В Україні роками говорять про енергетичну незалежність, але навіть у розпал війни у надрах країни простоюють мільярди кубометрів власного газу. Найпоказовіший приклад Свистунківсько-Червонолуцьке родовище на Полтавщині, потенціал якого оцінюють майже у 5 мільярдів кубометрів. Це родовище могло б забезпечити країну газом на роки, та вже понад десятиліття воно заморожене фактично через бюрократію та халатність державних органів, зокрема і Державної комісії України по запасах корисних копалин (ДКЗ) на чолі з Сергієм Паюком, пишуть Економічні новини.
Свистунківсько-Червонолуцьке родовище було розвідане ще у 2000-х роках. Його запаси здатні були зменшити імпортний дефіцит газу на 10–12%, дати сотні мільйонів доларів ренти та створити тисячі робочих місць. Але попри готовність до промислової розробки, воно не було введене в експлуатацію. Компанії змінювалися – спершу Enwell Energy, потім "Укрнафта", але видобуток так і не розпочався.
Причин такій ситуації – не мало. З одного боку ДКЗ, яка відповідає за оцінку, затвердження та переоцінку запасів, роками не оновлювала дані про родовище. Без її висновку не можна отримати дозвіл на промисловий видобуток. Останні розрахунки запасів проводилися понад десять років тому, хоча технології й ринкові умови давно змінилися. Тож, очевидно, що проєкт просто завис у повітрі.
Формально комісія діяла в межах своїх повноважень, але фактично стала гальмом розвитку галузі. Без її рішення компанії не могли інвестувати у буріння, а держава — отримати надходження до бюджету. За нинішніх цін на газ, потенційна вартість родовища — понад 2 мільярди доларів. Це колосальні ресурси, які могли б піти на армію, інфраструктуру чи соціальні потреби. Натомість Україна змушена закуповувати газ за кордоном, маючи власний у землі.
Тепер, коли родовище перейшло під контроль "Укрнафти", існує шанс зрушити ситуацію. Але навіть для цього потрібно знову пройти коло погоджень, починаючи з оновлення документів у тій самій ДКЗ. І поки чиновники зволікають і зайняті хіба що власними майновими питаннями, країна втрачає час, гроші й шанс на справжню енергетичну незалежність.
Україна має ресурси, але не має системи, здатної їх ефективно використати. І за відсутності цієї системи стоять цілком конкретні прізвища багаторічних чиновників та керівників.
Зауважимо, що голова ДКЗ Сергій Паюк за період керування Комісією (і в роки війни) збільшив собі заробітну плату з 1 до 5 млн грн.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
