Як Європа дала Росії по зубам у відповідь на газовий шантаж

Держави, які є членами ЄС, розподілені на групи за ризиками, які можуть виникнути у разі відключення газу. До однієї з груп належать країни, які досі повністю залежали від російського газу й частково шукали альтернативи постачанню від рф (Фінляндія та країни Балтії).

До іншої групи – держави, які отримують та споживають невеликі обсяги російського газу, а тому вони не зазнають тяжких наслідків (Франція, Іспанія). Для стабілізації такої ситуації у ЄС є директива від 2017 року про безпеку газопостачання або, як її називають SOS (Security Of Supply). Цей документ передбачає, що у випадку кризи держави-члени ЄС зобов’язані допомагати одна одній: постачати газ одне одному і обмінюватися інформацією.

Окрім цього, кожна держава-член ЄС повинна розробити плани на випадок надзвичайних ситуацій і триступеневу систему попередження. Однак цю вимогу наразі виконали не всі держави-члени.

"Зрозуміло, що зупинення постачання газу перешкоджає наповненню сховищ та здійсненню його обміну між країнами. Проте 3 вересня комісар ЄС з економіки Паоло Джентілоні зазначив, що Європейський Союз добре підготовлений у випадку повного припинення постачання російського газу завдяки потужностям зберігання та заходам з енергозаощадження. За його словами, в ЄС наразі запаси газу становлять приблизно 80% завдяки диверсифікації поставок, навіть якщо ситуація в різних країнах неоднакова. Проте держави ЄС все ще залишаються залежними від російського газу. Ситуація в Німеччині є особливо складною: залежність країни від російського газу робить її вразливою, оскільки вона шукає альтернативні шляхи постачання", - зазначає Главреду заступник голови правління Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва Вікторія Тютюнникова.

Найбільший ризик у Латвії

У частині накопичення газу ЄС ухвалив новий Регламент, яким передбачено обов’язкове заповнення підземних сховищ на 80% до 1 листопада цього року та на 90% на наступні роки. Додатком до Регламенту вказані плановані проміжні показники заповнення, які країни мають досягти станом на 1 серпня, 1 вересня та 1 жовтня 2022 року. При порівнянні планованої та фактичної наповнюваності сховищ можна частково оцінити успішність підготовки країн ЄС до зими, що відображено у Таблиці:

"Загалом країни виконують заплановані заходи із заповнення сховищ газом. Єдина країна, яка поки відстає від графіку, передбаченого Регламентом - Латвія. Її ПСГ важливі для всього Балтійського регіону, адже ані Литва, ані Естонія функціонуючих сховищ не мають. Тому найбільша ймовірність виникнення складнощів з газопостачанням можна очікувати саме в цьому регіоні, який крім низького рівня заповнюваності сховищ досі дуже залежний від російського газу. Введення в експлуатацію інтерконнектора "Польща-Литва" може покращити ситуацію, адже дає можливість отримувати газ з інших регіонів ЄС. Проте багато залежить від фізичної наявності ресурсу газу в регіоні та можливості транспортувати достатній обсяг газу всередині балтійського регіону (до прикладу, потужність інтерконнектора Литва-Латвія тільки планують розширяти)", - зазначає Главреду аналітик DiXi Group Андрій Урста.

Додамо, що проблеми балтійського регіону - результат історичної залежності від російського газу, яку навряд чи можна подолати за один рік. Разом з тим, країни регіону до війни прагнули і досі прагнуть диверсифікації постачання і зменшення залежності від російського газу.

До прикладу, Естонія завершує будівництво терміналу для імпорту скрапленого природного газу, Литва ще до війни збудувала СПГ термінал "Незалежність", той же інтерконнектор Польща-Литва було націлено на зменшення залежності від російського газу.

На противагу цьому, є приклад Угорщини, яка не проявила жодної політичної волі до пом’якшення ризиків, які несе опалювальний сезон та залежність від російського газу, хоча вихідні умови для цього в неї кращі ніж в тих же країн Балтії - більше опцій для альтернативних джерел постачання, більш розгалужена транскордонна інфраструктура газопостачання.

Якщо говорити про кращі практики підготовки до опалювального сезону в частині забезпеченості ресурсом, то тут показовий приклад Польщі. Її краща готовність до опалювального сезону та можливість наповнювати сховища, як вважає Андрій Урста, головним чином, зумовлена довгостроковою стратегію відмови від російського газу з 2023 року, яка почала реалізовуватись задовго до війни і включала побудову СПГ терміналів в Свіноуйсьце та Гданську, газопроводу Baltic Pipe, який дозволяє отримувати газ з Норвегії.

Інші країни регіону (до прикладу, великі споживачі - Італія, Німеччина) до останнього робили ставку на російський газ і заходи з диверсифікації. Так вони займалися пошуком альтернативних постачальників, добудовою нової інфраструктури. Але це все почали робити лише з початком повномасштабного вторгнення росії до України.

Задумки росії-шантажиста

Яким чином триватиме надалі шантаж росії країн ЄС щодо газу? Що крім ремонту "Північного потоку-1" вигадає росія? Чи постачатиме в повному обсязі газ територією України? Чи може росія взагалі перекрити на деякий час повне постачання газу європейським споживачам?

"На нашу думку, росія продовжуватиме шантажувати держави ЄС припиненням постачання газу повністю. Зокрема, російський "Газпром" з 31 серпня повністю зупинив постачання газу в Європу газопроводом "Північний потік-1", пояснивши таке рішення планово-попереджувальними роботами на газоперекачувальному агрегаті. Також у ЄС розглядають варіанти повного або часткового припинення постачання газу, тому кожна держава має розробити план на випадок надзвичайних ситуацій. Такі побоювання справді мають підстави, оскільки "Газпром" поступово зменшує поставки до низки країн Європи, наприклад: до Німеччини, Італії, Франції. Окрім того, "Газпром" раніше повністю припинив поставки до низки держав, зокрема, через їхню відмову оплачувати газ рублями", - зазначає Вікторія Тютюнникова.

А от Андрій Урста вважає, що стратегічно повне припинення постачання газу росіянами (рано чи пізно), невідворотне, особливо, якщо ЄС не реагуватиме на маніпуляції і демонструватиме єдність і солідарність у цьому питанні.

"Опція повного припинення постачання газу в ЄС для росії є енергетичним і політичним еквівалентом ядерної зброї (цікаво, що свого часу міністр закордонних справ Угорщини вжив таку ж метафору) - потужним ударом по супернику. Але з його застосуванням росіяни вичерпують свій "військовий арсенал". Саме тому, цю опцію росіяни припасають на крайній випадок", - переконаний він.

Цікаво, що експерти вважають, що введення граничних цін, заплановане ЄС, може стати таким крайнім випадком. Росія навряд чи погодиться постачати газ за такими цінами, бо це виключає можливість маніпулювання ринками і унеможливлює шантаж, а отже позбавляє росії надію змінити поведінку ЄС в питанні підтримки України через газовий шантаж.

Як зазначає Главреду Світлана Михайловська, заступниця директора Європейської Бізнес Асоціації, росіяни завжди вигадуватимуть нові причини для скорочення поставок газу до Європи, як ми це зараз бачимо по ситуації з "Північним потоком".

"Не виключено, що згодом вони вигадають якийсь привід для зупинки поставок газу й через українську ГТС. Щоб пом’якшити вплив газового шантажу росії, Європа має шукати альтернативні джерела поставки, і Україна зі свого боку може допомогти їй у цьому експортом енергоресурсів – газу, вугілля, електроенергії. Зараз через низку об’єктивних та суб’єктивних факторів є певні обмеження: заборонений експорт газу та вугілля, а об’єм експорту електроенергії зараз невеликий. Сподіваємось, що обсяги експорту електроенергії буде збільшено, що допоможе Європі зменшити вплив газового шантажу рф", - додає вона.

Росія шкодить більше сама собі

Кому найбільше росія своїм енергетичним шантажем, включаючи газовий, робить гірше, країнам ЄС чи самій собі?

Зрозуміло, що рф енергетичним шантажем, в тому числі газовим, тисне на держави ЄС. Метою таких дій є прагнення домогтися від цих країн зниження підтримки України, особливо щодо постачання зброї.

"Проте, на нашу думку, рф сама постраждає від своїх провокативних дій. Поки що ситуація зі скороченням обсягів поставки "блакитного" палива вирівнюється внаслідок підвищення ціни на нього. Однак така ситуація не триватиме надто довго, оскільки країни ЄС активно шукають альтернативу російському газу та після її знаходження перестануть його закуповувати", -- каже Вікторія Тютюнникова.

Світлана Михайловська просить не забувати, що вже зараз російський "Газпром" щодня просто спалює більше 4 мільйонів кубометрів газу

вартістю близько 10 мільйонів доларів, що вже має значний вплив на російську економіку. За оцінками Bloomberg, якщо Європа повністю відмовиться від російського газу, то РФ щорічно втрачатиме понад 6 млрд доларів у вигляді неотриманих податків. Відновити свою економіку їй не вдасться як мінімум до 2030 року.

Компенсаторів є чимало

Яким чином європейські країни можуть компенсувати (чи вже компенсують) зменшення обсягів закупівлі російського газу та інших енергоносіїв? Як у цьому сенсі виглядає норвезький газ та імпорт зрідженого газу із США? Наскільки газ з цих країн виявиться дорожчим (чи навпаки дешевшим) за російський?

Наразі держави-члени ЄС опрацьовують та починають використовувати різні способи для здобуття незалежності від російського газу. Наприклад, Німеччина розглядає можливість перезапуску вугільних електростанцій і може продовжити термін служби атомних електростанцій, що залишилися, водночас закликаючи до збереження газу.

"ЄС також планує збільшити обсяги закупівлі газу з інших держав (США, Норвегія, Катар, Нігерія тощо). Саме Норвегія зараз відіграє провідну роль у забезпеченні ЄС газом, що дозволило створити їй рекордний профіцит державного бюджету. США також транспортує скраплений газ до держав-членів ЄС, які отримали вже понад 40 млрд м3 газу, що майже вдвічі більше за обсяги постачань за 2021 рік", -- зазначає Вікторія Тютюнникова.

А як вважає Світлана Михайловська, у цілому країни ЄС зараз активно обговорюють план скорочення споживання газу. Крім того, експорт електроенергії з України може у цьому значно допомогти.

"Саме про це нещодавно також заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначивши, що у разі збільшення експортного потенціалу української електроенергії з 300 до 2000 МВт, українська електроенергія допоможе Європі замістити значні обсяги російського газу", -- додає вона.

Ризики для України є, але їх можна нівелювати

Які ризики газового шантажу росії європейських країн для України?

Очевидно, що газовий шантаж Європи росією має певні ризики для України. Так, Андрій Герус, голова Комітету з питань енергетики та ЖКП, казав, що росія може зупинити транзит газу через Україну, створити дефіцит газу через що підвищиться ціна на газ в Європі, звідки й сама наша країна імпортує газ.

"Окрім цього, якщо ЄС врешті-решт піде на умови рф (хоча це малоймовірно), для України існує ризик припинення постачання зброї та зменшення кількості інших заходів підтримки з боку Європи", -- констатує Вікторія Тютюнникова.

Світлана Михайловська у свою чергу вважає, що в разі потреби імпорту газу взимку, Україна зіштовхнеться з проблемою високих цін, якщо до того часу вони в Європі не знизяться, та можливого дефіциту ресурсу на європейському ринку.

"Щоб мінімізувати цей ризик, держава може купувати газ власного видобутку у приватних компаній. По-перше, це рішення дозволить Україні купляти "блакитне" паливо за значно нижчою ціною, ніж імпортна. По-друге, завдяки цьому, гроші залишаться в українській економіці. Крім того, це дасть приватним газовидобувникам можливість нарощувати видобуток власного газу, наповнювати державний бюджет та забезпечувати роботою тисячі людей", -- резюмує вона.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред