Очільник Міністерства закордонних справ України Дмитро Кулеба переконаний, що президент Росії Володимир Путін щодо війни на Донбасі зайняв вичікувальну позицію. За його словами, російський президент шукає слабке місце, щоб вирішити конфлікт мовою ультиматумів.
"Він просто вичікує, щоб знайти слабке місце і вирішити конфлікт мовою ультиматумів, а не компромісів. До того ж попередні сім років показали: ця стратегія безуспішна", - пояснив Кулеба у колонці для Le Figaro.
За його словами, Путін дотримується стратегії "почекаємо і подивимося", і чекає на зміну лідерів у Франції, Україні, Німеччині та США. Кулеба зазначив, що після відходу Ангели Меркель з поста канцлера Німеччини цього року Путін залишиться останнім співзасновником нормандського формату.
"А ситуація досі у глухому куті, шкодить Україні та Європі, і не несе нічого хорошого, власне, самій Росії. Тому, зараз слушний час спробувати дати новий поштовх мирному процесу. Як і у 2019 році, Франція може знову взяти на себе провідну роль для перезавантаження нормандського формату", - підсумував глава українського МЗС.
Нормандський формат - про що йшлося раніше:
- 27 січня відбулася чергова зустріч політичних радників лідерів України, Німеччини, Франції та Росії у форматі відеоконференції. Україну на нормандських переговорах представляв керівник Офісу президента Андрій Єрмак. "Під час зустрічі сторони обговорили кроки, які могли б активізувати процес встановлення миру на Донбасі", - розповіли в ОП.
- 9 березня президент України Володимир Зеленський анонсував підготовку зустрічі лідерів нормандського формату щодо врегулювання ситуації на Донбасі – Володимира Путіна, Еммануеля Макрона та Ангели Меркель. Однак у разі, якщо вона не відбудеться, глава української держави знайде інший формат переговорів з кожною стороною.
- 28 березня очільник МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що у президента Франції Еммануеля Макрона достатньо якостей, щоб переконати главу Кремля Володимира Путіна сісти за стіл переговорів щодо Донбасу у нормандському форматі.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
