кожен шукає свій сенс.
Китаю все одно, хто очолюватиме Росію, їм потрібне правильне перезавантаження держави. Я не думаю, що це була така пряма підтримка. Ну, добре, а яку підтримку може надати Китай? Вибори намалювати? Санкції зняти західні? Ну так, поговорили. Сказали молодець і дали цукерку. Це квітчаста еквілібристика, так вміють говорити на Сході.
Реально це нічого не означає. Якщо Путін програє вибори або закінчить життя таким переконливим самогубством, що ніколи навіть розтину не проводитимуть, то нічого не трапиться. У Китаю є економічні важелі, свої інструменти тиску на Росію. Пекін цікавлять виключно преференції і стабільність території.
В цілому, можна сказати, що Сі Цзіньпін приїхав до Москви, щоб встановити свої інтереси, пов'язані з подальшою реорганізацією Росії і домовитися про статус РФ як сировинного придатка Китаю, так?
Так, Китаю потрібна контрольована реорганізація Росії.
В які терміни може відбутися реалізація плану Китаю?
Китай нікуди не поспішає, у Пекіна все добре. Що стосується термінів, там йде математика. Золотовалютні резерви Росії суттєво тануть, особливо після впровадження всіх санкцій. Судячи з динаміки, проблеми з грошима у РФ можуть початися вже наприкінці цього року.
Крім того, над прискоренням процесів працюють США, які починають тиснути на Китай і використовують Росію як інструмент тиску на Пекін. Все може затягнутися, однак, я думаю, що не менше року має пройти, щоб з Путіним щось сталося.
Тому що потрібно розуміти – поки Путін на чолі Росії, війна триватиме. Це без варіантів. Він не піде на жодні поступки. Коли Путіна не стане, виникнуть варіанти. І тут, знову ж таки, питання тиску і того, наскільки російська еліта розуміє, що це все, бетонна стіна. Ніхто не вестиме перемовини з Путіним. Вирішуйте всі питання самі.
Чи може Китай запропонувати якийсь перспективний документ, який міг би бути цікавий для обговорення Україною, Заходом і тією ж Росією?
Якщо в документі не буде прописаний механізм покарання Росії, як агресора, то це взагалі не буде документом. У "мирному плані" Китаю немає головного - Росія несе відповідальність або не несе. Не буде такого посилу - годі й обговорювати, тому що це не "мирний план". Там немає вимоги про виведення військ з України, на чому наполягають Київ і Захід.
Тому, якщо там немає ключових пунктів, інше, як в тому анекдоті, можна, в принципі, вже не читати. А поки Китай не пропонує таких ініціатив, тому що знаходиться в полоні власної ідеології, яку просуває.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
