Росія прагне переключити увагу ЗСУ з півдня на схід, на черзі штурм Марʼїнки - Мусієнко

Вже декілька днів росіяни проводять штурми на авдіївському напрямку. Російські війська намагаються взяти Авдіївку в оточення, однак зазнають великих втрат у техніці та живій силі.

В інтервʼю Главреду військовий експерт, керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко розповів, чому росіяни штурмують Авдіївку, чим штурми Авдіївки та Марʼїнки відрізняються від штурму Бахмута та які плани в РФ на зиму.

Поясніть, будь ласка, для чого росіянам Авдіївка – чому вони там так активізувалися цими днями?

Необхідно розуміти загальну ситуацію. Російські підрозділи і їхнє командування під час ведення українського контрнаступу на півдні остерігаються, що в разі наших успіхів може бути розширений плацдарм, що дасть можливість активно застосовувати танки і важку техніку. Чого, звичайно, не хотілося б окупантам, тому що вони розуміють, що це матиме для них максимально негативні наслідки. Ворог входить у зиму (і це вже тенденція, про яку можна говорити), і загалом, щоби відвернути нашу увагу від півдня, спостерігається збільшення вогневої активності та бойових дій на сході. Саме тому зараз стало гаряче під Авдіївкою, в районі Куп'янська та Лиману. Це все було прогнозовано, війська там накопичувалися. Тобто перша причина полягає у тому, щоб втягнути нас у бої на сході, щоб обмежити (якщо не взагалі виключити) можливості ведення контрнаступальних дій на півдні.

Дивіться відео інтервʼю Олександра Мусієнка Главреду:

Друга причина полягає в тому, що вихідні позиції, які окупує ворог, надавали можливість розпочати бойові дії так, як їх розпочали російські війська з метою взяття Авдіївки в оточення – цього ніхто не приховував. Хочу нагадати, що ще взимку-навесні цього року, під час битви за Бахмут, в районі Авдіївки так само тривали активні бойові дії. І так само були повідомлення українського Генштабу про те, що ворог планує і реалізовує задум щодо оточення міста. Відповідно, тоді вони створили для себе північний та південний фланги, і там зупинилися, бо були блоковані українськими військами. Зараз, використовуючи ці позиції, окупанти почали штурмові дії.

Третій момент – з 2014 року, Росія продемонструвала маніакальну одержимість оточеннями. Бо росіяни, як трапляється битва, постійно кажуть, що "українські війська будуть в оточенні", вже "оточені" і так далі. Тобто тут ще й спрацьовує інформаційно-пропагандистський ефект. Якби їм вдалася ця атака, вони б зараз це подавали як перемогу, яку можна було б використовувати всю зиму незалежно від того, як би для них розвивалася ситуація.

Змоделюємо ситуацію – якщо росіянам вдасться взяти Авдіївку в оточення, як вони можуть використати це?

Мені дуже важко уявити, що їм вдасться оточити. Якщо подивитися на факти і те, як відбуваються їхні атаки, це дуже важко уявити. Але навіть якщо це уявити, не думаю, що українські війська в це оточення потрапили. Вони б з нього вийшли, навіть якби ситуація була критичною, і зайняли б інші рубежі для оборони та тримали б їх.

На цьому просування ворога було б зупинено. Подивіться на приклад Бахмута – чи далеко вони просунулися? Росіяни не змогли вийти на Часів Яр, хоча хотіли на Дніпро. Тому вони б не змогли просуватися, але активно використовували та подавали б як слабкість українських військ та велику перемогу російських.

Звичайно, треба мати на увазі різні плани, але досвід ведення бойових дій за цих 600 днів продемонстрував, що українські війська уникнули потенційних оточень всюди, де були такі загрози. А це Гірське, Золоте, Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Слов'янськ та багато інших місць. За винятком хіба що Маріуполя, але і там подивіться, скільки українські сили тримали опір – це було дуже важливо і героїчно. Тому якби ризики оточення вже були б максимальними, український контингент вийшов, якби важко не було. З боями, але вийшли і не подарували би ворогу такої можливості.

Минулого разу, коли були так звані дебальцівський, іловайський котли, Росія використовувала їх для подальших перемовин. Чи можуть вони так само використати і ситуацію з Авдіївкою?

Ні. На новітній історії російсько-української війни вже можна вчитися, і я думаю, що наше командування так само робить висновки – ніхто ворогові такого не подарує. Ні Іловайська, ні Дебальцевого уже не буде. Досвід уже демонструють, що наші підрозділи і їхні командири навчилися діяти так, аби не давати ворогові політичних чи військових переваг у вигляді оточення.

Ви сказали, що роcіяни мали передумови, щоб розвивати штурмові дії. Наприклад, вони доходять до Авдіївки, а далі куди вони могли б піти в такому випадку – які в них могли бути плани?

Плани можуть бути абсолютно різними і грандіозні, хоч дійти до Галичини – питання у ресурсах та можливостях. Ціна штурмів, які проводить Росія, щоб захоплювати вогневі пункти і позиції (мова навіть не йде про масштабні операції) – дуже висока. Попри те, що у Росії великий мобілізаційний ресурс, в них ще є зброя та засоби для ведення війни – ніхто цього не применшує і не недооцінює ворога. Але очевидно, що сьогодні тенденції такі, що українські сили дуже добре себе почувають в режимі активної оборони, і вміють грамотно оборонятися. І та кількість знищеної техніки, сил і засобів ворога, яку ми побачили в перші дні невдалих спроб атак російських військ, це доводить.

Уявимо, що ворогу вдалося захопити Авдіївку. Наші сили відійшли, зайняли інші рубежі, укріпили лінію, і все, далі росіяни не вийдуть – я майже впевнений, що цей рух буде блоковано. Згадайте більш складну ситуацію, яка в нас була взимку минулого року, коли ворог проводив наступ на Авдіївку, Бахмут, Лиман, Вугледар. Пам'ятаєте, якими силами штурмували, і куди вони прорвалися? Окупанти постійно штурмують Марїʼнку (і це теж важливий напрямок), але вони нікуди не прорвалися. Це не применшення загроз, це просто розуміння, що ресурси, які є в РФ сьогодні, і те, як ворог їх застосовує, не дозволяють говорити про здатність росіян здійснити масштабний прорив з виходом на адмінкордони Донецької області чи рухом далі, на Дніпро та Запоріжжя.

Вони мають достатньо сил і засобів, щоб вести бойові дії, час від часу проводити штурмові дії, в них є авіація, дрони, артилерія. Є і людський ресурс, але відчувається, що це не ті контингенти, які, наприклад, безперервно протягом 9 місяців штурмували Бахмут. Саме тому російський диктатор Путін підтвердив думку, яку кілька тижнів тому озвучував міністр оборони Росії Шойгу, про те, що російські війська перебувають в активній обороні. Ми йому не віримо, але він це сказав для внутрішньої аудиторії Росії, щоб там не чекали значних перемог. Тобто росіяни наступають на Куп'янськ та Авдіївку. Якщо вдасться, скажуть: "Ну, бачите, ми все-таки відкинули ворога і навіть в режимі оборони просунулись". Не вдасться, і ЗСУ відіб'ють атаки, то скажуть, мовляв, ніхто й не думав наступати. Загалом – вони підстрахувались.

Якщо говорити про наступ, то зазвичай він триває певний час. Оскільки зараз вони вже майже тиждень, як активізувалися в Авдіївці, як довго ця фаза може тривати?

Доки буде можливість кидати війська на штурми. Стратегічний задум ворога полягає в тому, щоб триматися мінімум до весни наступного року і тягнути час у таких боях. Наскільки їх вистачить, покаже режим бойових дій і те, як стрімко вони зазнавати втрат. Тому до весни вони розраховують час від часу вести такі бої. Це не значить, що це може бути щодня, як це було в районі Бахмута, але час від часу вони будуть намагатися. Можливо, будуть шукати інші місця – можливо це буде Мар'їнка чи нова активізація в районі Бахмута. Під Лиманом і Куп'янськом вони і так пробують вести наступальні дії. Але я майже впевнений, щойно наше командування скорегує дії (я маю на увазі дії, спрямовані на ведення активної оборони), фокус уваги ми змістимо на схід, бо так складається в умовах бойових дій. Тоді ми будемо впевнено почуватися в режимі активної оборони, послаблювати ворога та очікувати, що нам надійдуть пакети допомоги, необхідні для продовження штурмових дій. Бо ворог так само відстежує, яку допомогу ми отримуємо, що нам обіцяють, як ми готуємося. І вони ж розуміють, що для них сприятливо складається так, що вони не зможуть вести масштабні дії і розраховувати на стрімкі прориви. Але чи можемо ми розраховувати на це, якщо не отримаємо необхідні ресурси, техніку, зброю для контрнаступальних дій.

Рекомендуємо:

Сергій Стерненко. Росіяни "передумали" штурмувати Авдіївку через високі втрати

А чому саме до весни, чому в росіян така контрольна точка? І, власне, які в нас за цей час можуть відкритися можливості? Тобто якщо у РФ не вдається, то що ми можемо зробити на контратаках?

Найперший горизонт планування, і найкоротший з можливих – це весна, тому що багато чого стане зрозуміло з точки зору пакетів підтримки України. Чи це будуть пакети оборонного характеру для нас, чи зможемо ми ефективно оборонятися і розбивати плани ворога, але ми не зможемо досягти істотного прогресу в контрнаступі, це треба розуміти. Чи це будуть пакети наступального характеру, які, відповідно, ми будемо використовувати для наступальних дій. Тоді вони будуть ще чимдуж намагатися продовжувати втягувати нас у бої на сході, тому що захист півдня для ворога зараз є пріоритетним завданням. А далі, залежно від пакетів допомоги, росіяни будуть коригувати свої дії.

Щодо наших можливостей, то ніхто не виключав змоги, навіть за умови наступу ворога, дати успішний зустрічний бій: відбити атаки, перейти у наступ і досягти певних здобутків тактичного характеру. Наприклад, звільнити Бахмут, просунутись далі і закріпитися на рубежах, які колись були захоплені ворогом. Не треба виключати і певних несподіванок, які можуть бути з українського боку, та наших дій на інших напрямках. Зокрема, на півдні. І не тільки на мелітопольському, а, можливо, і з правого на лівий берег Херсонщини. Це так само робота малих груп та потужна вогнева підтримка, які можуть створювати певні умови для відвойовування нових рубежів та плацдармів. Можливо, не стратегічного характеру, але тактичного.

Окрім Авдіївки і Куп'янська, про які ви згадували, чи є зараз ділянки фронту, де Росія може почати схожі штурми?

Не виключено, що це може бути район Вугледара, бердянський напрямок, район Старомайорського, де наші сили ведуть наступальні дії. Так, там росіяни час від часу активізовуються, і виходять такі локальні наступальні дії. Так само Мар'їнка та Бахмут, де ворог веде активні бойові дії. Тобто усі ці напрямки з точки зору можливостей ворога є в зоні ризику. Навіть минулі осінь і зима продемонстрували, що ворог шукав варіанти по всій лінії фронту. Цього року може бути так само. Єдине, що вони поки що не знайшли тих, хто буде новими "вагнерівцями", готовими йти гинути десятками тисяч за Авдіївку чи Мар'їнку. Вони їх активно шукають, наскільки я розумію, і в цьому буде різниця, бо для "м'ясних штурмів" охочих зараз не так багато.

Які в нас можуть бути перспективи цієї зими – як може виглядати ця зимова кампанія? Вона вся зосередиться на сході, чи на півдні теж варто чекати якихось активних дій?

Більшість бойових дій зосередиться на сході – він буде визначальним напрямком з точки зору боїв.

Ці дії будуть пов'язані з тим, що завданням українських сил буде у знищенні якомога більшої кількості сил і засобів ворога. Тобто виснажити його, але при цьому не виснажитися самим (або мінімізувати наслідки від такого виснаження).

Що стосується півдня, то нам варто очікувати певних несподіванок – вони дійсно можуть бути на нашу користь. Певні операції там можуть бути проведені – не з такими великими ресурсами, але у нас залишаються для цього певні шанси. Тому якісь стрімкі прориви з нашого боку теоретично можливі, але практично все буде зрозуміло з того, наскільки ми втягнемося у бої на сході та чи потрібно нам буде залучати ресурси для них. Від цього буде залежати і те, як на півдні може змінюватися характер ведення бойових дій, але я думаю, що там ініціатива буде на нашому боці.

Не виключено, що ворог може посилити обстріли правобережжя Херсонщини, які є вже зараз, концентрувати там певні війська з метою демонстрації того, що вони щось можуть готувати. Але ж і ми не припиняємо проведення певних операцій з правого на лівий берег Дніпра – рейди диверсійних груп відбуваються там постійно. І сценарій форсування Дніпра і спроби зайти з флангу для ворога малореальний. А якщо навіть і спробують, то цей варіант приречений на поразку.

Залежно від того, яку допомогу ми отримаємо навесні, які в нас будуть перспективи для завершення війни у наступному році?

Я думаю, що це пожвавить наші наступальні дії,і буде більше звільненої території і людей. Але все буде залежати виключно від наших спроможностей. Тому що наші партнери можуть розглядати варіант поновлення запасів, які зараз вичерпалися, і які треба поновити. Це може зайняти певний проміжок часу, і, відповідно, стримувати нас у певних діях. Але, зрештою, шанси на поновлення наших наступальних дій навесні зберігаються.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред