Коротко:
- Трамп може погодитись на "Ялту-2" з Китаєм та Росією для переділу сфер впливу у світі
- Предметом тристоронніх переговорів може стати денуклеаризація
- Економіка РФ не витримає нової гонки озброєнь
Москва та Пекін прагнуть встановлення нового світового порядку за принципом "Ялти-2". Фактично йдеться про систему сфер впливу. Про це в інтерв’ю Главреду розповів дипломат, виконавчий директор Центру оборонних стратегій Олександр Хара, коментуючи обговорення можливих тристоронніх переговорів щодо денуклеаризації та перспективи формування нового глобального порядку за участі США, Росії та Китаю.
За його словами, Сі Цзіньпін навіть пропонував Джозефу Байдену розділити світ, заявляючи, що земної кулі достатньо для двох держав, аби вони могли жити в безпеці та процвітанні.
Однак, як зазначив Олександр Хара, Байден відкинув таку пропозицію, оскільки керується принципами міжнародного права та свободи націй. Водночас Росія, ведучи війну проти України, намагається нав’язати власне бачення світового порядку. Вона визнає повний суверенітет лише двох держав — США та Китаю. До категорії впливових, але обмежених у можливостях країн, вона відносить Велику Британію, Францію та Німеччину. Решту держав, зокрема й Україну, Росія вважає позбавленими реальної суб’єктності та такими, що мають підкорятися "великим гравцям".
"Якщо ж переглянути заяви російських дипломатів, принаймні до 2022 року, вони постійно наголошували, що Сполучені Штати та Росія мають "особливу відповідальність" перед світом", - зазначив дипломат.
Він зазначає, що в цьому приховано два ключові посили. Перший – Росія та ще одна країна є постійними членами Ради Безпеки ООН із правом вето, тож лише цей орган може ухвалювати рішення, обов’язкові для інших держав. Другий – їхній статус підтверджується наявністю ядерного арсеналу, здатного знищити світ.
Хара робить висновок, що росіяни фактично завуальовано погрожують міжнародній спільноті та вимагають для себе особливих привілеїв у питаннях, важливих для РФ. Очевидно, що Росія спробує використати будь-які тристоронні переговори щодо роззброєння, аби посилити свій вплив, закріпити домінуюче становище в Раді Безпеки та повернути світ до концепції поділу сфер впливу.
"Вони постійно наголошують, що тільки Рада Безпеки має ухвалювати будь-які міжнародні рішення. Відповідно, всі санкції, запроваджені проти Росії без рішення Ради Безпеки, вони вважають нелегітимними", - вказує експерт.Дипломат зазначає, що, хоча Росія сама ж і заблокувала б подібне рішення в Раді Безпеки, її бачення майбутнього світового порядку передбачає повернення до моделі, сформованої після Другої світової війни у 1945 році. Тобто йдеться про поділ світу на сфери впливу, де ключові гравці визначають долю менших держав.
Хара наголошує, що Китай, ймовірно, поділяє таку позицію, оскільки його стратегічні інтереси часто збігаються з російськими. Основна мета – усунути США, європейські країни та низку інших держав із центру міжнародної системи, яка наразі продовжує функціонувати.
"Чесно кажучи, я не знаю, як у цій ситуації поведеться Трамп. Сам формат поділу світу може йому сподобатися, адже він вважає США найпотужнішою державою, яка може діяти самостійно, якщо міжнародне право її не влаштовує", - сказав він.
Він також звертає увагу на заяви щодо Канади як "51-го штату США", суперечки навколо Гренландії, а також прагнення зберегти контроль над Панамським каналом. Це відображає історичний підхід США, які ще у 1980-х застосовували військову силу для утримання цього стратегічного об’єкта.
"Тож не можна виключати, що Трамп, після того, як знову опинився при владі, захоче сісти за стіл перемовин із Путіним і Сі Цзіньпіном та домовитися про щось велике без врахування інтересів союзників та решти світу", - підкреслив Хара.
За його словами, з іншого боку, цей процес доволі складний. Головний аспект полягає в тому, що серед трьох центрів сили Росія є слабшою у сфері звичайних озброєнь. Навіть за мінімальної, хоча й фінансово значної, підтримки Заходу Україна змогла зупинити агресора. Якби ж у конфлікт втрутилися сили НАТО, масштаби протистояння були б у рази більшими.
Росія не змогла окупувати Україну, використовуючи свої регулярні війська, що зруйнувало міф про "другу армію світу". Саме через це Кремль усе більше робить ставку на ядерне стримування.
"Тому за останні кілька років вони двічі змінювали свою ядерну доктрину, знижуючи поріг застосування ядерної зброї. Отже, Росія буде складним партнером у переговорах, оскільки усвідомлює: без ядерного арсеналу або з невеликою його кількістю є велика ймовірність, що РФ не зможе виконувати свої стратегічні завдання зі знищення противника. Тому росіяни чинитимуть опір і не даватимуть ходу ядерному роззброєнню", - сказав Хара.
Дипломат також зауважив, що на Росію можуть чинити тиск фінансові та технологічні чинники, оскільки її економіка не витримає нової гонки озброєнь. США, навіть попри значний зовнішній борг, продовжують інвестувати в модернізацію ядерного потенціалу та розвиток високоточних неядерних озброєнь – таких як дрони та ракети, здатні завдавати руйнувань, співмірних із ядерним ударом. У такій ситуації Росія опиняється у програшному становищі.
"Москва не хоче вступати в нову гонку озброєнь, тому що розуміє, що результат буде той самий, що і у випадку з Радянським Союзом, - колапс РФ", - резюмував він.
Переговори Трампа і Путіна – останні новини за темою
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, Москва розглядає Саудівську Аравію та ОАЕ як потенційні місця для зустрічі президента США Дональда Трампа з Володимиром Путіним, повідомляє Reuters.
Трамп заявив, що веде "дуже серйозні" переговори з Росією щодо війни в Україні. Під час пресконференції він підтвердив свій намір провести розмову з Путіним та підкреслив прагнення покласти край "українському конфлікту".
Тим часом Кремль намагається схилити Трампа до прийняття умов Путіна щодо України. Такого висновку дійшли аналітики Інституту вивчення війни (ISW).
Інші новини:
- Росіяни обезголовили українського захисника: встановлено особу воїна ЗСУ
- "Кинули на це основні сили": у ЗСУ назвали головну ціль РФ поблизу Покровська
- ЗСУ знищили майже 50 тисяч окупантів: Міноборони розкрило втрати РФ
Хто такий Олександр Хара
Олександр Хара – експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО "Інститут стратегічних чорноморських досліджень".
Закінчив Донецьку державну академію (університет) управління (1998 р.), Дипломатичну академію при Міністерстві закордонних справ України (2000 р.), Королівський коледж оборонних досліджень, м. Лондон (2010 р.).
Магістр зовнішньої політики.
Обіймав низку посад в центральному апараті Міністерства закордонних справ України, зокрема у IV Територіальному та ІІ Територіальному департаментах (2000-2002, 2005-2006 рр.), а також в посольстві України в Канаді (2002-2005 рр.).
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред